WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Роль уваги в засвоєнні студентами навчального матеріалу - Курсова робота

Роль уваги в засвоєнні студентами навчального матеріалу - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Роль уваги в засвоєнні студентами навчального матеріалу
?
Зміст
Вступ
ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО УВАГУ
Фізіологічні основи уваги
ВИДИ УВАГИ
ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ УВАГИ
ВИХОВАННЯ УВАГИ
Висновки
Використана література
Вступ
Навколишній світ, що оточує людину і діє на неї, відображається її свідомістю. Людина відчуває цей зовнішній світ, сприймає його, думає про нього, згадує те, що було раніше, уявляє собі те, чого ще не було, переживає ті або інші почуття, приймає певні рішення. Всі ці процеси являються складовою частиною психічної діяльності. Під увагою, як вважають М. Ф.Добринін, І. В. Страхов, розуміють спрямованість як зосередженість психічної діяльності.
Кожен, хто має справу з навчанням, розуміє що вже сьогодні, коли ми говоримо про " інформаційний вибух", про потік інформації, що постійно збільшується, увага студентів інколи не в стані з цим справитися. Проблема засвоєння і переробки інформації тісно переплітається з проблемами уваги.
Розглядаючи увагу як " фільтр" американські вчені стверджують, що увага фільтрує інформацію, пропускаючи якусь її частину та ігнорує іншу. Такий фільтр, регулюючи навантаження, попереджує перенавантаження.
К. Д. Ушинський визначав увагу як саме ті " двері, через які проходить все, що тільки входить в душу людини із зовнішнього світу."
Ще на зорі зародження психології, в трактаті " Про душу" Аристотеля, вперше зустрічається поняття " увага". Це було в IV столітті до нашої ери .
Гельвецій писав, що увага являється мікроскопом, який, збільшуючи предмети, але не викривляючи їх, примушує нас помічати в них багато спільного і різного, невидимого для неуважного погляду.
І. П. Павлов писав, що " геній - це найвища здатність концентрувати увагу на предметі, що вивчається". "Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним", - пише Сем'юел Джонсон.
Перше, що можна помітити, це те, що увагу не можна розглядати як окреме, саме по собі існуюче, психічне явище. Воно проявляється лише в процесі якої-небудь діяльності людини, коли вона думає, читає, пише, спостерігає, вивчає. Мабуть, багатьом з нас довелось чути: " Як ти можеш зрозуміти правило, якщо ти так неуважно слухав". Отже, ми бачимо, що увага - це основна умова успішності будь-якої інтелектуальної діяльності.
ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО УВАГУ
Серед усіх психічних процесів і властивостей увага посідає особливе місце. Вона не має свого специфічного предмету вивчення, проте супроводжує всю психічну діяльність людини. Відчуття і сприймання, пам'ять, мислення, уява - кожен з цих процесів має свій специфічний зміст. Увага - важлива сторона усіх пізнавальних процесів, і при цьому та, в якій вони виступають як діяльність, що вона спрямована на певний об'єкт.
Увага нерозривно пов'язана з діяльністю. На ранніх стадіях філогенетичного розвитку увага безпосередньо включається в практичну діяльність; вона спочатку виникає у вигляді настороженості, готовності до дій по першому сигналу, а може означати і загальмованість, яка служить для підготовки до дій.
Спрямованість психічної діяльності людини на певні об'єкти і зосередженість на них називається увагою (Нерозня О.В.)
Вчені по різному визначають місце уваги серед інших психічних явищ, але більшість схильні вважати, наприклад С. Л. Рубінштейн, що увага - динамічна характеристика протікання пізнавальної діяльності. П Я Гальперін визначає увагу як автоматизовану дію контролю. І В. Страхов вважає , що "увагу не можна відокремити від психічних процесів і станів". К Ф Добринін ставить увагу в тісний зв'язок з особистістю. Він вважає, що селективність, організованість уваги, зосередженість і концентрація психічної діяльності, об'єм і розподілення і переключення уваги знаходяться в залежності від організованості особистості. К. В. Мішанова також підтверджує зв'язок між організованістю особистості і організованістю уваги.
На людину одночасно впливає величезний потік різноманітної інформації, яку вона неспроможна організовано сприймати, якщо заздалегідь не здійснить відповідного відбору найбільш суттєвої інформації. В результаті такого відбору із усього потоку інформації виділяється лише основна, яка повинна дійти до свідомості; до іншої ж інформації людина ставиться як до другорядної, що доповнює основну, або як до зайвої, яка заважає сприймати основну.
Цей вибір найбільш суттєвих подразників як вважає професор А. Р. Лурія. - і підтвердження від сторонніх подразників, - це звуження поля дії подразників на людину і складає основну функцію уваги.
Проте під спрямованістю психічної діяльності слід розуміти не лише вибір цієї діяльності, а й збереження цього вибору протягом певного часу. Викликати увагу студентів на заняттях не так вже й важко, значно важче зберегти її протягом усього заняття. Для цього викладачу слід застосовувати різноманітні активізуючи прийоми (Нерівня О.В.).
Спрямованість психіки на певний об'єкт супроводжується й зосередженістю, яка виявляється у заглибленні людини у дану діяльність, відволіканні від усього стороннього, не пов'язаного з нею. Коли студент зосереджено читає, пише твір, розв'язує задачі, він нічого іншого не бачить і не чує: його увага зосереджена лише на одній діяльності.
Змістом уваги завжди є об'єкти, які ми одночасно відчуваємо, сприймаємо, уявляємо, мислено аналізуємо і по відношенню до яких у нас виникають певні почуття. Звідси випливає , що увага якось незвичайно зв'язана з іншими психологічними процесами. Тут проявляється двобічний зв'язок. З одного боку, якраз завдяки увазі наші відчуття, сприймання, уявлення стають більш чіткими, правильними. Увага сприяє тому, що в них вірно відображаються предмети і явища зовнішнього світу. Завдяки увазі наші почуття стають більш змістовними, міцними і глибокими, а воля дисциплінованою. З іншого наші почуття, сприймання, мислення, стають змістом уваги, активно на неї впливають, посилюють чи послаблюють її.
Увага відіграє виключно важливу роль в житті і діяльності людей. Увага є однією з важливих умов успішного навчання студентів, у свою чергу , вона розвивається і виховується в процесі навчання. Значення уваги у пізнавальній діяльності людини підкреслює К. Д Ушинський: " Увага є єдині двері нашої душі, через які входять у неї всі почуття і всі образи, а тому вихователь повинен добре ознайомитися з цією здібністю, щоб уміти діяти на неї, щоб уміти держати розкритими ці душевні двері".
Кожен досвідчений педагог знає, що зацікавити студента можна новим, захоплюючим, ще невідомим навчальним матеріалом, зв'язуючи його обов'язково знайомим, вже засвоєним. Це не просто формальний педагогічний засіб. Він базується на природі інтересу, збуджує інтерес і викликає увагу у навчанні до чогось нового, цікавого, важливого і навіть, якщо воно зв'язане з вже відомим . Цей зв'язок з минулим досвідом, з наявними у особистості знаннями , з її почуттями підкреслює залежність уваги від особистості в цілому, їїспрямованості та індивідуальних особливостей.
Яка ж природа цієї важливої сторони пізнавальної діяльності?
Фізіологічні основи уваги
Радянська психологія успадкувала від дореволюційної вітчизняної психології
Loading...

 
 

Цікаве