WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розробка проблеми становлення майбутнього вчителя українськими вченими - Курсова робота

Розробка проблеми становлення майбутнього вчителя українськими вченими - Курсова робота

оцінювати теоретичні джерела. Семінарські заняття допомагають у розв'язанні складних питань, що виникають у процесі засвоєння певної теми, в усвідомленні логіки теми, її зв'язку з іншими поняттями і темами курсу. Нажаль буденна практика вищої школи вказує на те, що головним завданням семінарських занятьвиступає скоріш за все перевірка знань, а не розвиток самостійності, оригінальності мислення, уміння знаходити і відстоювати власну точку зору.
Ігнорування використання активних форм і методів під час вивчення педагогічних дисциплін не сприяє формуванню та закріпленню у майбутніх вчителів професійної відповідальності.
Тому нагально необхідним є використання в навчальному процесі активних методів навчання і педагогічних ситуацій, завдань, спрямованих на інтенсифікацію професійної підготовки; інтегрування в ній теоретичних знань і практичних умінь, забезпечення творчих умов для реалізації здібностей, включення студентів з самого початку навчання в педвузі в індивідуальні й колективні форми суспільно-педагогічної діяльності з поступовим ускладненням її змісту і моделюванням реальної діяльності вчителя, що обов'язковою запорукою формування професійної відповідальності майбутнього педагога.
Викладач Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова Тітова Т.І. пояснює невдачі окремих вчителів у сфері професійної діяльності їхньою недотепністю у спілкуванні з учнями [5; 145]. Тобто однією з проблем педагогічного вузу є те, що навчальний процес не формує цілісну структуру педагогічної свідомості майбутніх вчителів через оволодіння ними технікою вести педагогічний діалог. А як відомо навчання педагогічному спілкуванню можливе лише в самому його процесі. Тому, тільки за умови практичного оволодіння технікою та технологією педагогічного діалогу, студенти зможуть досить повно реалізувати свої інтелектуальні та духовні потреби.
Для того, щоб студент - майбутній вчитель - мав можливість опанувати новітніми педагогічними технологіями, що побудовані на діалогічному підході, потрібно суттєво змінити організацію навчально-виховного процесу. Так, Тітова Т.І. пропонує поширити арсенал організаційних форм проведення занять, у першу чергу неформальних, в яких діалогічний метод стає домінуючим. У зв'язку з цим набуватимуть повної сили диспути, співбесіди, самоаналіз, "мозкові атаки", моделювання, конструювання, захист творчих проектів, проблемні та ситуаційні завдання, дидактичний театр, навчання пошуку альтернативних рішень [5; 146]. Організація роботи передбачає варіативність змісту навчання, певний ступінь його вибору студентом. Отже, діалогічний підхід у широкому розумінні дає плідні результати у системі професійної підготовки майбутніх вчителів.
На важливості формування професійного інтересу у майбутнього вчителя наголошує ще один викладач НПУ ім.. М.П.Драгоманова Ткачук Т.М. в своїй статті "Формування професійного інтересу в контексті професійного самовизначення майбутніх вчителів" [5; 152-154]. Однак, як зазначає автор статті, дуже часто трапляється, що інтерес до обраної професії згасає ще на студентській лаві. Тому навіть внутрішньо мотивований вибір майбутньої професії не завжди гарантує успішність професійного самовизначення. Річ у тім, що про завершеність цього процесу важко говорити, доки людина сама упродовж професійної діяльності або в умовах, що максимально наближені до реальних професійних ситуацій, не перевірить свої можливості і не сформує сталого позитивного відношення до себе як до суб'єкта обраної професійної діяльності. Впевненість у виборі педагогічної професії, стійкий інтерес до неї чітко спостерігається у тих студентів, які в процесі навчання мали можливість одержати навички педагогічної діяльності. Такі навички студенти можуть набути завдяки участі у різних громадських учнівських організаціях, роботі у таборах праці та відпочинку, при виконанні шефських обов'язків, тощо. Кожний студент, який проявив схильність до педагогічної професії, має можливість перевірити обґрунтованість, глибину та дієвість свого інтересу, застосувати здібності до певних видів педагогічної праці (допомога відстаючим, участь у виховних заходах, гуртках, громадській діяльності).
Нажаль в сучасних навчальних закладах, що готують майбутніх педагогів, спостерігається процес відсторонення від залучення студентів до подібних акцій: все рідше можна зустріти студента, який би був членом якогось гуртка, брав участь у якихось громадських акціях чи у виховних заходах. Вузькість інтересів майбутнього вчителя є показником його недостатньої спрямованості на педагогічну діяльність. І навпаки, різнобічні інтереси передбачають розвиток творчого ставлення, створюють умови для формування соціальної позиції і, відповідно, високого рівня педагогічної майстерності.
Тому одним з головних напрямків формування професійного інтересу у майбутніх вчителів повинно стати повернення традицій залучення студентів до активної громадської роботи, в свою чергу педагоги вищої школи повинні зробити усе від них залежне, щоб сформоване професійне самовизначення та професійний інтерес студентів не згасали і змінювалися лише у позитивному напрямку.
Окрім тих проблем організаційно-методичного характеру, що існують в межах самих закладів освіти, є деякі суперечності щодо підготовки педагогічних кадрів на законодавчому рівні.
Так, Тищенко О.В. в статті "Відповідна педагогічна освіта вчителів середніх загальноосвітніх шкіл України як вимога допуску до занять педагогічною діяльністю" звертає увагу на законодавче визначення педагогічної освіти [5; 147-149]. Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону "Про освіту" наявність відповідної освіти є однією з вимог допуску особи до заняття педагогічною діяльністю. У ч. 1 ст. 24 Закону "Про загальну середню освіту" вимога відповідної освіти для осіб, які бажають займатися педагогічною діяльністю, доповнена нормою, що ця відповідна освіта має бути педагогічного спрямування. Тобто, законодавець вживає нове поняття "відповідна педагогічна освіта". Але зміст його не розкритий в жодному нормативно-правовому акті, що спричинює на практиці різнобічне тлумачення зазначеного поняття. Постає питання: якщо особа закінчила вищий навчальний заклад, який не має статусу закладу освіти, що готує педагогічних працівників, наприклад, класичний університет, то чи допустимо, щоб вона працювала педагогом? Адже в неї відсутня належна підготовка з педагогіки, педагогічної майстерності, методики викладання предмета, методики виховної роботи з учнями тощо. У Класифікаторі професій вчителів віднесено до розділу "Професіонали", де передбачено необхідний високий рівень знань в галузі фізичних, математичних, технічних, біологічних чи гуманітарних наук, а також
Loading...

 
 

Цікаве