WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Роль соціально-психологічної служби в процесі адаптації студента першокурсника у вищому навчальному закладі - Курсова робота

Роль соціально-психологічної служби в процесі адаптації студента першокурсника у вищому навчальному закладі - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Роль соціально-психологічної служби в процесі адаптації студента першокурсника у вищому навчальному закладі
?
Зміст
ВСТУП
§1. Психологічні труднощі студента в процесі адаптації до навчання
§2. Зміст та напрями роботи соціально-психологічної служби, її значення для студентів першокурсників в процесі адаптації до умов навчання
§ 3. Перспективи розвитку соціально-психологічної служби у вищих закладах освіти
Висновки
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Перехід до нової соціальної ролі студента, зміна звичної шкільного середовища на незнайоме "вузівське" вимагають часу для адаптації, навіть якщо у стінах ВЗО (вищий заклад освіти) студент зустрічає доброзичливе ставлення з боку викладачів та працівників. Це пов'язано з тим, що життя студента будується за іншими нормами та правилами: зростає почуття відповідальності за те, як складеться його подальше життя, а часто ці процеси пов'язані ще й з відривом від сім'ї.
Зрозуміло, що у деяких студентів "це може призвести до певних труднощів та формуванню деформованої соціальної ролі "студента", а саме: підміна реального почуття дорослості такими поведінковими діями, як вільне відвідування занять, зовнішні форми реалізації свого "Я" (паління, манера спілкування тощо)"(4). Така деформація соціальної ролі призводить до певних труднощів, які проявляються в небажанні навчатися, відвідувати навчальний заклад.
У чому ж полягає важкість адаптаційного періоду у ВЗО?
Адаптаційний процес визначає структуру потреб і мотивів індивіда. Як зазначає Научитель Є.Д. " тип, для якого характерним є активний вплив на соціальне середовище, і тип, для якого притаманним є пасивне, конформне прийняття цілей та ціннісних орієнтацій групи". Важливим аспектом соціальної адаптації є прийняття ролі.
Стан внутрішньої напруги як і будь-яка інша надмірна емоційно насичена подія або явище в житті людини, негативно впливає як на інтелектуальне, так і на особистісне зростання особистості. Якщо ж психічна напруга буде продовжуватися достатньо тривалий період, то разом із зростанням негативного досвіду може скластися ситуація, за якої студент не схоче або не зможе продовжити навчання у ВЗО. Це обумовлено тим, що психологічна напруга може негативно вплинути на перебіг психічних процесів, і внаслідок цього, можливим є відставання студента у навчанні, погіршення взаємовідносин в академічній групі та небажання відвідувати заняття.
Специфіка адаптації першокурсника визначається в першу чергу психологічними особливостями юнацького віку (ідея самопізнання та самовизначення, пошук життєвих цінностей, професійного самовизначення), а також зміною звичного середовища на нове. Частими є випадки, коли студент не знає, до кого звернутися в ситуації психоемоційного стресу, міжособистісних конфліктів, неможливості налагодити контакт з однокурсниками, елементарного психологічного дискомфорту. Саме тому надзвичайно важливого значення набуває робота фахівців психологів та створення на базі вищого навчального закладу соціально-психологічної служби.
§1. Психологічні труднощі студента в процесі адаптації до навчання
У психологічній літературі поняття адаптація традиційно пов'язувалось з "пристосуванням організму до умов навколишнього середовища". Поступово воно поширювалось на соціальні, психологічні і педагогічні науки, збагачуючи свій зміст.
Предметом дослідження М.В. Левченка був аналіз адаптації в процесі навчання. За даними його дослідження, на процес адаптації впливають: рівень попередньої підготовки молоді до вступу до вузу; об'єктивного уявлення молоді про майбутню професійну діяльність; психологічний мікроклімат у найближчому оточенні студента; взаємин, які складаються у студента з керівництвом деканату, викладачами; самооцінка студента тощо (3).
Молоді люди в перші тижні навчання відчувають задоволення від досягнення важливої мети та покладають серйозні надії на те, що зможуть ефективно навчатися, і тим самим готуватися до важливої професійної діяльності. Однак, як зазначає психолог-дослідник Т.І. Рєзник, через 2-3 місяці після вступу значна кількість першокурсників починає відчувати певні дискомфортні переживання. Цей період триває протягом усього першого року навчання і для абсолютної більшості студентів завершується, здавалося б, цілком успішно - дискомфортні дезадаптаційні стани минають і студенти починають вчитися більш-менш успішно. Виняток становлять лише окремі особи, які так і не можуть адаптуватися. Вважається, що саме вони потребують втручання психологів. Турбує при цьому те, що досить велика кількість студентів навчається не дуже успішно - після літньої сесії одну і більше задовільних оцінок мають, за даними дослідника, понад 30%.
Такий стан речей пояснювався різними причинами, і лише в останні роки з явилася можливість припустити, що певна частина студентів має не дуже високі показники у навчанні через невдало пройдений адаптаційний період.
У результаті проведення психологами численних діагностичних процедур (бесіда, анкетування, спостереження, експертне оцінювання) стало можливим виокремити кілька груп труднощів у навчанні студентів-першокурсників.
Таким чином, Т.І. Рєзник визначає три групи психологічних проблем.
Перша група має доволі опосередковане відношення до психології, але є суттєвою і стосується великого числа студентів. Мається на увазі відсутність у першокурсників багатьох спеціальних організаційно - навчальних навичок, необхідних у вузівському навчанні: конспектування лекцій та першоджерел, користування бібліотекою тощо. Зазвичай, подібні навички й вміння дуже швидко набуваються, але зафіксовано негативний вплив їхньої відсутності на успішність навчання і на цілісні показники адаптації студентів. До цієї ж групи дослідник відносить відсутність адекватних комунікативних навичок. Мається на увазі, перш за все, особливості спілкування студентів з викладачами. Відомо, що цей процес суттєво відрізняється від взаємодії із шкільними вчителями, і спроби студентів "перенести" шкільний стиль у вузівське життя, як правило є неефективними і досить конфліктними.
Слід зазначити, що в цілому ці проблеми досить легко коригуються, але часто вони зберігаються тривалий час і серйозно впливають на успішність навчання. Пояснюється це тим, що у вузах не передбачено спеціальних заходів щодо корекції шкільних навичок; припускається, що студент є досить самостійним, щоб набути їх. Але спостереження говорять, що це не завжди так.
Друга група проблем стосується функціонування вищих психічних процесів. Перш за все мається на увазі довільність і опосередкованість пізнавальних процесів та емоційної сфери. Часто виявляється, що способи зосередження уваги, запам'ятовування, вирішення навчальних завдань, якими володіє студент, і які були цілком адекватними в умовах шкільного навчання, не працюють у навчанні
Loading...

 
 

Цікаве