WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Становлення професійної ідентичності студентів - Курсова робота

Становлення професійної ідентичності студентів - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Становлення професійної ідентичності студентів
?
ЗМІСТ
1. Студент як суб'єкт навчальної діяльності
2. Психологічні аспекти професійного становлення особистості студента
3. Формування професійних умінь і навичок
4. Формування професійного мислення
ЛІТЕРАТУРА
1. Студент як суб'єкт навчальної діяльності
Термін "студент" латинського походження, перекладається як сумлінно працюючий, людина, що займається та оволодіває знаннями.
Столяренко Л.Д. визначає поняття студентство як "особливу спеціальну категорію, специфічну спільність людей, організаційно об'єднаних інститутом вищої освіти"[1; 160].
Історично ця соціально-професійна категорія склалася в ХІ-ХП ст. з часів виникнення перших університетів. Студентство включає людей, які цілеспрямовано, систематично оволодівають знаннями й професійними вміннями. Як соціальна група воно характеризується професійною направленістю та сформованістю відношення до майбутньої професії.
Студент як людина певного віку і як особистість може характеризуватися з трьох боків:
1. З психологічного, яка являє собою єдність психологічних процесів і станів особистості. Головне в психологічній сфері - психологічні особливості (скерованість, темперамент, характер, здібності), від яких залежить перебіг психічних процесів, виникнення психічних станів, виявлення психічних утворень. Однак, вивчаючи конкретного студента, потрібно враховувати разом із тим особливості кожного індивіда, його психічні процеси та стани.
2. З соціального, в якому втілюються суспільні відносини, якості, що породжуються приналежністю студента до певної соціальної групи, національності та ін.
3. З біологічного, який включає тип вищої нервової діяльності, будову аналізаторів, безумовні рефлекси, інстинкти, фізичну силу, риси обличчя та ін. Цей бік в основному характеризується спадкоємністю й вродженими задатками, але в певній мірі змінюється під впливом умов життя. Вивчення цих боків розкриває якості й можливості студента, його вікові та
власні особливості. Зокрема, для студента характерні найвища швидкість оперативної пам'яті та переключення уваги, вирішення вербально-логічних завдань і ін. Таким чином, студентський вік характеризується досягненням найвищих результатів, що базуються на всіх попередніх процесах біологічного, психологічного, соціального розвитку.
Якщо ж вивчати студента як особистість, то вік 18-20 років - це період найбільш активного розвитку моральних і естетичних почуттів, становлення й стабілізації характеру, а також оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини: громадянських, професійно-трудових та ін. З цим періодом пов'язаний початок "економічної активності", під якою демографи розуміють входження людини до самостійної виробничої діяльності, початок трудової біографії та створення власної родини. Становлення мотивації, усієї системи цінних орієнтацій, з одного боку, інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв'язку з професіоналізацією - з іншого, виділяють цей вік у якості центрального періоду становлення характеру та інтелекту. Це час спортивних рекордів, початок художніх, творчих і наукових досягнень.
У дослідженнях, присвячених особистості студента, постають протиріччя внутрішнього світу, складність Находження своєї самобутності й формування яскравої, висококультурної індивідуальності.
Час навчання у вузі співпадає з другим періодом юнацтва або першим періодом зрілості, який відрізняється складністю становлення особистісних рис -процес, проаналізований у працях таких вчених, як Б.Г.Ананьєв, І.С.Кон, В.Т.Лисовський, З.Ф.Єсарєва та ін. Характерною рисою морального розвитку у цьому віці є посилення свідомих мотивів поведінки. Помітно укорінюються ті якості, яких не вистачало в старших класах, - впевненість, самостійність, ініціатива, вміння володіти собою, наполегливість.
Разом з тим спеціалісти в області вікової психології та фізіології відмічають, що здатність людини до свідомої регуляції своєї поведінки в 17-19 років розвинута не в повному обсязі. Зустрічається серед молоді й немотивований ризик, невміння передбачити наслідки своїх вчинків, в основі яких можуть бути не завжди гідні мотиви. Так, В.Т.Лісовський зазначає, що 19-20 років - це вік безкорисних жертв і повної самовіддачі, проте й нерідкими є негативні прояви [1;162].
Юність - це час самоаналізу та самооцінок. Самооцінка здійснюється шляхом порівняння ідеального "я" з реальним. Юнацький вік, за Еріксоном, будується навколо кризи ідентичності, яка складається з серії соціальних і індивідуально-особистісних виборів, ідентифікацій і самоозначень. Якщо юнакові не вдається вирішити ці задачі, у нього формується неадекватна ідентичність, розвиток якої може йти за чотирма основними лініями: 1) відхід від психологічної інтимності, уникнення тісних міжособистісних відносин; 2) нечітке відчуття часу, неспроможність будувати життєві плани; 3) нечіткість продуктивних, творчих здібностей, невміння мобілізувати свої внутрішні ресурси й зосередитися на головній діяльності; 4) формування "негативної ідентичності", відмова від самовизначення й вибір негативних образів для наслідування [7; 28].
Оперуючи клінічними даними, Еріксон не намагався виразити досліджувані явища кількісно. Канадський психолог Джеймс Марша в 1966 році виділив чотири етапи розвитку ідентичності, що виміряються ступенем професійного, релігійного чи політичного самоозначення молодої людини.
1. "Нечітка, розмита ідентичність" характеризується тим, що в індивіда ще не виробилися чіткі переконання, він ще не обрав професію і не зіткнувся з кризою ідентичності.
2. "Дострокова, передчасна ідентифікація" можлива, якщо індивід включився у відповідну систему відносин, але зробив це не самостійно, в результаті пережитої кризи й випробувань, а на основі чужих думок, слідуючи чужому прикладу чи авторитету.
3. Етап "мораторія" характеризується тим, що індивід знаходиться в процесі нормативної кризи самоозначення, обираючи з багатьох варіантів розвитку той єдиний, який може вважати своїм.
4. "Досягнута, зріла ідентичність" характеризується тим, що криза закінчена, індивід перейшов від пошуку себе до практичної самореалізації [1; 163].
Факт вступу до вузу укріплює віру молодої людини у власні сили й можливості, породжує надію на повнокровне й цікаве життя. Разом з тим на II і ІІІ курсах нерідко виникає питання щодо правильності вибору вузу, спеціальності, професії. Наприкінці III курсу остаточно вирішується питання щодо професійного самоозначення. Однак трапляється, що в цей час приймаються рішення у майбутньому уникнути роботи за спеціальністю. В.Т.Лісовський стверджує, що лише 64% старшокурсників однозначно вирішують для себе, що їх майбутня професія повністю відповідає їхнім основним інтересам. Найчастіше спостерігаються зміни в настроях студентів - від захоплення в перші місяці навчання у вузі до скептицизму при оцінці
Loading...

 
 

Цікаве