WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання - Курсова робота

Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання - Курсова робота

свідомі і безсвідомі компоненти. О.К. Тихоміров...в рядіекспериментальних робіт продемонстрував утворення в процесі мислення так званих "невербалізованих операційних смислів", які він вважав одиницями аналізу безсвідомого. Я.А. Пономарьов ... показав, що при рішенні творчих задач в лабораторних умовах ідея приходить з інтуїтивного (безсвідомого) досвіду. Він експериментальне виявив той факт, що на інтуїтивному рівні людина фіксує набагато більше властивостей предметів чим на усвідомлюваному. При рішенні справді творчої задачі свідомо зафіксованих властивостей виявляється недостатньо і суб'єкт звертається до інтуїтивного рівня, що супроводжується феноменами типу емоційної активності. ...В.Н. Дружинін ..., розвиваючи ідеї В.Н. Пушкіна, вважає домінування безсвідомого і пасивну роль свідомості критерієм творчого процесу." [26. 110]. Слід згадати і про психолого-педагогічний аспект творчості. Адже творчість дитини і творчість дорослого дещо різні речі. І головне значення творчості учня і людини що працює, теж різне. Важко не погодитися з Т.М. Третяк, яка пише, що: "Творча діяльність людини - це процес створення об'єкта, що характеризується об'єктивною новизною і суспільне корисною значущістю. Однак з погляду психології під творчістю мається на увазі процес створення чогось нового для даного суб'єкта: наприклад, школяр, котрий, вивчаючи взаємодію води і зануреного в неї тіла, відкриває для себе закон Архімеда, людина, яка розмірковує над такою побутовою проблемою, як розстановка меблів, - розв'язують творчі задачі." [25. 19].
Необхідно виділити оригінальний підхід до проблеми творчості Д.В. Ушакова. Зважаючи на роль безсвідомого в творчій діяльності, Д.В. Ушаков вважає, що описання творчості через детерміновані зв'язки неможливе. "Якщо із стану системи в початковий момент t0 можна однозначно вивести її стан в деякий наступний момент t1, то не можна говорити про реальне прирощення, виникнення нового. Але присутність детермінованості подій являється необхідною передумовою описання з допомогою законів. ... Теорія Еволюції Ч.Дарвіна, яка при всіх очевидних в даний час неточностях все ж складає основу сучасного підходу, вводить для описання розвиваючої системи закон, але закон особливого роду. В дарвінівській теорії, як відомо, стверджується наявність сил природного відбору, а також мутацій. Природний відбір направлена і детермінована сила, дія якої може бути точно передбачена. Але сам по собі природний добір не приводить до виникнення нового, він дозволяє лише "вибраковувати" більшість нововведень і підтримувати дуже невелику їх частину. Нове виникає в сфері мутацій, як випадкового з точки зору закономірностей системи. Сама ж система повинна тільки відкривати поле, в якому ці випадковості, мутації могли б відбуватися з певною частотою." [26.104].
Розглядаючи поняття "творчість", не можна обминути таке поняття, як "креативність". А.М. Єрмола зазначає : "Дослідження творчості в межах психології викликало появу поняття "креативність", вивченню якого присвятили свої праці М. Воллах, Дж. Гілфорд, Б. Гізелі, С. Медник, В. Сміт, П. Торренс, Я.А. Пономарьов, Н.Г. Фролов, Е.Г. Ярошевський та багато інших дослідників, Сьогодні креативність є сталою категорією в психологічній науці, визначилися кілька основних аспектів її дослідження: предметно-процесуальний та рефлексивний (процес вирішення творчого завдання); продуктивно-результативний та соціально-управлінський (умови креативного розвитку, самовираження й непрямого управління творчим процесом навчання й виховання)." [11. 72]. Поняття "креативність" було введене в психологію при розробці тестів, з допомогою яких можна було б дослідувати розвиток творчих здібностей, "...американський психолог Дж. Гілфорд запропонував кубічну модель структури інтелекту, виявив існування двох принципово відмінних типів мислительних операцій: конвергенції і дивергенції." [1.22]. Інтелектуальні здібності були відділені від креативних. Але їхнє співвідношення і взаємозв'язок залишається дискусійним до цього часу. Савенков А.І. вслід за В.Н. Дружиніним аналізуючи, співвідношення інтелекту і креативності, виділяє три основні позиції. "Перша: відмову від будь-якого розділення цих функцій. ... Друга: ... між інтелектом і креативністю існують порогові відношення: для прояву креативності потрібен інтелект не нижче середнього... Третя: інтелект і креативність незалежні, ортогональні здібності... [23. 5]. Більш цікавий взаємозв'язок констатує М.С. Єгорова "...рівень інтелекту в більш старшому віці до деякої міри залежить від креативності в більш молодшому віці, але не навпаки. ... Креативність і інтелект продовжують впливати один на одного, але вплив цей відстрочений і тому може бути помічений лише при міжвіковому співставленні (наприклад креативністі в 6 років і інтелекту в 7 років" [10. 45]. Ця закономірність дуже важлива для педагогічної практики. Адже дає додаткову мотивацію для розвитку творчих здібностей людини. Зовсім інше значення вкладає в поняття "відстрочені креативні прояви" Г.В. Ожиганова. "Один з основних результатів нашого дослідження - встановлення відстрочених креативних проявів. Зафіксовані первинні відстрочені креативні прояви дітей в експериментальній ситуації свідчить про те, що переважаючій більшості досліджуваних потрібно достатньо довгий час, щоб креативність проявилась. Тому можна говорити про існування інкубаційного періоду, в процесі якого відбувається формування креативності, обумовлене накопиченням дітьми нового особистісного досвіду". [22. 83]. Цікавий факт досліджено Є.Л. Гергель: "...вербальна креативність (дивергентні здібності) пов'язана з рівнем розвитку конвергентного мислення, Корекційна програма, спрямована на розвиток креативності, яка не приділяє достатньої уваги конвергентному мисленню дає значно менший ефект. Аналогічного зв'язку з образною креативністю (фігурна форма) не спостерігається. ... Корекційна програма спрямована тільки на розвиток конвергентного мислення не впливає на рівень розвитку креативності." [8. 84]. Виділені Дж. Гілфордом основні параметри креативності: " 1) оригінальність
- здатність продуціювати незвичні відповіді; 2) семантична гнучкість - здатність запропонувати нове використання об'єкта; 3) образна гнучкість - здатність бачити в об'єкті нові ознаки; 4) спонтанна гнучкість - здатність продуціювати різноманітні ідеї в нерегламентованих ситуаціях" [1, 22]. "Пізніше Гілфорд виділив шість параметрів креативності: ... Подальший розвиток ця програма отримала в дослідженнях Е. Поля Торренса. ... Е.П. Торренс виділив такі параметри креативності: продуктивність (здатність до висунення великої кількості ідей), гнучкість (здатність висувати різноманітні ідеї, переходити від одного аспекту проблеми до іншого, використовувати різноманітні стратегії розв'язання проблем), оригінальність (здатність до висунення ідей які відрізняються від очевидних, банальних чи міцно установлених), деталізація
Loading...

 
 

Цікаве