WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічні чинники розвитку взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

Соціально-психологічні чинники розвитку взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

оцінити його з позиції обох зрізів, інакше загальна картина буде спотворюватися, як, наприклад, при фотографуванні високого будинку знизу.
Вивчаючи студентський колектив, треба враховувати особливу складність його стану на першому курсі (мається на увазі згуртованість).
При цьому роботу треба починати вже з моменту надходження у вуз. Зокрема, попередній аналіз документів дозволяє, як це відзначає Л. Панасенко (1974), виявити відомості наступних чотирьох типів:
1) показник підлоги й віку; 2) відомості про особливості соціального середовища, під впливом якої перебували молоді люди до надходження у вуз; 3) показники суспільної діяльності; 4) показник успішності навчання в школі.
Особливості соціально-психологічного клімату в групі залежать від того, який була суспільна активність студента до надходження у вуз, від впливу умов життя й діяльності на його особистість, від його старанності в навчанні й т.д. Дані досліджень також переконують у тім, що успішність у студентів першого курсу тим вище, чим менше однорідність академічної групи по шкільній підготовці, тобто при неоднаковій шкільній підготовці (отримані неоднакові оцінки на вступних іспитах) студенти академічної групи одержують більше високих оцінок, менше задовільних і незадовільних.
Цей результат можна пояснити тим, що в неоднорідних академічних групах з'являються більше сприятливі умови для виникнення змагання, лідерства й взаємодопомоги. Успішність навчання студентів тим вище, чим більше в групі активістів з гарною шкільною підготовкою, які відрізняються самостійною роботою протягом семестру, більше високим рівнем інтелектуального розвитку, більшою рухливістю психофізіологічних процесів.
Про колектив не можна судити по окремих епізодах з його життя.Необхідна повна характеристика цього колективу, що включає наступні основні дані: а) соціальний склад студентів, їхній вік, риси особистості; б) відносини студентів зі старшими, викладачами і їхня спрямованість; взаємини, настрої й думки в колективі, авторитети; в) склад активу: загальне число активістів, що переважають риси їхньої діяльності в колективі; як - колектив оцінює події, що відбуваються, у країні й за рубежем; успішність і рівень суспільної активності колективу. Сполучення соціально-психологічних і індивідуально-психологічних характеристик дозволяє конкретніше визначати слабкі ланки в структурі й психології колективу й цілеспрямовано їх переборювати.
Колектив не відразу стає зрілим і згуртованим. Керівництво колективом проявляється по-різному на різних етапах його формування. Щодо цього цікаво простежити чотири етапи розвитку вимогливості в колективі, випливаючи А. С. Макаренко.
Перший етап - організація колективу, підбор активу. У цей період більша відповідальність лягає на куратора.
Другий етап - посилення уваги до активу для того, щоб він завоював авторитет, став носієм передової думки, підтримував і проводив у життя вимоги й вказівки викладачів, деканату й керівників вузу.
Третій етап - викладачі й керівники опираються на свідомість і згуртованість колективу, на його актив, традиції, суспільну думку.
Четвертий етап - колектив виступає як суб'єкт виховання. Викладачі, деканат ставлять завдання, підказують найбільш доцільні способи їхнього рішення й т.д. Колектив висуває вимоги до своїх членів, здатний до відомого самоврядування. Це найвищий рівень його розвитку.
Каковы умови й шляхи формування студентського колективу? Найважливішою умовою є створення ідейних і моральних передумов для зімкнення, погодженості індивідуальних і колективних цілей шляхом роз'яснення соціального значення навчання й підготовки до майбутньої професійної праці.
Важливий фактор формування студентського колективу - багатопланова діяльність, різнобічна активність, що забезпечує членам студентської групи включення у велику кількість ситуацій, спрямованих на дозвіл різних навчальних, суспільно-політичних, науково-дослідних завдань, а також завдань у сфері дозвілля й побуту.
Багатоплановість діяльності студентської групи інтенсифікує протікання внутрігрупових процесів за рахунок складності самої діяльності, включенности в неї різнорідних видів суспільно значимої активності, що опосередковує взаємини в групах. Це приводить до більше яскравої виразності психологічних показників групової активності, характерних для груп високого рівня розвитку. Багатоплановість виступає як потенційний "каталізатор" интрогрупповых процесів. Якщо відсутній об'єднуючих всіх членів групи соціально значима спільна діяльність, фактор багатоплановості може й негативно впливати на сферу людських взаємин.
У групах, що володіють багатоплановою діяльністю, існують більші можливості для кожного члена групи знайти досить "високе" місце в статусній структурі.
Підбор і організація таких видів діяльності колективу, які моделюють майбутню професійну діяльність, сприяють оволодінню професійним, майстерністю (колективне програвання можливих варіантів майбутніх професійних дій, участь студентської групи в науковій праці, присвяченої вивченню питань професійної праці після закінчення вузу, і ін.).
Мети діяльності студентів повинні стати обще груповими. Однієї з важливих передумов формування професійної спрямованості студентського колективу є контакти з виробничими колективами, з випускниками, представниками тієї професії, до вступу в яку готуються студенти. Важлива умова формування студентського колективу - правильне рішення питань про взаимоотношении особистість і колектив. Не розчинення в колективі й не внутрішній ізоляції, а колективізм - це головний і вірний шлях рішення питання. Колектив не виключає, а, навпроти, припускає всебічний розвиток самостійності особистості.
Інакше колективу загрожує небезпека насадження конформізму, "індивідуалізму навиворіт". Оптимальне співвідношення, міра єдності спілкування й відокремлення можуть бути досягнуті й забезпечені тільки науково обґрунтованим керівництвом і керуванням. Тут ціла сума питань студентського самоврядування, його обсягу й границь, розвитку суспільної активності, ініціативи, самостійності, взаємній вимогливості. Все це вимагає всебічного конкретно-соціологічного дослідження.
Важливо підкреслити, що принципи виховання в колективі відбивають єдність спілкування й відокремлення особистості, тому що ця єдність є основа всієї сукупності виховних впливів на об'єктивні процеси в колективі, найбільш загальна тенденція яких виражена в зазначеному принципі. Центральним питанням цього принципу є питання про співвідношення виховної роботи з кожним
Loading...

 
 

Цікаве