WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розвиток у студентів психологічної готовності до майбутньої професійно-трудової діяльності - Курсова робота

Розвиток у студентів психологічної готовності до майбутньої професійно-трудової діяльності - Курсова робота

самокритичність. Проходячи декілька рівнів, психологічна готовність стає стійкою якістю особистості. Показниками цих рівнів у вузі є зміна, ступінь виразності, сформованості її основних компонентів, і, перш за все, такий загальний показник, як можливість успішно виконувати реальні професійні завдання.
Аналіз досвіду роботи молодихвчителів показує, що якість підготовки випускників педагогічних вузів все ще не відповідає сучасним вимогам. Багатьом з них не вистачає широкої обізнаності в сфері інформаційних технологій, міцних знань і практичних навичок, необхідних для успішної самостійної роботи вчителем інформатики. Звичайно, це пояснюється недостатнім матеріальним забезпеченням вищих навчальних закладів, недостатнім технічним оснащенням, що перешкоджає студентам оволодінню сучасними інформаційними технологіями. Тому прийшовши на роботу в школу, де технічне оснащення знаходиться на вищому рівні ніж у вузі, молодий вчитель стикається з рядом проблем, які ставлять його в скрутне становище.
Педвузи, зазвичай, готують спеціалістів, які починають самостійну педагогічну діяльність, будучи психологічно не підготовленими до подолання труднощів, швидко розчаровуються в своїй професії. Встановлено, що тільки 28 % студентів хочуть стати вчителями, 12 - бажають працювати в дитячих закладах, 14 - виявляють бажання працювати в народному господарству, 46% - не дають ніякої відповіді [6, с.5]. В зв'язку з цим особливу актуальність набуває завдання формування мотиваційної готовності майбутнього вчителя інформатики до педагогічної діяльності.
Складність проблеми готовності полягає в тому, що успіх в новій діяльності не гарантується простим перенесенням набутих раніше якостей і станів в нову ситуацію. Поряд з актуалізацією якостей, досвіду в новій ситуації спостерігається як процес набуття професійної самостійності під час навчання у вузі, так і процес адаптації їх в якості випускників до успішної професійної діяльності. Про психологічну готовність, її рівні можна судити по терміну, необхідному для набуття професійної самостійності після закінчення вузу.
В даний час проводяться багато досліджень з проблеми психологічної готовності молодих спеціалістів до трудової діяльності, аналізується період їх адаптації. Відмічається, що повна професійна адаптація вимірюється часом, який потрібен молодому спеціалісту після закінчення вузу для того, щоб досягти еталонної продуктивності праці та якості роботи на посаді, що відповідає профілю його підготовки.
Про рівень психологічної готовності можна судити також по тому, як оцінює молодий спеціаліст свою професійну самостійність або несамостійність. Переважна більшість молодих спеціалістів говорить, що їм було потрібно менше одного року, щоб увійти в курс справи, тобто відчути впевненість в собі.
Існує думка, що термін професійної адаптації в межах півроку для більшості випускників можна вважати оптимальним. Відповідно менший термін професійної адаптації випускників свідчить про високий рівень їх психологічної готовності до праці після закінчення вузу.
Як би ідеально не була побудована підготовка, навчально-виховний процес повністю формує спеціаліста, що володіє повною закінченою професійною здатністю і професійною надійністю. Багато чого залежить від організації праці і виховання молодих спеціалістів в перший період їх самостійної роботи. Необхідні сприятливі об'єктивні умови праці, які б допомагали реальному втіленню психологічної готовності і подальшому розвитку.
Багато молодих спеціалістів починають своє трудове життя у досить обмежених обставинах (з низькою зарплатнею, без власного житла і т.д.). Якщо оплата праці створює молодим людям перспективу вирішення їх матеріальних проблем, то вони працюють відповідно своїх здібностей. Але якщо рівень оплати такий, що не охоплює елементарних потреб, то він не може не відобразитись і на відношенні до праці, що, звичайно, понижує зацікавленість молодих людей до праці на даному робочому місці [7, с.7].
Дослідження адаптації до умов колективної діяльності показало, що випускникам потрібен різний час, щоб відчути себе в колективі впевнено, зрозуміти і прийняти систему особистих взаємовідношень, що склалися в колективі.
Ефективність професійної діяльності забезпечується не тільки набуттям спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для роботи вчителя інформатики, але і цілим рядом особистих якостей. Якщо молодий спеціаліст не володіє професійно необхідними якостями або вони в нього недостатньо розвинуті, процес його соціально-психологічної і професійної адаптації проходить дуже складно: людина або змінює отриману у вузі спеціальність, або шляхом перенавантаження "пристосовується" до професійної діяльності. Тому процес соціально-психологічної і професійної адаптації повинен починатися не з того дня, коли молодий спеціаліст з дипломом в руках приходить на місце своєї роботи, а значно раніше. Освоєння професії, формування соціально-психологічної готовності до співпраці повинно починатися буквально з перших занять у вузі. Студент повинен мати в своєму розпорядженні багато соціально-психологічні і професійні знання, навички, уміння, якості, а будучи на виробництві, творчо, без особливих перешкод реалізувати свої можливості.
Таким чином, одним з показників психологічної готовності є період адаптації до трудової діяльності.
§3. Етапи психологічної підготовки студентів вищого навчального закладу до роботи в школі
Цілеспрямований розвиток системи самовдосконалення студентів являє собою складний процес, який здійснюється у відповідності з конкретними цілями і задачами, поставленими для кожного курсу в окремості і на весь період навчання в цілому. Але розвиток професійно-особистісного вдосконалення, будучи складовою частиною системи психологічної орієнтації студентів на професійну педагогічну діяльність, повинно включати також періоди до вузівської підготовки і адаптації молодого вчителя в школі.
На наш погляд, система психологічної орієнтації на педагогічну професію вчителя інформатики включає наступні компоненти (етапи):
1. Формування в учнів уявлень про професію вчителя інформатики на лекціях, бесідах зі старшокласниками, в процесі включення їх в роботу комп'ютерних класів у вузі, гуртків розвитку педагогічних здібностей і т.д.
2. Бесіда, тестування, що проводяться серед абітурієнтів.
3. Формування у студентів уявлень про особистісне і професійне самовдосконалення майбутнього вчителя інформатики в період навчання у вузі.
4. Реалізація індивідуального підходу до випускників вузу в період розподілення за місцем роботи.
5. Психологічна допомога молодому спеціалісту в період його адаптації до умов роботи в школі (індивідуальне консультування, вивчення і узагальнення досвіду роботи молодих спеціалістів і ін.)
Кожний із названих етапів включає
Loading...

 
 

Цікаве