WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розробка проблеми становлення майбутнього вчителя українськими вченими - Курсова робота

Розробка проблеми становлення майбутнього вчителя українськими вченими - Курсова робота

можливостей є розробка і використання у навчанні нових освітніх технологій, спрямованих на розвиток образного просторового мислення та фантазії. Такі технології навчання повинні бути гнучкими і динамічними та забезпечувати режим найбільшого сприяння для реалізації індивідуальних інтересів, можливостей і здібностей студентів [4; 157-159]. У нових технологіях повинна усуватись багатопредметність, за якою студенти змушені одночасно вивчати протягом семестру 10-12 навчальних Дисциплін. При нових технологіях протягом семестру вивчається не більше як 5-6 предметів, а певні відрізки часу можуть вивчатись 1-2 предмети. Співвідношення лекцій, семінарів, самостійної роботи, логіка та послідовність вивчення курсу реалізується на основі вибору варіантів, запропонованих викладачем. Крім того, важливою умовою формування творчої особистості, на думку Туриніної О.Л., виступає поєднання педагогічних знань і педагогічної практики, використання назаняттях з педагогіки та психології таких прийомів та методів як ділові ігри, дискусії, рішення проблемних ситуацій.
На використанні методу проблемного викладання наголошує також і Шаповалова Н.В. На її думку, проблемне навчання передбачає активне набуття знань, умінь І навичок, їх творче використання, а також розвиток пізнавальної діяльності і розумових здібностей студентів. Під час розв'язування проблеми студент вчиться висувати гіпотезу, доводити її справедливість або хибність, реалізовувати при розв'язанні конкретних розумових задач. В процесі цього розвивається мислення і пам'ять студентів, їх винахідливість, пошукові здібності [4; 190]. Проблемне навчання студентів сприяє подоланню суперечностей між ростом інформації і обмеженим строком навчання, підвищенню якості підготовки спеціалістів як творчих особистостей. На думку Шаповалової Н.В. впровадження проблемного навчання доцільно поєднувати з інформаційно-пояснювальним методом. В такому разі будуть набувати розвитку як репродуктивне, так і творче мислення, в якому виробляється новий підхід, нова ідея, нова стратегія, проблема розв'язується неординарно, по-новому, одержуються нові неочікувані результати. Лише в цьому випадку можна отримати високу ефективність навчального процесу [4; 190-191].
Таким чином, щоб змінити існуючий стан підготовки творчої особистості майбутнього вчителя на краще, необхідно інтенсифікувати навчальний процес, підсилити його привабливість та результативність не тільки у відношенні до певної мети, але й до всіх повсякденних форм та методів навчання. Прищеплення студентам цих здебільшого нетрадиційних і складних умінь та навичок потребує певного перегляду системи творчої підготовки, який повинен торкнутися всіх сторін навчально-виховного процесу.
3. Проблема психологічної підготовки майбутніх вчителів як об'єкт психолого-педагогічних досліджень
Базовою характеристикою професійно-педагогічної сформованості вчителя є його професійно-психологічна підготовка. Суть взаємодії цих компонентів загально особистісної спрямованості полягає в тому, що добре побудований процес професійно-психологічного навчання створює сприятливі умови не тільки для подальшого розвитку і закріплення якостей, яких вони набули до вступу у ВНЗ, але й розвитку та формування нових, професійно важливих якостей, психолого-педагогічних знань, умінь і навичок, тобто цілісного формування всебічно розвинутої особистості майбутнього педагога, його професійно-педагогічної спрямованості.
Отже, психологічна підготовка розглядається як стрижень формування особистості майбутнього вчителя, від сформованості якого залежить, як саме, яким чином будуть вирішуватися особистістю професійно-педагогічні завдання.
Але реальний стан психологічної підготовки майбутнього вчителя не відповідає об'єктивним вимогам суспільства, завданням реформування та гуманізації освіти, оскільки не забезпечує належного рівня когнітивного компоненту професійної культури спеціаліста. Це зумовлено здебільшого об'єктивними факторами.
Психологами виділяються такі недоліки в психологічній освіті майбутнього вчителя:
o невідповідність програм психологічних курсів вимогам педагогічної діяльності;
o затеоретизованість вузівських підручників;
o відсутність наступності між психологічними, педагогічними, методологічними та спеціальними предметами;
o орієнтація психологічної підготовки майбутнього вчителя швидше предметну спеціалізацію як викладача тих чи інших дисциплін, незавершеність теоретико-методологічної підготовки майбутнього педагога;
o обмеженість викладання психології в часі;
o відсутність комплексних курсових і дипломних робіт, державних екзаменів;
o недостатнє використання сучасних надбань психології у вузівських курсах. [3; 185-186].
На провідну роль дисциплін психолого-педагогічного циклу в формуванні професійної спрямованості майбутнього вчителя та недостатнє використання їх потенціалу в здійсненні цього завдання вказують дослідники Волинська Л.В., Я.І.Бурлака, Л.І.Захарова, А.К.Маркова, В.А.Семиченко, О.В.Скрипченко, О.С.Тарновська, О.Ф. Леоненко та ін., на теоретичних аспектах дослідження проблеми професійно-психологічної спрямованості майбутнього вчителя наголошує Яремчик С.В.
Звідси випливає необхідність пошуку та обґрунтування шляхів, факторів та умов, які б забезпечили більш ефективний вплив психології на професійну підготовку майбутнього вчителя, активізували у нього стійкий інтерес до психологічних знань та уміння здобувати їх самостійно і застосовувати при вирішенні педагогічних завдань, тобто формували у нього професійно-психологічну спрямованість.
Так, Філіппова В.П. наголошує на необхідності таких моментів викладання психології в вузі:
психологічна підготовка майбутнього педагога повинна включатися в цілісний комплекс психолого-педагогічних знань, вмінь та навичок;
психологія в вузі повинна розглядатись як структурна єдність теоретичного, методичного і практичного блоків; пізнання учня повинно починатись із самопізнання власного "Я" студента педвузу, із розуміння самоцінності; вміти вивчати пізнавати її - входить в професійні та людські якості вчителя-професіонала [4; 166-168].
Все більшої ваги набуває підхід до формування майбутнього вчителя через розвиток спеціальних здібностей, особистісних якостей, індивідуально-психологічних особливостей.
Так, дослідниця Толстолужська Л.Г. акцентує увагу на вивченні мотивів діяльності та механізмів їх взаємодії, як детермінанти психолого-професійної поведінки особистості майбутнього вчителя. Тому глибинні мотивації потрібно виявляти, вивчати, переводити в усвідомлений план та корегувати ще з студентської пори [4; 154-157].
Важливою ланкою у проблемі формування
Loading...

 
 

Цікаве