WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічні чинники розвитку взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

Соціально-психологічні чинники розвитку взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

т.д.
Колективна думка може зробити не тільки позитивне, але й негативний вплив на особистість.
На практиці нерідко трапляється, коли на студентських зборах раптом виявляються дві думки: офіційне, зовнішнє, і внутрішнє, кулуарне, нерідко більше діюче, хоча й глибоко сховане в міжособистісних відносинах.
Створення здорової суспільної думки в студентському колективі особливо важливо, оскільки в молоді студентського віку поряд з яскраво вираженою потребою в дружбі, товаристві, в обміні досвідом, знаннями існує прагнення бути популярним, завоювати схвалення, повагу, авторитет. Головним носієм передової суспільної думки повинні бути викладачі.
Колективний настрій - це спільне переживання, тривалий емоційний стан, що впливає на прояв особистості, якість загальної й індивідуальної роботи. У колективних настроях на перший план виступає емоційна реакція на навколишні події, у той час, як у суспільному думок головним є глибина усвідомлення користі й необхідності колективних справ, усередині колективних відносин.
Колективні настрої - самі повсякденні явища громадського життя студентів. Від настрою людей залежить їхнє поводження, результат виховних впливів. Настрій однієї людини передається іншим. От чому відомий радянський педагог В. Сухомлинский говорив про те, що педагогові не можна розповідатив колективі про своє особисте горе, оскільки це негативно позначається на настрої всього колективу. У свою чергу, і настрій колективу, групи здатно захопити й захопити людину.
Настрій залежить від світогляду, характеру, темпераменту, досвіду людини, і тому в одній і тій же обстановці індивідуальні настрої людей можуть бути різними. У той же час спільність умов, діяльності, завдань і якостей студентів сприяють формуванню колективного настрою.
Традиції, як і інші соціально-психологічні явища, виникають і проявляються в різних колективах. Традиції можуть бути елементом психології всього народу, нації, класу або соціального прошарку, умовної (професійної, віковий) і конкретної групи людей. У студентському колективі - це правила, норми поводження, що передаються від одних студентів до інших.
Специфіка традицій вузівського колективу пов'язана з постійною його динамікою, відновленням і взаємодією колективу викладачів, співробітників і колективу студентів, і разом з тим вона надає йому своєрідність і неповторність. У кожного вузу - свій родовід, свої зразки для проходження й т.д.
У білоруських вузах увійшли в традиції день знань, день відмінника, зльоти студентів, зустрічі першокурсників з викладачами й студентами старших курсів, які проходять в урочистій обстановці за участю викладачів, громадських організацій, а також випускників вузів, і т.д.
Традиції педагогічних інститутів можна класифікувати у такий спосіб:
1. Виховання в студентів любові до навчального закладу: свято першого дзвінка, урочистий хід першокурсників, закладка алеї першокурсників, тиждень першокурсника, день народження інституту (факультету), година мужності, зліт наставників і ін.
2. Прилучення до педагогічної діяльності й формування професійної гордості: день учителі, зустріч із заслуженими вчителями, диспути про педагогічну майстерність, день листа випускника.
3. Традиції, що розвивають пізнавальні інтереси, духовні потреби й загальну культуру студентів: день куратора, тиждень української культури, конкурси й наукові конференції, екскурсії в школи, день відкритих дверей і т.д.
4. Традиції, що формують суспільно-трудову активність студентів: суспільно-політичне спілкування, традиції факультетів суспільних професій, конкурси стінної печатки, традиції третього трудового семестру й т.д. [6, 3]
Поряд із загальними традиціями вузу усередині кожного студентського колективу зароджується, міцніє й існує чимало своїх традицій, що мають велике значення для його зімкнення. По влучному вираженню А. С. Макаренко, традиції є для колективу тим соціальним клеєм, що скріплює його в єдине ціле. Традицій у студентському колективі може бути багато. Вони породжують певен настрой, тон і стиль колективу. Тому позитивні традиції варто всіляко розвивати, зберігати наступність для нагромадження.
Професійна спрямованість студентського колективу - це система обще групових потреб, цілей, мотивів, інтересів, цінностей, що характеризують його готовність вирішувати завдання підготовки фахівця вищої кваліфікації цілком певного профілю.
Початковий рівень розвитку професійної спрямованості колективу характеризується наявністю в більшості студентів інтересу до майбутньої праці, другий рівень - наявністю групового зразка успішно працюючого фахівця, створенням обще групової думки про професійно важливі його риси, третій рівень - наявністю професійного виховання, можливостей навчальної групи, мотивів її саморозвитку й саме зміцнення як колективу.
Особистість і колектив утворять єдність, вони сприяють росту й розвитку один одного. Ведучим є вплив колективу на особистість.
Вивчення й формування студентського колективу
Студентські колективи й особистості їхні складові вимагають уважного вивчення й психолого-педагогічного керівництва протягом усього періоду навчання у вузі, але особливо в період становлення. Першокурсників хвилюють питання навчання, суспільної роботи, спілкування. Необхідно вивчити віковий і соціальний склад студентів, тривалість перерви в навчанні, що передує досвід суспільної й виробничої роботи, побутові умови, установити ступінь їхньої підготовленості до освоєння вузівської програми, провести спостереження за їхньою діяльністю, установити типові труднощі.
Важливо також одержати й проаналізувати інформацію про колективні настрої, думки, цінності й т.д.
Основними методами вивчення колективу є спостереження в різних ситуаціях. Чим ця ситуація складніше, тим спостереження будуть більше цікавими й інформативними:
бесіда з колективом і окремими студентами (виявлення думок, настрою, оцінки, відносини до подій);
рейтинг (збір і аналіз експертних оцінок);
контент-анализ (узагальнення різноманітної інформації в пресі, переданої по радіо, телебаченню й т.д. про студентські колективи); анкетування, аналіз досвіду роботи громадських організацій;
метод соціометрії.
Для діагностики колективних взаємин використають різні методи дослідження, наприклад зрізи по горизонталі й вертикалі. Горизонтальний зріз дає картину взаємин у колективі студентів, а вертикальний дозволяє визначити взаємини студентів зі старшими товаришами й викладачам. Об'єктивної оцінка колективу буде тоді, коли вивчаючий зможе
Loading...

 
 

Цікаве