WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічні чинники розвитку взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

Соціально-психологічні чинники розвитку взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

окремим студентом і студентським колективом у цілому.
Провідна роль належить роботі з усім колективом, впливу на його спрямованість, суспільну думку, настрій, діяльність. При цьому необхідно врахувати три моменти: по-перше, значення саморегуляції й самоврядування колективу; по-друге, вплив самого колективу на діяльність і спілкування студентів; по-третє, що веде роль роботи з колективом у цілому припускає виховну роботу з кожним студентом і тому необхідність індивідуальної роботи зростає.
У студентській групі міцніють дружні зв'язки, розвивається товариська взаємодопомога. Наявність серед студентів вузів молоді із закордонних країн надає цим почуттям інтернаціональний характер.
Кожний студентський колектив має свого наставника, вихователя в особі куратора, що надає різнобічну допомогу в організації й зімкненні колективу, бере участь у суспільних заходах групи.
Студентська молодь, особливо на перших курсах, не має ще необхідного життєвого досвіду, не навчилася самостійно здійснювати основні функції колектив-навчальну й виховну. Куратор зобов'язаний ураховувати, що вчорашній школяр за роки навчання звик до того, що в суспільних і навчальних справах первинного колективу він постійно одержує допомогу з боку класного керівника. Тому роль куратора складається насамперед у зімкненні колективу, подоланні роз'єднаності й відчуженості у відносинах між студентами, особливо на першому курсі. Роль куратора специфічна, вона не настільки офіційна й категорична, як це характерно для виробничих і армійських колективів. Куратор покликаний насамперед організувати молодь для досягнення суспільно-значимих цілей, розвиваючи почуття громадського обов'язку, творчу ініціативу й самостійність.
Серед студентів Жмеринського філіалу Житлово-комунального технікуму Харківської національної академії міського господарства була проведена анкета.
На поставлені питання були отримані наступні відповіді:
1. Як ви проводите вільний час? 38% відповіло, що вони спілкуються з друзями, 15% просиджують за комп'ютером, 15% дивляться телевізор, 10% зайняті читанням книг, газет, журналів, 8% готуються до занять.
2. Чим ви любите займатися у вільний час? 40%-відвідуватикінотеатри, займатися спортом, читати художню літературу й тільки; 52%-слухати музику, дивитись телевізор, сидіти за комп'ютером, грати в шахи.
3. Яким образом ви хотіли б проводити вільний час? 63% відповіли, що хотіли б проводити час цікавіше, ніж зараз; проводити більше вечорів, диспутів, спрямованих на виховання дружби в студентів.
4. Що заважає вам проводити дозвілля так, як подобається? 79% відповіли, що обмежені у вільному часі.
5. Чи завжди ви знаєте, як використати вільний час? Більше 50% відповіли, що найчастіше не знають, як використати вільний час.
Звідси випливає завдання: навчити студентів, підказати їм, як цікавіше, ціленаправлено використати дозвілля. Форми виховної роботи: кружки, клуби, факультети суспільних професій і ін.
У ряді вузів куратор наділений значними правами, пов'язаними із призначенням стипендії, розселенням у гуртожитках, складанням характеристик на студентів, дозволом студентам, що заслуговують этого, займатися по індивідуальних планах, наданням відряджень для участі в спортивних і самодіяльних заходах, розподілом молодих фахівців, рекомендацією в аспірантуру й т.д.
Для кураторів передбачаються й заходу заохочення: нагородження почесними грамотами ректорату, профкому й деканату; приміщення кращих кураторів на Дошку пошани; надання ректоратом вузу спеціальної творчої відпустки до трьох місяців для форсування викладачем своєї науково-дослідної роботи й т.д.
Студентський колектив у своєму розвитку проходить ряд стадій [7, 177]. Перша стадія, на наш погляд, Відповідає першому й частково другому курсам, друга - частково друга й третьому, і третя стадія характерна для четвертого й п'ятого курсів.
Перша стадія характеризується виробничою й соціально-психологічною адаптацією, тобто активним пристосуванням до навчального процесу й вростанням у новий колектив. Першокурсники засвоюють елементарні вимоги, норми й традиції вузівського життя, на основі яких пізніше будуть створені групові традиції й норми поводження. Тут особливо важлива допомога всіх викладачів (особливо кураторів) і громадських організацій.
Друга стадія характеризується сформованою суспільною думкою, працездатним активом, планомірною роботою по оволодінню майбутньою спеціальністю, залученням всіх студентів до організаторської роботи. До кінця другої стадії встановлюються дружні й товариські відносини між студентами, інтерес до спільних справ, готовність до спільних дій, різнобічна поінформованість у справах факультету й вузу, завдяки чому колектив самостійно, без допомоги викладача може вирішувати свої справи.
На третій стадії кожний член колективу стає виразником суспільних вимог. Це найбільш плідний період у науковому, професійному й цивільному вихованні й самовихованні колективу й особистості. Кожний студент прагне виконати колективну, а отже, і особисте завдання - надати максимальну допомогу товаришам у досягненні наміченої мети.
У цілому формування колективу вимагає проведення наступних заходів:
1. Комплектування академічних груп з урахуванням психологічної сумісності людей.
2. Створення соціально-ціннісної єдності шляхом роз'яснення значення навчання, її цілей і завдань, стимулювання роботи активу по зімкненню колективу.
3. Розвиток свідомості, товариства й дружби, розуміння взаємин у студентському колективі.
4. Зміцнення авторитету активу, підвищення його зразковості, попередження й психологічно виправданий дозвіл конфліктів.
5. Забезпечення турботи про студентів, облік їхніх запитів, інтересів, потреб, бажань.
Таким чином, проблема соціально-психологічних передумов ефективності діяльності студентського колективу є досить багатогранною й складною. Вона вимагає до себе пильної уваги, як у період формування студентської академічної групи, так і на всьому протязі навчання у вузі.
Список використаної літератури:
1. Макаренко А.С. Збірник у 7 т.- М., 1974, т.5
2. Маркс К., Енгельс Ф. Збірник, т.3
3. Просецький П.А. Психологические основы формирования коллектива: Автореф.докт.дис. - Воронеж, 1971.
4. Комплексное социальное исследования
5. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. - Мн., 1976
6. Воротникова А.И. Использование традиций в воспитательной работе со студентами. - М., 1979.
7. Основы вузовской педагогики. - Л., 1972.
Loading...

 
 

Цікаве