WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Роль когнітивного стилю в навчальній діяльності студентів - Курсова робота

Роль когнітивного стилю в навчальній діяльності студентів - Курсова робота

являє собою "ті психічні процеси, за допомогою яких ці операції, їх функціонування регулюється, якість цих процесів" [16, с. 229]. Ядром різних розумових здібностей є притаманна окремій людині якість процесів аналізу (а значить і синтезу) і генералізалії - особливо генералізації відношень [16, с. 229].
Інші автори, що вивчали когнітивні стилі, теж вказували на індивідуальні розбіжності в ступені аналітичності або диференціації при відображенні оточуючого світу. Загострює або згладжує розбіжності між предметами людина, чітко їх диференціює або приблизно, виділяє фігуру з фону або не тяжіє до чіткого її виділення - всі ці та багато інших аспектів переробки інформації, що називаються когнітивними стилями, постійно супроводжують людину в вирішенні нею тих чи іншихпізнавальних задач.
Вони впроваджуються в її процеси сприймання, уваги, пам'яті, мислення, що відображається і на їх результатах, а врешті-решт і на результаті діяльності, в складі якої ці процеси розгортаються. Можна припустити, що здібності пов'язані з когнітивними стилями через аналіз і синтез, які мають універсальний характер для всієї людської діяльності.
Звернімося зараз до емпіричних досліджень, що спрямовані на з'ясування характеру взаємозв'язку між когнітивним стилем та здібностями. В своїй статті Ф.Мак-Кенней дав великий огляд, що присвячений аналізу полізалежності-полінезалежності [39]. Він проаналізував результати шести досліджень, що проводились незалежно одне від одного в період з 1958 по 1977 рр., в яких вивчався зв'язок між цим параметром когнітивного стилю, що вимірюється за допомогою тесту "Замасковані фігури", і загальними здібностями, що визначаються за допомогою різних тестів (батареї тестів Векслера, шкали Станфорда-Бінс та інші). В більшості випадків спостерігається прямий позитивний зв'язок між полінезалежністю і високими показниками інтелекту, особливо невербального. Аналогічну картину дали порівняння результатів, отриманих за допомогою "Замаскованих фігур" і тестів, за допомогою яких вимірюються спеціальні здібності.
Р.Кеттелл виділив два типи інтелекту: "кристалізований", пов'язаний з культурними навичками і знаннями, і "флоїдний", що має відношення до інсайту і мало залежний від конкретних знань [26].
Ф.Мак-Кенней вважає, що полінезалежність є виявом "флюїдного" інтелекту, а тест "Замасковані фігури" - методом його вимірювання. В якості доказів цього твердження він приводить дані свого експерименту та дослідження С.Халфіша, в результаті яких були отримані значимі кореляції між показником тесту "Замасковані фігури" і методики, розробленої Р.Кеттелем для вимірювання "флюїдного" інтелекту. Сильний зв'язок між полінезалежністю та інтелектом Ф.Мак-Кенней пояснює схожістю вимірювальних процедур, а також впливом статі піддослідного [39]. Саме тест "Замасковані фігури" має всі ознаки вимірювання інтелекту: врахування часу виконання і кількість зроблених помилок, оцінку правильності рішення. Сюди ж - чоловіки, як правило, більш полінезалежні, а тому отрімують кращу оцінку рівня інтелекту, ніж жінки при всіх рівних умовах.
Г.Уїткін і його співробітники провели експерименти за участю 10-12-річних хлопчиків і дівчаток. Досліджуваним пропонувалось виконати невербальні тести з методики Векслера: "Кубики Косса", "Складання фігур", а також тест "Замасковані фігури". Факторний аналіз результатів експерименту виявив, що показники всіх тестів ввійшли в один фактор, а це говорить про позитивний зв'язок між полінезалежністю і невербальним інтелектом. Г.Уїткін також посилається на С.Керпа, який отримав аналогічні результати, протестував 150 чоловіків студентського віку [46].
Аналізуючи власні дані і дані інших авторів, Р.Вернон прийшов до висновку, що параметр когнітивного стилю - полінезалежність - це всього лиш частковий прояв загального фактору інтелекту [43, 44].
Однак інші автори висловлюються проти цього твердження [45]. На їх думку, полізалежність-полінезалежність пов'язана з багатьма поведінковими змінними, які не можуть бути пояснені як наслідок загального інтелекту. В.Клейєс, наприклад, вказує на те, що ті особистісні змінні, які пов'язані з полінезалежністю, не виявляють зв'язку з рівнем інтелекту.
Крім того, він відмічає генетичну обумовленість інтелекту, а полінезалежність - детермінацією середовища [27]. Однак, з цими твердженнями В.Клейєса важко погодитися. По-перше, рівень інтелекту теж обумовлений факторами середовища, по-друге, маються дані про генетичну детермінацію полізалежності-полінезалежності.
Дослідження М.С.Єгорової, що проведені на 40 парах монозиготних і 40 парах дизиготних близнюків за показником полінезалежності, виконані за допомогою тестів "Рамка-стрижень", "Замасковані фігури", дали такі результати: коефіцієнти внутрішньопарної схожості у монозиготних близнюків більш ніж в 2 рази перевищують відповідні коефіцієнти дизиготних близнюків [6]. Цей факт свідчить про вплив спадковості на когнітивний стиль. Варто відмітити, що відношення батьків до дітей також може впливати на схожість між ними. В сім'ях з жорсткою системою правил поведінки схожість між близнюками за "полізалежністю-полінезалежністю" було значно нижче, ніж в сім'ях з більш демократичним ставленням до дітей. Це говорить про те, що полінезалежність, як і більшість інших психологічних утвореньо, обумовлені і спадковістю, і впливом середовища.
Цікаве пояснення зв'язку між рівнем інтелекту та полінезалежністю пропонує К.Гроот [35]. За його припущенням, в основі полінезалежності лежать певні мотиваційні фактори. Згідно його емпіричних даних, полінезалежні індивіди виявляють середній рівень тривожності в ситуації тестування і оцінці соціальних якостей. Тим самим, при вимірюванні інтелекту вони мають оптимальний рівень активізації, що і дозволяє їм отримувати достатньо високі бали. Таким чином, мотивація отримує якість зв'язуючої ланки між когнітивним стилем та рівнем інтелекту. Це припущення підтверджується інформацією, що була отримана в експерименті В.Крендалла і Ч.Синкдама. Вони визначали полінезалежність і рівень інтелекту у 50 хлопчиків і жівчаток від 6 до 13 років. У дітей більш старшого віку зв'язки між полінезалежністю і показниками інтелекту (вербальний і невербальний) виявились вище, ніж у молодших. Автори висувають думку, що цей феномен є наслідком більшої потреби досягнення у дітей старшого віку [34].
М.А.Холодна аналізує зв'язок інтелекту не тільки з "полінезалежністю-полізалежністю", але й з "імпульсивністю-рефлексивністю", "ригідністю-гнучкістю", "толерантністю до нереального досвіду". Автор робить висновок, що "протиставлення стильових (процесуально-динамічних) і рівневих (результативних) сторін інтелектуальної діяльності втрачає свою очевидність" [23]. Приводячи когнітивний стиль та інтелект до одного знаменника, вона, в той самий
Loading...

 
 

Цікаве