WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання - Курсова робота

Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання - Курсова робота

(розроблення ідей). [7. 13-14]. Н.І. Булка посилається на П.Ф. Кравчука, який виділяє соціальні риси, які характеризують розвинуту творчуособистість.
"- глибина та широта знань, вміння застосовувати їх у різноманітних ситуаціях;
- сформована стійка потреба до постійного оновлення знань і набуття нових;
- цілеспрямоване прагнення до істини, здатність глибоко проникати в суть проблеми, бачити відносини між явищами, тобто здатність до аналізу та синтезу; - вміння відмовитися від застарілих звичок та поглядів;
- вміння поєднувати нове з попереднім особистим досвідом і досвідом інших. [6. 46]. Очевидно, що до виділених параметрів має якесь відношення аналогізування. Але на жаль місце аналогії в їх структурі поки що не досліджене. Не закінчена дискусія щодо розмежування інтелекту і креативності, частково могла б бути розв'язана через виявлення місця аналогізування в окремих параметрах креативності.
2. Значення аналогії в мисленні людини
Аналогія в мисленні людини відіграє велике значення. І.М. Біла розглядає аналогію як засіб розвитку творчої діяльності. Вона ж відмічає, що: "Вперше термін "аналогія" стали вживати старогрецькі математики... Вони розрізняли аналогію арифметичну, геометричну і гармонічну. ...В друкованих працях Платона, Арістотеля цей термін вживається в дещо ширшому розумінні, виступаючи як тотожність відношень взагалі між різними предметами. Грецьке слово /analogia/ означає "схожість, відповідність". ... Сьогодні термін "аналогія" часто вживається як синонім понять "схожість", "подібність" або в значенні умовиводу."[4. 23].
На сьогоднішній день аналогія розглядається при дослідженні стратегій творчої діяльності, дослідженні метафори, дослідженні асоціацій. Незважаючи на те, що психологія давно переборола асоціаністичні уявлення про організацію свідомості, більшість вчених все ж погоджуються з великим значення асоціації на рівні підсвідомості.
В асоціативній психології аналогія була замінена асоціацією. "В асоціативній психології процес розв'язання задач пояснюється принципом асоціації. Механізмом усіх психічних процесів оголошується зв'язок образів, що пов'язані між собою за певними законами." [15. 167]. На наш погляд, є принципова відмінність між аналогією і асоціацією. І відмінність не в тому, як зв'язані явища, образи через відповідність, подібність чи ні. Відмінність в принципі встановлення взаємозв'язку. Асоціації утворюються як рефлекси через суміжність явищ, байдуже, яка суміжність в часі, просторі чи підсвідомості. А аналогію людина повинна встановити не залежно від того як їй подається інформація: у вигляді об'єктів природи, чи у вигляді тексту. Не залежно від того дані два чи кілька об'єктів для порівняння, чи є лише один об'єкт. Часто саме через знаходження об'єкта аналога і можливе розв'язання задачі.
Посилаючись на Л.С.Виготського, І.М. Біла відмічає, що "Асоційовані між собою образи і поняття - це та конкретна форма, в якій вони зберігаються в пам'яті. Мислення оперує знаннями, що попередньо організовані і впорядковані (частково ще в процесі сприйняття). Характер асоціативних зв'язків обумовлює і визначає хід розумового процесу, взаємодіючи зі сприйняттям дійсності. Готові асоціативні шаблони "економлять" мислення. Водночас ці шаблони роблять мислення більш гнучким. За Виготським, перехід до вищого типу мислення полягає в тому, що замість "без зв'язної зв'язності", що лежить в основі синкретичного образу, дитина починає об'єднувати однорідні предмети в певну групу, комплектуючи їх за законами об'єктивних зв'язків, що відкриваються їй у предметах. Будь-який зв'язок може призвести до включення елементу в комплекс, за умови його фактичної наявності. В основі асоціативного комплексу лежить будь-який асоціативний зв'язок з будь-якою з ознак, що були помічені дитиною в предметі, який в експерименті є ядром майбутнього комплексу. ... Аналогія є для дитини ключем до розуміння дійсності, загальним принципом пояснення світу. Явища природи й людської поведінки дитина пояснює за аналогією з тим, що їй відомо. Перша загальна ідея, яка спрямовує і регулює роботу мислення - це ідея подібності, ідея аналогії між усіма елементами дійсності. [4. 26].
І.М. Дарда відмічає, що: "...через розширення та поглиблення знань дитини про предметні форми та смисли, спонукання її до самостійного пошуку можливих зв'язків між ними розвиватиметься здатність до виразних, складних та оригінальних асоціацій." [9. 39]. Л.І. Шрагіна досліджуючи процес формування метафори, використовує поняття "формування нових асоціацій по смислу", "генерування асоціацій по схожості". [27. 73]. На наш погляд, мова йде не про асоціацію, а про аналогію, тобто встановлення аналогії, пошук аналогів. Можливо, поряд з поняттям "асоціація метафора" [27. 73] необхідно ввести поняття "аналогія метафора".
Аналогія відіграє важливу роль в метафорі. "Більшістю дослідників прийнятий постулат про те, що механізмом дії метафори є порівняння - один з основних логічних прийомів пізнання зовнішнього світу (очевидно, що мовиться про аналогію - покомпонентне порівняння). [21. 207].
Більшість дослідників, які досліджують психологію творчості відводять аналогії чільне місце в творчому процесі. "За Гордоном, робочими механізмами для вироблення свіжого погляду на задачу є аналогії: 1) пряма - будь-яка аналогія, приміром, з природи; 2) особиста (емпатія) - спроба поглянути на задачу, ототожнюючи себе з об'єктом, входячи в його образ; 3) символічна - знаходження скороченого символічного опису задачі або об'єкта; 4) фантастична - виклад задачі в термінах і поняттях казок, міфів, легенд. ... В роботах Г.Я. Буша, С.М. Василейського, І.П. Мамикіна, В.О. Моляко, А.І. Уйомова, А. Емпахера, А.Ф. Єсаулова та інших було досліджено роль аналогії в технічній творчості, зроблено спробу її класифікувати. За Г. Бушем на перший план виступає виражена евристична функція аналогії при: а) формуванні проблемної задачі, б) генеруванні перших суб'єктивних здогадів і гіпотез, в) перенесенні відомих ідей, розв'язків, прийомів у нову галузь чи використання для інших цілей, г) науковому передбаченні та прогнозуванні, д) класифікації і типізації предметів і явищ, е) поясненні та інтерпретації нового у відомих термінах, ж) моделюванні об'єктів дослідження. Г. Буш пропонує розподіл евристичних прийомів (методів) аналогії на класи: А) функціональна аналогія (переніс функціональних властивостей); Б) структурна аналогія (моделювання структур); В) аналогія зовнішньої форми (наслідування, копіювання і т.д.); Г) Аналогія субстанції, матеріалу; Д) аналогія відношень (масштабне копіювання, збільшення, зменшення і т.п.) ... В.О. Моляко класифікує так звані конструкторські аналогії, поклавши в їх основу певні ознаки: структурні, функціональні, повну, форму, ступінь технічної спорідненості." [4. 24-25].
Після деякого узагальнення ролі аналогії в мисленні людини виникає закономірне питання: "як же
Loading...

 
 

Цікаве