WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розвиток у студентів психологічної готовності до професійної діяльності - Курсова робота

Розвиток у студентів психологічної готовності до професійної діяльності - Курсова робота

особистості, що обусловлює ставлення до професійної діяльності
Виділено такі форми ідентифікації:
- контрастно-позитивна (повне співпадання в оцінюванні Я-реальне, Я-ідеальне і Я-професійне. Неадекватне усвідомлення себе і значення професійної діяльності).
- перспективно-позитивна (повне співпадання в оцінюванні Я-реальне і Я-ідеальне, Я-професійне і Я-ідеальне. Ідеалізоване бачення себе як професіонала)
- перспективно-негативна (співпадання в оцінюванні Я-професійне і Я-ідеальне при неадекватному оцінюванні Я-реальне і Я-професійне та Я-ідеальне і Я-реальне. Деформація у адекватності оцінок і самоконтролю в професійній діяльності та життєвих ситуаціях)
- проміжна ( порушення ідеального усвідомлення себе і професійного образу, що є результатом не тільки неадекватної самооцінки, але розходження усвідомлення цілей і засобів професійної діяльності із власними можливостями людини)(9).
Проте нерідко "Я-ідеальне" і "Я- професійне", "Я-реальне" і "Я-професійне" стають суперечливими, породжують внутрішньо-особистісні конфлікти, які супроводжуються заниженням професійної самооцінки, втрати інтересу до професії вчителя. Саме в такій ситуації студент-практикант потребує підтримки зі сторони методистів, вчителя зі стажем і т.д., бо на уявлення студента про себе ("Я-ідеальне") істотно впливає оцінка його як вчителя керівника педагогічної практики ( 8).
"Я-концепція" - складна динамічна система уявлень людини про саму себе. На сьогоднішній день формування позитивної "Я-концепція" є пріоритетне завдання вищої школи.
Під "Я-концепцією" майбутнього вчителя розуміють складну динамічну систему уявлень студента про себе як особистість і суб'єкта навчально-професійної діяльності, яка включає в себе взаємопов'язані і взаємозумовлені компоненти:
1) "Образ - Я" - розкриває неповторність самосприйняття через фіксацію студентом певної соціально-рольової позиції і установок щодо себе"
2) "Становлення - Я" - визначається самооцінкою професійно-педагогічних здібностей і особистісних якостей, рівнем аутосимпатії і самоповаги, характером очікуваного ставлення до себе від оточуючих;
3) "Вчинок - Я" - спрямований на самопізнання і самовдосконалення власного "Я" або прояв певної захисної дії у випадку "посягання" на цінність і цілісність сформованого уявлення про себе ( 8, ст.268).
Позитивну "Я- концепцію" майбутнього вчителя характеризують такі показники: висока когнітивна складність і диференційованість "Образу-Я", професійно-рольова ідентифікація, наявність власне особистісних компонентів у структурі уявлень про себе, внутрішня цілісність і узгодженість між модальностями "Я-реальне", "Я - ідеальне", "Я-професійне", відносна стійкість і стабільність уявлень про себе як особистість і майбутнього вчителя.( 8 , ст. 269). Позитивна "Я- концепція" є умовою і результатом успішного його професійного становлення як майбутнього вчителя. Наявність в "Образі-Я" майбутнього вчителя конструктів , які вказують на його професійно-рольову ідентифікацію ( Я- майбутній вчитель, Я - вчитель-практикант і т. д.) орієнтує його на необхідність підтвердити уявлення про професійно-орієнтоване власне "Я".
Навчання студента в навчальному закладі характеризується розвитком його "Я-концепції": спостерігається зміна "Образу-Я" майбутнього вчителя в напрямку когнітивної ускладненості і диференційованості, перевага моральних суджень, зміна зовнішніх оцінних орієнтирів на внутрішні, зростання кількості професійно-рольових конструктів. Водночас у багатьох студентів спостерігається затримка професійно-психологічної адаптації, зниження загальної самооцінки і ставлення до себе, прояв загального високого рівня тривожності, що заважає самоствердженню і самореалізації себе як майбутнього вчителя. Це пояснюється особливостями індивідуального розвитку студентів, а також недоліками в організації навчально-виховного процесу.
