WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічні чинники розвитку взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

Соціально-психологічні чинники розвитку взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

психологічній основі, зокрема на симпатіях і антипатіях. Цим деякі психологи намагаються пояснити розвиток суспільних відносин і намічають можливі шляхи соціальних змін.
Вітчизняна психологія не заперечує ролі психологічного фактора в процесі взаємин між людьми. Спрямованість, характер, темперамент, інтереси, звички й т.д. впливають на взаємини людей, але психологічний фактор, основні психологічні якості людейіснують не самі по собі, вони базуються на діяльності й включенности в спілкування кожного члена колективу.
У структурі взаємин у студентському колективі можна виділити кілька сфер: офіційну, суспільно-політичну й побутову, а також їхній невід'ємний аспект-систему особистісних психологічних відносин.
Офіційні взаємини визначаються уставом вузу, загальними й частками положеннями про вузи.
Суспільно-політичні взаємини пов'язані з контактами студентів у період проведення різних зборів, диспутів, бесід, на вечорах художньої самодіяльності, спортивних змаганнях і т.д.
Побутова сфера взаємин теж досить важлива, оскільки багато студентів живуть із рідн і близькими, мають друзів і часто з ними зустрічаються.
Орієнтація колективів навчальних груп на професійні, культурні й моральні цінності на всіх курсах приблизно однакова, але варіює залежно від спеціальності. Студенти технічних вузів у порівнянні з гуманітаріями більше орієнтовані на згуртованість групи, уміння працювати й відпочивати (відповідно 58,8 і 49,1%; 48 і 34,8%), тобто на такий колектив, у якому органічно сполучаються формальна й неформальна структура, а студенти гуманітарії - на ідеологічні (відповідно 32,8; і 13,6%), професійні (31,4 і 20,4%) цінності й на високу загальну культуру колективу (45,5 і 35,4%).
Студентська академічна група є основним первинним колективом у системі колективу вузу. Студенти групи - члени однієї й тієї ж профспілкової організації Тому поряд з керівником групи (старостою), що призначається деканатом, існують ще два керівники - профорг і заступник старости.
Характер і сила впливу колективу студентів на особистість і діяльність кожного з них залежать від того, який психологічний, клімат зложився в академічної група, наскільки вибір індивідуальних цілей погоджений із цілями всього колективу.
Дослідження соціологів показують, що студенти, маючи високу орієнтацію на згуртований колектив, у той же час оцінюють цю характеристику своїх груп невисоко. Це пояснюється тим, що ділові відносини в студентських групах не придбали багатобічного характеру, і якщо взаємодопомога розвинена в групах відносно високо, те взаємна вимогливість має потребу в подальшому розвитку.
Першокурсники дають найвищу оцінку як міжособистісним, так і діловим відносинам у групах. Оцінка міжособистісних відносин у групах знижується зі збільшенням віку студентів. Відповідність між віком і курсом дозволяє затверджувати, що фактор спільного навчання впливає на оцінку взаємин не сам по собі, а переломлюючись через систему факторів, серед яких провідна роль належить віковому.
Соціологами також установлено, що усереднена оцінка взаємин змінюється залежно від складу групи. Над усе оцінюють взаємини в "чоловічих" групах (групи, у яких близько 75% становлять юнака). Трохи меншу оцінку одержали взаємини в "жіночих" групах (групи, у яких юнаків не більше 25%). Найнижча оцінка взаємин в "змішаних" групах. Установлено також, Що у взаєминах в "жіночих" групах переважають емоційні компоненти, а в "чоловічих" - раціональні.
Найважливішим компонентом процесу становлення особистості в період навчання у вузі є формування моральних норм поводження в сфері відносин між підлогами. 89,7% дівчин і 65,6% юнаків мають спілкування в сфері відносин між собою, у тому числі 44,6% юнаків зустрічаються з дівчинами зі студентського середовища й 64,7% дівчин зустрічаються з юнаками-студентами, причому 30,8% із зі студентами того ж вузу, де вчаться самі. 21% юнаків і 25% дівчин зустрічаються із представниками інших соціальних груп.
Молодь студентського віку відчуває потребу в міцній дружбі, близькій людині, відвертості й довірі, шукає приклад для наслідування.
Взаємодія студента із групою пов'язане із установленням дружніх взаємин. Дані дослідження психологів свідчать про те, що найбільше цінуються життєрадісний настрій, гумор, оптимізм (на це вказали 71,3% опитаних), високий рівень культури (63,1%), уміння зрозуміти іншу людину й надати допомогу у важку хвилину (62,8%), самостійність суджень (61,5%), високі моральні якості (60,6%). Менш значимі високий рівень загальних професійних знань (35,4%), ініціативність, енергійність (31,2%) і ін. [4]
Цікаво зіставити цінність приблизно цих же якостей, але вже залежно від віку студентів.
Аналіз показав, що: а) високий рівень професійних знань у своїх друзів найбільше цінують студенти 25-28 років, тобто имеющие вже життєвий досвід (36,4%), найменше - 18-20-літні (20%); б) широке коло загальних знань і інтересів значимо більшою мірою для студентів вікової групи 25-28 років (35%); в) на високий рівень культури найменше орієнтовані студенти 23-24 років (26%), в інших вікових групах ця якість займає одне із провідних місць (50%); г) самостійність суджень, високі моральні принципи, ініціативність і енергійність найменше цінують у своїх друзях знов-таки студенти у віці 23-24 років; д) активна участь у суспільному житті має однакове значення для студентів всіх вікових груп; е) на вміння зрозуміти й надати допомогу у важку хвилину, гумор, оптимізм у значній мірі орієнтовані студенти всіх віків, крім 23-24-літніх.
Ці емоційні компоненти приводять до появи "неофіційного_лідера", що впливає на товаришів завдяки своїм певним особистим якостям, у більшості випадків позитивне (але буває й негативне). Тому питання психології студентського колективу не можна розглядати без обліку лідерства.
У соціальній психології проблема лідерства займає одне з важливих місць. Багато авторів відзначають, що всі лідери перевершують інших членів групи принаймні в одній з якостей, значимих для даного виду групової діяльності, але конкретні якості залежать від колективних цілей, традицій і виду спільної діяльності. Коротко можна сказати, що керівництво^-це процес зовнішньої соціальної організації й керування спілкуванням і діяльністю членів групи, а лідерство - процес її внутрішньої соціально-психологічної самоорганізації й самоврядування.
Керівникові будь-якого колективу необхідно завжди пам'ятати, що авторитет - категорія морально-психологічна, і він не завжди збігається з
Loading...

 
 

Цікаве