WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Роль когнітивного стилю в навчальній діяльності студентів - Курсова робота

Роль когнітивного стилю в навчальній діяльності студентів - Курсова робота

час, відмовляється розуміти останній як спосіб вирішувати стандартизовані задачі, розглядаючи його в якості "рівня організації індивідуального інтелекту, що обумовлений особливостями складу і будови пізнавальних психічних структур і визначає своєрідність форм репрезентації проблемної ситуації в індивідуальній свідомості" [23]. Таким чином, стиль та інтелект зводяться на стратегіях вирішення пізнавальних задач.
Однак В.Н.Дерічев та І.М.Палей вказують на неоднозначність зв'язків когнітивного стилю з інтелектуальною успішністю. На думку цих вчених, параметр полінезалежності має прамий позитивний зв'язок з креативністю, а, наприклад, поняттєва диференційність пов'язана з креативністю, при якій високій продуктивності дивергентного мислення відповідають високі та низькі показники поняттєвої диференційності [5].
Співставлення показників поняттєвої диференційності та інтелекту виявило майже повну відсутність зв'язку між ними, що вказує на більшу автономіюцього параметру когнітивного стилю від рівня інтелекту. Спостерігається навіть тенеденція до негативного зв'язку між поняттєвою диференційністю та вербальним інтелектом. Можна припустити, що опосередкованою ланкою між ними є здатність до узагальнення, що лежить в основі вербального інтелекту. За словами Л.С.Виготського, "слово завжди відноситься не до одного якогось окремого предмета, а до цілої групи чи цілого класу предметів. В силу цього, кожне слово являє собою приховане узагальнення" [2, с. 49]. Поняттєва диференційність не є прямим вираженням здатності до узагальнення і, на думку Р.Гарднера і Р.Шоена [33], не пов'язана зі здатністю до абстракції, але, будучи стильовою характеристикою когнітивної сфери індивіда, не може бути абсолютно незалежною від такої глобальної основоположної характеристики інтелекту.
Ці дані говорять про те, що питання про ступінь незалежності когнітивного стилю від рівня інтелекту і креативності повинне вирішуватися для кожного параметру окремо, не дивлячись на близьку схожість між ними, яка здається такою з першого погляду.
Іншою пов'язаною з розглянутою проблемою є співвідношення когнітивного стилю та успішності навчання. Значна частина емпіричних досліджень в цьому напрямку пов'язана з "полізалежністю-полінезалежністю". С.Белом був виявлений позитивний зв'язок між полінезалежністю, креативністю та академічною успішністю 150 студенток [25]. Р.Розенстратен та А.Потайєр, вимірюючи полінезалежність в 483 чоловіків ,виявили, що серед осіб, що мають вищу освіту, більше полінезалежних. На думку авторів, навчання сприяє розвитку полінезалежного стилю мислення і сприймання [41].
В інших працях успішність навчання пов'язується з мобільністю когнітивного стилю. М.Ніаз, досліджуючи академічну успішність 39 студентів у зв'язку з їхнім когнітивним стилум, показала, що вищу здатність до навчання мають полінезалежні з мобільним стилем, тобто такі, що вміють діяти і в манері полізалежних [40].
В деяких дослідженнях ставиться задача зрозуміти, які прийоми переробки навчальної інформації дозволяють полінезалежним досягати високих результатів. Б.Франк і К.Кайре провели аналіз особливостей конспектування матеріалу 195 студентів у зв'язку з їхньою академічною успішністю. Виявилось, що полінезалежні мають вищу академічну успішність, що досягається завдяки деталізованим і гарно структурованим записам [30]. Крім того, вони вдаються до суттєвого переопрацювання тексту.
Є також дані і про вплив високої поняттєвої диференційності на успішність навчання, хоча зв'язок між ними однозначний. За іншими даними, жоден з полюсів поняттєвої диференційності не дає індивіду переваг в успішності навчання. Так, якщо висока поняттєва диференційність сприяє виявленню специфічності запропонованої задачі, то низька - більшій широті переносу навичок з однієї ситуації в іншу [9].
Підводячи підсумок цього огляду, слід зазначити, що дослідження зв'язків когнітивного стилю з рівнем інтелекту і здатності до навчання дають можливість краще з'ясувати механізм мисленнєвої діяльності, розмежувати здібності та інструментальні особливості особистості: стратегії, тактики і стилі переробки інформації. Виявлення зв'язків між когнітивним стилем і особливостями навчання може стати основою для індивідуалізації цього процесу з метою підвищення його ефективності.
Висновки
В даній роботі була розглянута проблема ролі когнітивного стилю як одного з визначальних факторів успішності навчальної діяльності студентів.
Загалом, було виявлено, що когнітивний стиль є організуючою системою інтелектуальної діяльності кожного окремого індивіда. Розуміння когнітивного стилю як особистісного фактора регуляції пізнання фіксує загальне джерело різних "суб'єктивних задатків в організації процесів сприймання та мислення." Власне впровадження знань про когнітивний стиль в сферу психології пізнання дало можливість виокремити новий погляд на природу пізнавальних особливостей: відмінності у внутрішній організації процесів обробки інформації, що накладають свій слід не на змістові, а на формальні (пов'язані зі способами дій суб'єкта і в цьому значенні стилістичні) особливості когнітивних стратегій людини.
В цілому, вказують, що когнітивним стилям притаманні такі риси, як стабільність, стійкість, в тому числі й вікова постійність. Тому стилі характеризуються як певні схильності, ставлення, диспозиції, установки, домінуючі способи і манера діяти.
Фактично, знання про когнітивний стиль діяльності індивіда відкривають шлях до цілеспрямованого формування і організації вмінь та навичок будь-якого навчання матеріалу, який вивчають та засвоюють студенти.
В цілому, можна говорити такі теоретичні положення, які можуть мати місце в практичному застосування вищезазначеного дослідження.
По-перше, враховуючи, який когнітивний стиль інтелектуальної діяльності превалює у студента, можна стимулювати його мотивацію пізнання при роботі з певною навчальною інформацією.
По-друге, знаючи, як функціонує процес засвоєння певного навчального предмету, тобто сприймання та обробки його інформаційних складових, можна скоригувати навчальний процес таким чином, щоб поліпшити результати навчання.
По-третє, комплексно застосовуючи теоретичне напрацювання про психологічні особливості навчання у вищій школі та когнітивні стилі, можна сміливо говорити про впровадження особистісно-діяльнісного підходу у цьому процесі, оскільки визначальним тут буде орієнтація не на весь колектив, а на пізнавальні можливості окремого студента, беручи до уваги його спосіб когнітивного функціонування.
Загалом, слід сказати, що у кожного індивіда (чи то студент чи то учень) закладено великий творчий потенціал, який прагне до реалізації, і щоб його вивільнити, слід підібрати відповідні форми організації навчального процесу, враховуючи
Loading...

 
 

Цікаве