WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Становлення особистості майбутнього педагога як проблема сучасної психології - Реферат

Становлення особистості майбутнього педагога як проблема сучасної психології - Реферат

навчального закладу.
Проблеми напрямку і змісту підготовки керівних кадрів навчальних закладів освітлені в роботах багатьох вчених, однак, у результаті аналізу літератури з історії вивчення цієї проблеми виявлено, що вона головним чином розглядається через призму післядипломної освіти. Проблема ж формування культури майбутніх учителів є досить нерозробленою. Процес формування культури майбутніх педагогів - процес становлення (самостійно або за допомогою інших) мотиваційно-ціннісного відношення до управлінсько-педагогічної культури, засвоєння системи знань про неї, формування навичок управління, результатом якого є високий рівень сформованості цієї якості у фахівця.
а)Проблеми мотивації становлення сучасного педагога
Педагогічна діяльність в сучасних умовах - це складний процес, складовими якого є правильний вибір мети і завдань, вивчення і глибокий аналіз досягнутого рівня навчально-виховної роботи, система раціонального планування, організація діяльності учнівського і педагогічного колективу, вибір оптимальних шляхів для підвищення рівня навчання і виховання, ефективний контроль. Кожна жива істота , зокрема і людський індивід, несе в собі внутрішній образ своїх життєвих відносин зі світом. Для людини ці відносини досить різноманітні: відгукуватись на потреби інших людей, відчувати себе частиною природи та ін. Все це різноманітні форми суб'єктивності людини. Діяльність людини, як вважає вона сама, мотивується її власними інтересами і потребами: "Я чиню так, тому що саме цього я хочу", "Я роблю це для себе самого", "Я роблю це для іншого" тощо. А чим же мотивується діяльність сучасного фахівця?
Становлення педагога великою мірою залежить від мотиваційного ядра. Мотиви - це спонукання до діяльності, що пов'язана із задоволенням потреб, в яких виявляється активність суб'єкта, а також визначається його спрямованість. Вони відрізняються одне від одного видом потреби, яка в них виявляється, формами, котрих вони набувають, широтою чи вузкістю, конкретним змістом діяльності, в якій реалізуються. Складні види діяльності відповідають кільком мотивам, що утворюють систему мотивації. Мотиви розрізняють за їх усвідомленістю. Неусвідомлюваними мотивами є установки і потяги, усвідомлюваними - інтереси, переконання, прагнення. Останні з яких відіграють найбільшу роль у формуванні майбутнього фахівця. Зокрема прагнення не задовольняють інакше, ніж через спеціально організовану діяльність. Якщо людина чітко усвідомлює умови, в яких відчуває потребу, і засоби, які планує використати, то прагнення набувають характеру намірів.
Мрії, пристрасті, ідеали, а отже цінності, що є формами прагнень, теж відіграють не малу роль у формуванні гарного фахівця в певній галузі. У мотивах, як і в меті, передбачається можливе майбутнє. Мотиви та мотивація розглядаються в науці як причини, що визначають вибір спрямованості поведінки і діяльності суб'єкта. В педагогічній діяльності, наприклад, виділяють в першу чергу зовнішні мотиви (наприклад мотив досягнення, престижу роботи у відповідних закладах) та внутрішні мотиви (орієнтація на процес і результат своєї діяльності, особистісно-професійного росту, самоактуалізації ). Специфічним мотивом виступає орієнтація на домінування, мотив влади. Так, виділяють основні ознаки потреби у домінуванні та відповідні їм дії. Ознаками чи потребами в домінуванні є бажання контролювати своє соціальне оточення; впливати на поведінку інших людей та спрямовувати її за допомогою порад, переконання чи наказу; спонукати інших діяти відповідно до своїх потреб та почуттів; схиляти до співробітництва; переконувати інших у своїй правоті. Вищеназване відповідає певним діям, типу: схиляти, вести, переконувати, умовляти, регулювати, організовувати, керувати, вчити; підкорювати, правити, диктувати умови, судити і т.д. Мотиваційна сфера може бути інтерпретована в термінах центрації за А.Б.Орловим. На його думку, особистісна центрація (егоїстична, бюрократична, конфліктна, авторитетна, пізнавальна, альтруїстична, гуманістична) фахівця (вчителя) є інтегральною та системно утворюючою характеристикою діяльності. Характер центрації визначає стиль, відношення, соціальну перцепцію, в даному випадку, фахівця з певної галузі знань.
Мотиви - це надбання насамперед самого суб'єкта, вони можуть виявлятися як унікальні та глибинні його переживання і це не завжди є зрозумілим для інших, але якщо вони направлені на благо, а тим більше на вдосконалення особистості, то можливі деякі суб'єктивні речі не завадять людині в результаті стати гарним фахівцем і ділитись своїми надбаннями з оточуючими, незважаючи на мінливість сучасного суспільства.
Духовні цінності в становленні особистості педагога
Ціннісна орієнтація слугує своєрідним критерієм, фільтром у визначенні ставлення людини до матеріальних та духовних цінностей, системи установок, відстоювання принципів і переконань. Вона передбачає позитивне чи негативне значення об'єктів навколишнього світу для індивідууму чи суспільства і визначається не їхніми властивостями як такими, а їх місцем та наявністю в людській життєдіяльності інтересів і потреб, соціальних відносин, критеріями і способами оцінки цього значення, виражених в моральних принципах і нормах, ідеалах, установках і цілях.
Цінності, безумовно є тим феноменом, котрий найтісніше пов'язаний з сферою потреб людини, так як певна система цінностей втілюється, опредметнюється в тих чи інших конкретних феноменах, пов'язаних з відповідними формами життєдіяльності, в яких і здійснюється оволодіння цінностями, їх поступове перетворення з явища "зовнішнього" у явище "для себе", тобто відбувається переведення цінностей суспільних в цінності суб'єктивно значущі для самого індивіда.
В наш час розгулу вседозволеності, втрати старих, непридатних для життя орієнтирів і тимчасового духовного бездоріжжя, важко переоцінити значення ціннісних орієнтацій як умови розвитку особистості, здатної до самостійного і відповідального вибору. З огляду на сказане, стає цілком очевидною нагальна необхідність створити нову систему цінностей, яка б слугувала орієнтиром у вихованні молодого покоління та громадян, які присвятили цьому вихованню життя. Така система загалом і кожен її структурний компонент зокрема, мають становити одне ціле, в якому об'єднуючим началом є духовність людини.
Духовність - це втілення в світоглядних орієнтаціях людини сподівань, прагнень, ідеалів, духу народу, що визначає спрямованість особистісних потреб, бажань і зумовлює настанову на відповідний життєвий вибір.Це осмислення людиною гуманістичного сенсу мети людської життєдіяльності.[ 9; 45]
Приступаючи до дослідження психологічних закономірностей виховання громадянської свідомості та самосвідомості особистості, ми побудували концептуальну модель зрілої особистості. Зараз є необхідність формування нових ціннісних орієнтацій, нових ціннісних ідеалів, ціннісногосвітогляду людини, яка буде жити і працювати в ХХІ столітті в Україні - незалежній
Loading...

 
 

Цікаве