WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціальна ситуація розвитку студента - Курсова робота

Соціальна ситуація розвитку студента - Курсова робота

юності, в молодості та на початку середнього віку). У цій зоні, на яку і припадає період навчання у вищій школі, спостерігається пік тієї чи іншої функцій в найбільш загальному стані. Друга фаза (спеціалізація функцій щодо певних об'єктів, операцій діяльності та більш-менш значних по масштабу сфер життя) настає лише на найвищому рівні функціональних досягнень у першій фазі і"накладається" на неї[1, с.127].
Молодість - важливий етап розвитку розумових здібностей. З особливостями мисленнєвих процесів, розвитком операцій мислення пов'язане і сприймання навчальної інформації. Тому важливо враховувати значення логічної побудови та продуманої структури навчачльних дисциплін. На думку Перрі [цит. за 11,с.55], у процесі навчання студентське мислення виходить на рівень власної позиції в судженнях. Спочатку юнак опирається на прості альтернативи, потім формується здатність виявляти толерантність до точок зору, які суперечать одна одній, і, нарешті, формується здатність брати на себе відповідальність за вибір власних цінностей, поглядів і власного способу життя. На основі формування інтелектуальних здібностей формується новий тип ставлення до світу, нова система цінностей , нове ставлення до себе.
2. Б) ЯКІСНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ В ОСОБИСТОСТІ МОЛОДОЇ ЛЮДИНИ.
Молодості властивий оптимізм та жадоба до життя: людина переповнена задумами та сподіваннями, вона приступає до реалізації своїх ідеалів та життєвих цілей, працює над втіленням свого людського покликання. Труднощі не здаються неподоланними, людина сповнена планів та сподівань. Хвилини відчаю, сумнівів, невпевненості короткотривалі й розчиняються у стрімкому потоці життєвих подій, зустрічей, оволодінні новими можливостями. Як зазначає О.П.Щотка, насиченість подіями призводить до своєрідного сприйняття часу, яке порівнюють із сюжетом романів Достоєвського, де події одного дня не можуть вміститися і в місяць реального життя. Ряд психологів провідну роль на даній фазі дорослості відводять розвитку самосвідомості, самопізнання, рефлексії. -------60 -Молода людина стає перед необхідністю пристосування того, що дано минулим, до можливостей та вимог прийдешнього, завдяки чому набуває здатності успішно вирішувати життєві , сімейні та професійні суперечності. За твердженням Фельдштейна Д.І., уже на початку цього етапу самосвідомість набуває якісно-специфічного характеру. Вона пов'язана із необхідністю оцінити якості своєї особистості з урахуванням конкретних життєвих устремлінь. На основі самосвідомості розвивається потреба у самовихованні, спрямованому вже не лише на подолання тих чи інших недоліків і розвиток окремих позитивних якостей, але і на формування особистості в цілому у відповідності до ідеалів, що складаються [9, с.127]. Значне місце в емоціональному житті в юнацькому віці займають почуття, пов'язані з інтимною сферою відносин людей, зокрема почуття кохання.
Характерна риса морального розвитку в цьому віці - посилення свідомих мотивів поведінки. Разом з тим спеціалісти в галузі вікової психології та фізіології відзначають, що здатність людини до свідомої регуляції своєї поведінки у 17-19 років розвинута не у повній мірі. Нерідко трапляються невмотивований ризик, невміння передбачити наслідки своїх вчинків, в основі яких не завжди найкращі мотиви. У юнацькому віці бажання і устремління розввиваються раніше, ніж воля та характер. Через нестачу життєвого досвіду студентська молодь інколи плутає ідеали з ілюзіями, романтику з екзотикою тощо. Юність - пора самоаналізу та самооцінок. Самооцінка здійснюється шляхом співставлення ідеального "я" з реальним. Тут існує одна із суперечностей розвитку особистості, бо ідеальне "я" ще не вивірене, і може бути випадковим, а реальне "я" іще всебічно не оцінене особистістю. Ця суперечність, згідно з твердженням А.В.Петровського, може викликати внутрішню невпевненість у собі, супроводжується іноді зовнішньою агресивністю, розв'язністю чи почуттям власної неповноцінності. Часто спостерігаються зрушення у настрої студентів - від захвату у перші місяці навчання до скептичного при оцінці вузівського режиму, викладання та ін.
Розвиток мотиваційної сфери відбувається у трьох напрямах: збагачення соціальної мотивації, поява нових мотивів, пов'язаних із професійною діяльністю та батьківськими ролями; зміни у співвідношенні та змісті основних мотиваційних тенденцій як відображення розкриття людиною нових сторін життя; становлення самосвідомості, як головний процес, який забезпечує усвідомлення змісту мотиваційної сфери та процесу формування мотиву. Характерна для молодості умотивованість майбутнім, причому чим більш зріла у соціальному плані молода людина, тим більше в неї устремлінь, спрямованих на майбутнє. Однією з домінуючих потреб є потреба в досягненнях. Вона переживається людиною як прагнення до успіху , змагання із самим собою за успіх, прагнення до покращення результатів у будь-якій справі, за яку береться людина. Потребу в досягненнях стимулює пошук людиною таких ситуацій, у яких вона може відчувати задоволення від досягнення успіху. Але зворотною стороною цієї потреби є потреба в униканні неуспіху. Продовжує активно розвиватися потреба у домінуванні, яка виявляється у прагненні людини впливати на інших людей , бути авторитетним, переконувати. Важливим мотивом учіння та професійного та особистісного вдосконалення є пізнавальна потреба. Вона виявляється у тому, що людина прагне розширити досвід, знання, впорядкувати те та інше, прагне були компетентною, розвиває здібність до вільного оперування знаннями, фактами, прагне розуміти сутність проблеми, створити логічно несуперечливу та обгрунтовану картину світу. У поєднанні з мотивом досягнення ця потреба суттєво відображається на навчальній успішності, створює глибоку задоволеність учінням, підвищенням професійної кваліфікації тощо[11, С.62-63].
Під впливом професійного навчання та адаптації до вимог професії у цей період активно формуються спеціальні здібності. В емоційній сфері встановлюється рівновага, формується баланс раціонального та емоційного у стилі спілкування.
РОЗДІЛ II. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
А) ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ.
Активна взаємодія з різними соціальними утвореннями, а також сама специфіка навчання у вузі сприяють формуванню у студентів активної життєвої позиції, зміцненню їхніх зв'язків з іншими соціальними групами суспільства. На студентський вік припадає процес активного формування соціальної зрілості. Видимими рисами цього процесу є завершення освіти, трудова активність, суспільна робота ,
Loading...

 
 

Цікаве