WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціальна ситуація розвитку студента - Курсова робота

Соціальна ситуація розвитку студента - Курсова робота

поширене у середовищі студентів Згідно з даними опитування слухачів вищих шкіл найбільших міст Радянського Союзу, 47 % респондентів вказували як риси повсякденного побуту студентів пияцтво, 31% - проституцію, 14,3% - наркоманію та токсикоманію[цит. за 8, с.47].
Ще гострішою стала проблема правопорушень в останні роки. Статистика фіксує зростання їх кількості і серед осіб із середньою спеціальною та вищою освітою. Шебанова С. пов'язує даний факт, зокрема, із негативними тенденціями у спілкуванні молоді на рівні концентрованої конфліктно-негативістської субкультури[10, с.31]. Так, використавши метод вільних описів і проаналізувавши твори студентів, вона виявила, що у багатьох молодих людей відбувається злам ідеалів та втрата їх особистісного сенсу. У ряді випадків це призводить до глибокої перебудови всієї сукупності особистісних смислів, які драматично виявляються у явищах втрати себе, сенсу існування, зміні напряму пошукової активності. Проаналізувавши "образ Я", як інтегральне утворення в структурі самосвідомості, дослідниця встановила дві негативні тенденції: з одного боку - поширену позицію відкидання норм і правил поведінки, вираження егоцентричноїспрямованості, яка виявляється у прагненні до лідируючої позиціїна основі демонстрації фізичної сили. А з іншого боку - позицію людей, що не звикли брати на себе відповідальність, які ждуть турботи про себе від інших, тобто пасивно-споживацька, яка виявляється у втраті особистісного снсу існування, зниженні уваги до особистісної сфери спілкування [10, с.34].
Цікаво співставити ці дані з результатами дослідження Научитель Є., що визначала у 1999 році найбільш значимі групи ціннісних орієнтацій серед першокурсників Харкова. Ієрархію цінностей вона розподілила на два види - цінності-цілі (те, що людина цінує зараз, і те, до чого прагне) та цінності-засоби. Дослідження виявило, що серед цілей молоді явно домінують цінності фізичної групи : 63% опитаних зазначили, що головне у житті - здоров'я, а 40% - "гарні друзі" далі йдуть цінності матеріальні, етичні, філософські, а на останньому місці - професійно-мотиваційні (12%). Серед цінностей-засобів панують інтелектуальні (очевидно, вплив вищої школи - авт.), причому таку цінність, як освіченість, цінують у 3,5 раза вище, ніж широту поглядів. Далі по низхідній - поведінські (причому вихованість цінують 52% , а чутливість - 12%); вольові, особистісні і на останньому місці - матеріальні (5%)[4, с.37].
Шебанова водночас відзначає, що усі досліджені студенти бажають неконфліктного спілкування у всіх сферах, і тому ті, кому складно себе виявити і зрозуміти інших, переживають це як недолік. Але через ряд причин (орієнтація на пошук винних у конфлікті поза собою, несформованість відповідальності за свої вчинкиі життя, низький рівень саморегуляції емоційно-вольових процесів тощо) у проблемно-конфліктних ситуаціях високий рівень ворожнечі немов викликає гетеро- і аутоагресивні способи захисту. Дослідниця вважає, що коріння такої ситуації полягає в ідеологічному вакуумі, який панує у нашому суспільстві, як наслідок руйнування традиційної системи моралі і ціностей.
Слід зазначити, що такі проблеми формування особистості студента характерні у багатьох рисах для цілого пострадянського простору. Зокрема, за даними С.А.Гапонова, зміни, що відбулися у політиці та економіці Російської держави, призвели до значних змін у ментальній Я-концепції молодого покоління. У Нижньоновгородському державному університеті її вивчали методом контент-аналізу творів абітурієнтів. Наступний підрахунок і аналіз гістограм показав, що у порівнянні з іншими виділеними категоріями з найбільшою частотою зустрічається орієнтація на власну унікальність як інтегральну характеристику (65%, пор. активність - 61%, впевненістьу власних силах - 37%, потреба у спілкуванні - 50%, мета в житті - 37%), у той час як визнання неповторності інших людей - значить і визнання за іншими права на власний вибір, зустрічалося у піддослідних рідко (у співвідношенні 1 до 3)[6, с.116].
Як бачимо, жодна з важливих проблем , які переживає сучасна студентська молодь, не може вирішуватися поза врахуванням її психологічних особливостей, але вирішення багатьох із цих питань залежить від загальної ситуації, що складається в суспільстві, хоча у той же час не слід забувати і про обов'язок кожної ланки суспільної системи, і зокрема вищої школи, активно боротися з негативними явищами, опираючись перш за все на вивірені дані психологічної науки.
РОЗДІЛ III. АДАПТАЦІЯ ПЕРШОКУРСНИКІВ В УМОВАХ ВИЩОЇ ШКОЛИ
Засвоєння нових для студента особливостей навчання у вищій школі, згідно з А.Петровським, є необхідною умовою його успішної діяльності. Процес адаптації відбувається на кількох рівнях як пристосування до нової системи навчання, до зміни режиму праці і відпочинку, до входження у студентський колектив. Усе це супроводиться істотною перебудовою життя і психічних, фізіологічних станів студента-новачка. Різка ломка багаторічного звичного стереотипу праці іноді призводить до нервових зривів і стресових реакцій. Тому, хоча факт вступу до вищої школи, як правило, зміцнює віру у власні сили і здібності, але період адаптації, пов'язаний із цим явищем, може обумовити і порівняно низьку успішність, і труднощі у спілкуванні. В одних студентів вироблення новоно стереотипу відбувається стрибкоподібно, в інших - рівномірно. У даному випадку ці особливості пов'язані з типом вищої нервової діяльності, але на думку А.Петровського, соціальні фактори відіграють тут вирішальне значення. У той же час В.Цуканова вважає це поверховим поглядом, і зазнача, що успішність складання сесії, втрата бажання навчатися, хворобливі стани залежать від вікової фази розвитку, жорстко пов'язаної із плином індивідуального часу. За її твердженням віковий діапазон від 17 до 23 років - надскладний період пізньої юності, у якому наявні три вікові точки, в яких психічні складові індивіда перебувають у дуже нестійкому стані, коли не лише навчатися, а й жити іноді не хочеться. Відповідно, тимчасова неуспішність пов'язана із особливим переживанням часу, на який припадає перехідний вік, нормативна життєва криза[12, с. 107,112]. Втім, на наш погляд, це твердження потребує додаткової аргументації.
Серед окремих факторів, що найболючіше впливають на включення молоді у навчальний процес, Сивкіни І. та М. окремо виділяють те, що багато старшокласників та студентів перших курсів мають слабкі уявлення про структуру і шляхи розумового виховання. Значна частина студентів не відчуває потреби у систематичному вдосконаленні своїх розумових якостей. Серед багатьох
Loading...

 
 

Цікаве