WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розвиток когнітивної сфери студентів у процесі навчання - Курсова робота

Розвиток когнітивної сфери студентів у процесі навчання - Курсова робота

нервової системи можуть утворюватися цілком полярні індивідуально стійкі прийоми діяльності, які дозволяють людям досягати однаково високих результатів. Будь-який індивідуальний стиль діяльності може сформуватися тільки при умові наявності у суб'єкта позитивного ставлення до неї. Індивідуальний стиль виступає одночасно і як певний спосіб вираження відношення особистості до реально здійснюваної нею діяльності, і як умова формування в подальшому у суб'єкта активно-творчого ставлення до неї.
У зарубіжній психології проблема дослідження індивідуального стилю пізнавальної діяльності (ІСПД) досить інтенсивно розроблялась в межах когнітивної психології, де сформувався цілий напрям, пов'язаний з вивченням так званих когнітивних стилів. Варто зауважити, що спільний недолік більшості зарубіжних досліджень, пов'язаний з вивченням когнітивних стилів, полягає в тому, що останні розглядаються як початкове задані і відірвані від реальної діяльності пізнавальні конструкти.
Прояв індивідуального стилю одночасно в способах і результатах пізнавальної діяльності обумовлений тим, що на відміну від трудової діяльності, де знаряддя і результат праці розведені в просторово-часовому плані, в пізнанні слова-знаки, що виступають в якості знарядь, злиті з його результатами.
Як уже зазначалось, ведучим знаряддям є слово-знак. Його застосування в пізнавальній діяльності є різним на різних етапах її протікання [6,с.165]. Перший етап пізнання пов'язаний з аналітичною обробкою інформації, другий - з її синтезом. Пізнавальна активність суб'єкта на першій стадії спрямована на більш точне відображення власне об'єктних характеристик, на другій стадії - на побудову власної цілісної суб'єктивної моделі об'єкта, на відображення його в між- і внутріпредметних зв'язках і відношеннях, тобто на синтез і інтеграцію різних властивостей об'єкта в ціле.
Л.С.Виготський основне значення знаряддя-знака вбачав в управлінні пізнавальними процесами.
Формування індивідуального стилю в пізнанні можливе лише при умові позитивної мотивації до нього. Ведучою формою позитивної мотивації в сфері пізнання виступає пізнавальний інтерес.
Цілком однозначно можна говорити про залежність формування ІСПД у студентів від предметної області їх професійних занять [6,с.168]. Так, перевага у більшості математиків аналітико-синтетичного стилю досить добре узгоджується зі структурою їх професійної діяльності і математичного знання. Формування математичного знання передбачає точний і суттєвий аналіз об'єкта на початковому етапі його пізнання і більш узагальнене абстрактне представлення цього об'єкта, наприклад у вигляді математичної моделі або формули, на кінцевому етапі. В історичному типі пізнання, навпаки, процес йде від деякого загального недиференційованого представлення про об'єкт до відновлення і опису його у всіх деталях і подробицях. Приблизно однаковий розподіл статей пізнавальної діяльності у студентів-психологів також, очевидно, пов'язаний зі специфікою психологічного знання, що інтегрує в собі гуманітарне і природничонаукове знання. В межах однієї науки деякі психологи спеціалізуються в гуманітарних розділах психологічної науки, інші - в природничонаукових.
Варто визнати, що в генетичному плані ІСПД результатом спільного впливу соціально-культурних та індивідно-особистісних факторів, але роль цих факторів у формуванні ІСПД різна. Очевидно, перевага аналітичного або синтетичного типу опрацювання інформації в більшій мірі визначається соціально-культурними факторами, а степінь вираження цього домінування відображає вплив індивідно-особистісних факторів.
Аналіз літератури з проблеми пізнавальних інтересів показав, що в їх структурі виділяються загальні і спеціальні інтереси. У загальному інтересі проявляється велика увага до всіх даних, що надходять про об'єкт. Спеціальні інтереси характеризуються вибірковою і домінуючою спрямованістю на певну сторону цього об'єкта.
Актуалізація спеціального інтересу до об'єкту характерна для аналітичного етапу пізнання, спрямованого на прийом найбільш повної інформації про об'єкт. Узагальнення інформації, що надходить на інтегративному етапі пізнавальної діяльності забезпечується загальними міждисциплінарними інтересами. Процес "згущення" інформації про об'єкт знову ініціює спеціальний інтерес, разом з яким розгортається черговий аналітичний етап пізнання і т.д. Стійкий зсув у цьому процесі інформаційно-мотиваційної рівноваги і знаходить вираження в ІСПД.
Професійне становлення студентів зводиться не лише до формування системи знань. Воно включає в себе і засвоєння певних умінь та навичок. Тому важливо проаналізувати особливості прояву у студентів ІСПД не лише у когнітивній сфері, але і при формуванні таких практичних навичок, які можуть мати значення для студентів як в навчальній, так і в професійній діяльності.
Висновки
Розвиток когнітивної сфери студентів у вищій школі - це не лише практично значима проблема, пов'язана з підвищення ефективності професійної підготовки студентів. Перш за все це проблема розуміння природи здатності людини до навчання. І цей її широкий науковий теоретичний зміст робить проблему актуальною в умовах сучасної культури. Вона актуальна для розв'язання запитань про те, як протистояти наростаючому відчуженню людини від лавини знань, що постійно ускладнюються, як попередити відставання темпів індивідуальної соціалізації і навчання на фоні прискорення росту наукових і технічних знань. Безпосередньо для психології ця проблема допомагає розв'язати одну з центральних теоретичних проблем - взаємозв'язку навчання і розвитку людини.
Мета написання даної роботи полягала в наступному:
1) з'ясувати місце, час і необхідність виникнення такого напрямку психологічного дослідження як когнітивна психологія;
2) ознайомитичитача з основними поняття когнітивної психології;
3) охарактеризувати процес розвитку і формування студента, як суб'єкта пізнавальної діяльності;
4) дослідити як відбувається когнітивний розвиток студента в навчальному процесі.
Під час написання роботи значну увагу було приділено дослідженню когнітивної сфери (сфера психологи людини, пов'язана з її пізнавальними процесами і свідомістю, яка включає в себе знання людини про оточуючий світ і саму себе} та когнітивному розвитку (процес формування і розвитку когнітивної сфери людини, зокрема її сприйняття, уваги, уяви, пам'яті, мислення і мови) студентства.
З'ясовано, що психічні пізнавальні процеси відіграють важливу роль у процесі навчання та діяльності студентів. Вони протікають відповідно до особливостей їхньої особистості, поглядів, переконань, мотивів і цілей/
Список використаної літератури
1. Асмолов А.Г. Психология личности: Учебник. - М.: Изд-во МГУ, 1990.- 367 с.
2. Сепканъ 3.1. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. - К.: НПУ, 2000. - 210с.
3. Солнцева Г.Н. Психологический анализ принятия решений. - Москва, 1985.
4. Формирование учебной деятельности студентов / Под ред. В.Я.Луядис.- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. - 240 с.
5. Холодная М.А. Когнитивные стили как проявление своеобразия индивидуального интеллекта. -Киев, 1990.
6. Якунин В.А. Педагогическая психология: Учеб.пособие / 2-е изд. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. - 349 с.
Loading...

 
 

Цікаве