WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Самооцінка юнаків і дівчат у студентський період - Курсова робота

Самооцінка юнаків і дівчат у студентський період - Курсова робота

з формування в молоді здібностей бачити і правильно оцінювати свої вчинки, відносини та якості, які мають визначальне значення для максимальної реалізації їхніх можливостей.
1.3. Самооцінка студентської молоді в навчальній діяльності
Важливим чинником регуляції діяльності, в тому числі й навчальній, є таке особистісне утворення, як самооцінка. По-перше, самооцінкою називають "компонентом самосвідомості, який включає поряд зі знаннями про себе оцінку людиною самої себе, своїх здібностей, моральних якостей та вчинків" [13,332]. За іншим джерелом, самооцінка - судження людини про міру наявності в неї тих чи інших якостей, властивостей у співвідношенні їх з певним еталоном, зразком. Самооцінка - вияв оцінного ставлення людини до себе. С. є результатом передусім розумових операцій - аналізу, порівняння, синтезу [5,296]. Отже, самооцінка- це оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей та місця серед інших людей.
Аналіз сучасної літератури з педагогічної психології показує, що поряд з великою кількістю робот, які присвячені вивченню особистісних особливостей студентів, лише небагато з них приділяють серйозну увагу особливостям такого істотного компонента особистості студента, як відношення до себе та його проявлення у вигляді самооцінки.
Нерідко дослідження самооцінки студентів мають за мету установлення та аналіз зв'язку її особливостей з різноманітними особистісними характеристиками При вивченні студентів часто стверджується зв'язок самооцінки з рисою - тривожність, коли висока загальна самооцінка і самоповага порівнюється з невисокою тривожністю, а невисока самооцінка - з підвищеною тривожністю [6,18].
Великий інтерес викликають дослідження, які вивчають залежність самооцінки від особливостей діяльності та поведінки студентів. В їхньому числі роботи, які установлюють зв'язок самооцінки, її висоти або інші особливості як із результативністю діяльності студентів у вигляді успішності, так і з більш частковими сторонами поведінки та окремими його видами [8,122].
У добре встигаючих студентів Я- концепція включає їх сприйняття себе нонконформістами, тенденцію до визначення авторитетів; клінічні виявлення -тривожність, фрустрація та почуття провини - сторонні їхньої Я - концепції і зв'язуються ними з низькою успішністю, прогулами; іспити сприймаються цими студентами в контексті змагання та честолюбства; в їх уявленнях вони самі не надто далекі від образу ідеального студента; вони займаються самостійно, розглядаючи це як засіб для вдалої кар'єри та шлюбу.
У студентів із середньою успішністю Я - концепція включає їхню залученість в самостійні заняття та активність, не пов'язану з досягненнями; вони також, як і встигаючі студенти, вважають себе нонконформістами. Однак для них існує зв'язок поміж іспитами та відчуттями тривожності, фрустрованості та провини, а також їх уявленнями про авторитети, реакціями на пропуск лекцій. У відмінності від першої групи ці студенти розглядають дім, любов, секс та шлюб які не притаманні їх Я, в той час як клінічні поняття занепокоєння, фрустрації та провини складають частину їхнього Я.
Я - концепція студентів з низькою успішністю подібна з концепцією попередньої групи, проте вони не сприймають себе нонконформістами, відвідування вечірок зовсім не пов'язане з їх Я - концепцією, іспити та авторитети забарвлені для них тривожністю, фрустрацією та почуттям провини, останні елементи пов'язані також з пропуском лекцій та утворюють суттєву частину Я - концепції. Як бачимо, Я - концепція погано встигаючих студентів у порівнянні з Я - концепцією добро встигаючих є вельми однобічною, яка включає позаучбову активність, та навчальні процедури, які входять до Я - концепції цієї групи студентів, забарвлені негативними емоціями [6,19-20].
Цікавою є думка Н.Н. Лисенко, що висока, а інколи завищена самооцінка вольових якостей та наслідків діяльності позитивно пов'язана зі стійким високим статусом студента у групі, особливо у тому випадку, коли студент активно займається суспільною роботою. В їх праці показано взаємозв'язок самооцінки та особливостей взаємодії студентів з оточуючими [6,21].
Самооцінку студента в значній мірі визначають успішність процесу його адаптації як на етапі прийняття ним соціальної ролі студента (І-ІІ курси), так і на етапі прийняття професійної ролі (IV-V курси). Важливим моментом щодо професійної адаптації особистості студента, яка починає відбуватися саме на III курсі, є професійне самовизначення студента. Провідною характеристикою на цьому етапі навчання стає домінантність, яка описує прагнення особистості до само актуалізації та критичне відношення до себе як суб'єкту обраного фаху.
Діяльність, що становить невід'ємний компонент самооцінки, виконує регулюючу функцію в самооцінці. Самооцінка представляє себе однією з ланок процесу саморегуляції діяльності та виступає тим утворенням в структурі особистості, яке піддається впливу зовні. Таким чином, можна припустити, що регулююча функція самооцінки по відношенню діяльності проявляється по ряду направлень: вона впливає на вибір власних цілей людини, визначає характерні для неї емоційні та мотиваційні стани, в багато чому обумовлює характер оцінки та ставлення людини к досягнутим нею зовні цілей. Проте неважко припустити, що і особливості протікання діяльності, її наслідки в багато чому впливають на самооцінку індивіда [6,2]. Тому великий інтерес представляють роботи, які присвячені питанням саморегуляції діяльності студента та самооцінки як важливої спадаючої цього процесу: Т.А. Барановської, Пєтухової І.А., Шишкіної В.Ю. та ін. Вони ставлять питання про необхідність підвищення соціально-психологічної культури майбутнього спеціаліста, яка пов'язана з володінням способами спілкування, з формуванням тенденцій до самовираженню, само втіленню, самовизначенню, саморегуляції. Отже, автори вважають, що у майбутнього спеціаліста повинні бути сформовані тенденція до самореалізації, само актуалізації та навички саморегуляції.
Під саморегуляцією розуміють регуляцію діяльності, яка здійснюється людиною як суб'єктом діяльності і спрямована на приведення її можливостей відповідно з вимогами цієї діяльності. [13,338].Очевидно, що саме навчальна діяльність студента припускає значну частку процесів саморегуляції, а також рефлексії, так як її метою є перш за все зміна самого суб'єкта цієї діяльності [11,39]. А. В. Захарова вважає, що, ніж вище рівень сформованості самоконтролю, тим об'єктивніше та адекватніше самооцінка, тобто в самооцінці відображається та проявляється ступінь сформованості навичок
Loading...

 
 

Цікаве