WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розвиток самосвідомості студентів - Реферат

Розвиток самосвідомості студентів - Реферат

Розвиток самосвідомості студентів у процесі професійної підготовки
2.1. Історичний аспект розв'язання проблеми дослідження професійної самосвідомості студентської молоді
При важливому значенні уявлень про професію та самоаналізу в професійному самовизначенні спеціальних досліджень, спрямованих на вивчення їх особливостей, надзвичайно мало. Так, у радянській психологічній літературі деякі міркування стосовно особливостей професійної самосвідомості у молоді були висловлені в 20-х роках О.О.Смирновим, який розглядаючи питання "фактичних основ вибору професії"", відмічає, що "особистісна відповідність", тобто відповідність, зумовлена фізичними та психічними особливостями тих, хто обрав професію, у більшості випадків має невелике значення [9].
У 80-90-х роках минулого століття різні аспекти цього питання (адекватність самооцінки, співвідношення самооцінки з рівнем домагань і професійних намірів) досліджувались у працях Д.В.Дьоміної, В.В.Єрмоліна, А.М.Кухарчук, Г.П.Рябоконь та ін. В них відмічається, що значно частина студентів-першокурсників різних учбових закладів не уявляє, які вимоги та або інша професія пред'являє до людини такий важливий фактор як відповідність професії особливостям особистості часто враховується не усіма й не завжди правильно. Поряд з цим слід також відмітити, що дані різних авторів по відношенню до особливостей самооцінки нерідко суперечать одне одному. Так, наприклад, згідно одних досліджень, студенти педагогічних вузів основними показниками своєї професійної компетентності вважають моральні та вольові якості, інші вчені у своїх працях відмічають, що юнаки краще усвідомлюють психофізіологічні властивості, особливості темпераменту [2].
Не було єдності поглядів і на проблему адекватності самооцінки професійно важливих якостей. За результатами деяких праць, студенти усвідомлюють себе достатньо повно й адекватно, результати ж інших авторів свідчать про те, що рівень усвідомлення себе недостатній. Одні автори говорять про те, що першокурсникам властива швидше недооцінка себе, ніж переоцінка, інші в експериментальних дослідженнях встановлюють, що юнаки частіше переоцінюють себе, ніж недооцінюють [1,6].
Дослідження проблеми розвитку професійної самосвідомості студентів у сучасній психологічній науці?
Переважна кількість дослідників продовжує вивчати якості, необхідні для майбутньої професійної діяльності, ступінь їх представлення та особливості самооцінки у студентської молоді, але в нових умовах соціально-політичного, економічного розвитку суспільства [3]. Через те дана проблема знайшла своє відображення не лише в традиційних для неї галузях психології (наприклад, педагогічній, медичній), але й в інших сферах життя (зокрема, економіці, юриспруденції тощо).
Однак враховуючи психолого-педагогічну спрямованість аспірантів 1-го року навчання Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, розглянемо особливості розвитку професійної самосвідомості майбутніх вчителів та психологів.
Так, результати досліджень вітчизняних психологів О.І.Кагальняка, К.Є.Ящишина представляють суб'єктивний еталон учителя-майстра та розкривають основні структурні елементи у змісті самооцінки професійної відповідності студентів педвузу. Ці дані представлено в нижченаведеній таблиці 1.
Таблиця 1
Показники рівня розвитку професійно важливих якостей у майбутніх учителів
№ п/п Професійно важливі якості Еталон, % Самооцінка, %
1 Педагогічна спрямованість 15,3 55,3
2 Моральні якості 39,4 32,3
3 Світоглядна позиція 6,9 4,6
4 Рівень знань 13,4 2,6
5 Властивості уваги 0,7 2,3
6 Організаторські здібності 5,8 1,7
7 Естетичний розвиток, загальна культура 0,3 1,2
8 Перцептивні здібності 13,8 -
9 Дидактичні здібності 6,9 -
10 Вольові якості 2,3 -
11 Зовнішність 0,3 -
У відповідності до професіограми вчителя всі оціночні судження студентів поділяються на наступні групи: педагогічна спрямованість, світоглядна позиція, моральні й вольові якості, дидактичні, перцептивні, організаторські здібності, обізнаність - рівень знань, властивості уваги, особливості зовнішнього вигляду. Крім переліку класифікаційних груп, властивостей і якостей особистості, в таблиці наведено дві групи кількісних показників. До першої групи належать дані, що характеризують оцінку студентами еталонного взірця гарного вчителя, до другої -дані, що характеризують самооцінку професійно важливих якостей студентів педвузу.
Якісний аналіз одержаних результатів дозволив визначити основні структурні елементи змісту самооцінки педагогічних здібностей майбутніх учителів та їх уявлень про педагога - майстра. Так, основою в самооцінці студентів є не всі перераховані вище якості, а лише дві їх групи:
1) педагогічна спрямованість (інтерес до педагогічної діяльності, любов до дітей : т.п.) - ці якості складають 55,3% від загальної кількості оціночних суджень;
2) моральні якості (чесність, справедливість, гуманність і т.д.) - 32,3% від загальної кількості оціночних суджень.
Зміст же уявлень студентів про ідеального вчителя значно повніший і визначається наступними групами особистісних якостей (структурними елементами):
1) моральні якості - 39,4% від усіх оціночних суджень;
2) педагогічна спрямованість - 15,3%;
3) перцептивні здібності (психологічна спостережливість, розуміння внутрішнього світу дитини і т.п.) - 13,8%;
4) рівень знань (по профілюючих предметах тощо) - 13,4%;
5) світоглядна позиція, дидактичні здібності - по 6,9%;
6) організаторські здібності - 5,8%.
У процесі психологічних досліджень було встановлено, що важливі для педагогічної діяльності якості (перцептивні, дидактичні здібності, вольові якості, особливості зовнішності) не знайшли свого відображення у змісті самооцінки студентів. А це означає, що оціночна характеристика ідеального вчителя у студентів педвузу повніша за їх самооцінку, проте і в ній у повній мірі не відображено весь перелік професійно важливих якостей і властивостей, а саме: експресивно-мовленнєві, комунікативні, сугестивні здібності, педагогічну уяву тощо.
Таким чином, виявлене в дослідженні уявлення майбутніх учителів про еталонний взірець професіонала саме по собі ще не забезпечуєвідповідного рівня розвитку у них образа "Я" в процесі професійної підготовки. А тому з цією метою необхідно активізувати консультативну роботу з учнями, що обирають професію вчителя, а також проводити спеціальні заняття, спрямовані на активізацію самопізнання та самооцінки професійно важливих якостей у студентів педвузу на основі перш за все порівняння себе з членами групи [4].
Чимала кількість досліджень (Н.В.Самоукіна, М.А.Степанова) присвячена загальним питанням професійно-педагогічної підготовки майбутніх психологів системи закладів освіти. Однак психологічна наука відчуває гострий дефіцит вітчизняних теоретико-експериментальних розробок з проблеми розвитку професійної самосвідомості у майбутніх психологів в умовах навчання у вузі.
Серед не багатьох вчених, хто працює над розв'язанням цієї вузької проблеми, слід відмітити працю І.А.Мартинюк. На її думку, "...ефективність вузівської підготовки майбутнього психолога потребує формування комплексу професійно важливих якостей, пристосованих до фахової діяльності" [7; 4]. Саме за результатами експериментального дослідження було визначено 48 якостей, необхідних для проведення успішної роботи психолога в школі.
Loading...

 
 

Цікаве