Шляхом модифікації змісту інформації, що вивчається, і методики його викладання можна ефективно впливати на особистість студента, удосконалювати різні сторони йогоготовності до професійно - педагогічної діяльності:
мотиваційну (вироблення у студента позитивного відношення до професії вчителя; стійких намірів присвятити себе педагогічній діяльності; розвиток установки на вивчення математичних дисциплін як важливого фактора професійного становлення майбутнього вчителя;
морально-орієнтаційну (формування морального обліку професіонала, загальнолюдських цінностей, які складають основу педагогічної етики; забезпечення єдності моральної і професіональної культури вчителя; розвиток почуття національної гідності і т.д.);
пізнавально-операційну (розвиток інтелектуальних функцій аналізу і синтезу, математичних узагальнень, порівнянь, формування логіки, алгебраїчного і педагогічного мислення; розширення професійного кругозору, вироблення і закріплення професійно педагогічних умінь і навичок);
емоційно-вольову (розвиток цілеспрямованості, працелюбності, настирності в досягненні поставленої мети і т.д.);
психофізіологічну (виховання впевненості в своїх силах, намаганні доводити почату справу до кінця, здібності довільно управляти своєю поведінкою і поведінкою інших, професійної працездатності);
оціночну (вироблення умінь критично оцінювати рівень своєї професіональної підготовки, математичної культури, розвиток потреби в самоконтролі, самокорекції і самооцінці).
Література
1. Є.М.Іванова. Основи психологічного вивчення професійної діяльності, М., 1987
2. Є.А.Климов Як вибирати професію. М., 1984
3. Гуревич К.М. Професійна придатність і основні властивості нервової системи. М., 1970
4. Робоча книга соціолога. Г.В.Осипов, М.Н.Руткевич та ін., М., 1983
5. Климов Є.А. Людина як суб'єкт праці і проблеми психології // Вопросы психологии, 1984, №4
6. Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя. Психологическая структура деятельности учителя и формирование его личности. Изд-во Ленинг. ун-та, 1967
7. Щербаков А.И. Психологические основы формирования учителя в системе высшего педагогического образования. Л., "Просвещение", 1967
8. Навчальний процес у вищій педагогічній школі (за загальною редакцією ак. О.Г.Мороза)., Київ, 2001
9. Вірна Ж.П. Професійна ідентифікація: побудова і валідизація тесту кольорових відношень ( для діагностики усвідомлення професійного образу) // Практична психологія та соціальна робота, 2002, № 3
10. Л.В.Кондрашова, Моральна психологічна готовність студента до вчительської діяльності, Київ, "Вища школа", 1987
11. Смирнова Е.Э. Пути формирования модели специалиста с высшим образованием.-- Л. : Изд-во Ленинг. ун-та, 1977
12. Основы педагогики и психологии высшей школы (под редакцией ак. А. В. Петровского) , М., 1986
13. Николаенко Д. Ф., Шкиль М.И. Становление учителя. --К.: Общ-во "Знание" УССР, 1986
14. Кузьмина Н. Ф. Очерки психологии труда учителя. Психологическая структура деятельности учителя и формирование его личности.- Л., ЛГУ,1967
15. Дьяченко М. И., Кандибович Л. А. Психологическая проблема готовности к деятельности. - Минск: БГУ, 1976
16. Моляко В. О. Психологічна готовність до творчої праці. - Київ, "Знання", 1989
17. Моляко В. А. Техническое творчество трудовое воспитание. - Москва, Знание, 1985
18. Моляко В. А. , Смульсон М. Л. Психологическая готовность к труду на современном производстве. - Киев, 1985
19. Линенко А. Ф. Готовність майбутнього вчителя до педагогічної діяльності // Педагогіка і психологія, № 1, 1995, ст. 125-132
20. Хрущ-Ріпська О. В. Психологічні засади формування у студентів педвузу готовності до майбутньої професійної діяльності. Київ, 1999
Loading...

 
 

Цікаве