WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічні чинники розвитку взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

Соціально-психологічні чинники розвитку взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

адміністративною владою. Положення авторитетного лідера помітно впливає на психологію всього колективу. Такій людині не потрібно щораз доводити свою правоту.
Міжособистісні й ділові відносини в студентському середовищі настільки значні, що в кожній діяльності (навчання, суспільна робота, спорт і т.д.) висувається свій лідер. Дані досліджень показують, що студентські лідери в навчальній діяльності часто не можуть, наприклад, зайняти настільки ж високе положення в подальшому житті. Тому в студентській групі можливо досить значне число лідерів всіляких "спеціальностей": лідери-організатори, що споюють групу для оптимального рішення загального завдання; лідери-"генератори" емоційного настроя групи, члени групи, що істотно впливають на груповий настрій; лідери-"ерудити" - студенти, що володіють найбільшим обсягом знань, і т.д.
Психологічний статусстудента в групі пов'язаний з його навчальною активністю, що являє собою інтегральну характеристику, що включає активність студентів на семінарах, мотиви й ефективність його діяльності, відношення до навчання й ін.
Існує кореляційний зв'язок між величиною психологічного статусу студента і його відношенням до суспільної роботи, а також роллю, що студент виконує в масово-суспільних заходах. Студенти, що мають високий психологічний статус, найчастіше виступають у ролі "організаторів" у цих заходах. Вони мають більший авторитет у науково-дослідній і суспільно-політичній діяльності, чим студенти з низьким психологічним статусом. Як правило, студенти з високою успішністю займають провідне положення в системі міжособистісних відносин у групі. Але навіть відмінники попадають у число "знедолених", якщо вони протистоять всьому колективу.
Відзначено також, що спостерігається розбіжність формальних і неформальних лідерів у групі. Лише в 5 старост (з 18) високий психологічний статус.
Має свої особливості й спілкування студентів, що орієнтовано на всі соціальні групи суспільства. Найбільше інтенсивно зв'язки й контакти із групами встановлюються на четвертому й п'ятому курсах. Тут обсяг спілкування, наприклад, із ученими збільшується вдвічі. На старших курсах зростає обсяг спілкування й з іншими соціальними групами (робітниками, що служать і т.д.), що обумовлено початком трудової діяльності (виробничу практику).
У результаті відповідей на питання "В оточуючих мене людях я насамперед зауважую..." студенти з негативною установкою на навколишнім відзначали звичайно їхню байдужість, зайнятість своїми інтересами, байдужність до інших, холодність у відносинах, обмеженість інтересів, егоїзм, нещирість. Позитивно настроєних студентів залучає доброта, простота, справедливість, щирість, розум і доброзичливість до людей. Нерідко зустрічаються студенти, у яких підвищений інтерес до всіляких властивостей особистості. Зрозуміло, легше знайти загальну мову, спілкуватися з тими, у кого переважає установка на позитивне в людині.
Таким чином, міжособистісні психологічні відносини й спілкування є однієї зі сторін діяльності колективу, що робить винятково великий вплив на поводження студентів.
У процесі діяльності виникають і інші соціально-психологічні явища, які також впливають на поводження студентської молоді: наслідування, самоствердження, суспільна думка, колективні настрої, традиції й т.д.
Схильність до наслідування - яскраво виражена властивість, що проявляється в спрямованості особистості на зразок і його відтворення, що має тенденцію до поширення. Дуже часто воно захоплює широкі маси людей.
У ряді досліджень показано, що сила впливу на студентів кращих викладачів вузу не нижче, а значно вище сили впливу вчителі середньої школи на учнів. Це пояснюється якісним стрибком у розвитку критичності розуму в студентів і широтою їхніх інтересів. Готовність студентів наслідувати своїх вихователів у великій мері залежить від того, які інтереси й мети студентського колективу є провідними, які погляди й переконання студенти розділяють, яке зміст колективної думки, який авторитет вихователя і його престиж серед студентів різних курсів. І це зрозуміло, тому що викладач, як правило,- ідейно переконаний, ерудований знавець предмета, навчений життєвим досвідом, що імпонує молодим людям. А серед самих студентів, наприклад, на першому курсі, особливо на початку його, високим престижем користуються студенти, що знають особливості трудової діяльності, що мають життєвий і трудовий досвід. На другому курсі студентству імпонує ерудиція, кругозір, здатності, заняття спортом. На старших курсах важливим показником є суспільна діяльність студента.
Самоствердження особистості - це її дійсне прагнення зайняти й удержати в системі психологічних відносин у колективі певну позицію, що забезпечувала б даної особистості повага, визнання, довіру, підтримку інших членів колективу.
Дослідження Я. Л. Коломинского показують, що студенти, які об'єктивно перебувають у незадоволеному положенні в групі, переоцінюють своє положення [5]. Очевидно, тут має місце компенсаторская реакція, що являє собою своєрідне витиснення думки про незадоволене положення, здатної викликати внутрішній конфлікт, оскільки вона зіштовхується з високим рівнем домагань у цій області.
Члени групи, які перебувають у сприятливому положенні, мають тенденцію недооцінювати своє положення в групі.
Самоствердження особистості - активний процес усвідомлення людиною свого рівноправного місця серед інших людей, оцінки питомої ваги своїх суспільно корисних якостей і переваг інших, порівняння й зіставлення себе з іншими людьми для того, щоб не розгубити свою індивідуальність, розкрити можливості виявити себе, грати в діяльності колективу значиму роль шляхом, наприклад, участі в спортивному житті колективу, у художній самодіяльності, у наданні навчальної допомоги відстаючої й т.д.
Прагнення до самоствердження в колективі часом приводить до утворення дрібних неофіційних груп. Робота з ними - завдання не тільки студентського керівництва колективом, але й всіх викладачів.
Суспільна думка - один з елементів суспільної психології колективу. Воно впливає на особистість, групу, колектив, Впливає на формування їхніх звичаїв, традицій, інтересів, звичок.
Суспільна думка колективу включає інтелектуальні, емоційні й вольові компоненти, різні судження й виражає відношення людей до певним, що зачіпає їхні інтереси питанням, явищам. Воно може проявлятися у формі оцінки, бажання, схвалення, осуду, вимоги й т.д. Думки в колективі виникають у процесі обговорення цілей і завдань діяльності, суспільних подій і
Loading...

 
 

Цікаве