WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розвиток когнітивної сфери студентів у процесі навчання - Курсова робота

Розвиток когнітивної сфери студентів у процесі навчання - Курсова робота

розв'язання.
Найбільш загальне, що характеризує напрямок розвитку мислення з віком, - це підвищення можливостей оперувати абстрактними поняттями.
Відомий зарубіжний психолог Ж.Піаже вважає, що інтелект людини, пройшовши в дитинстві сенсорну і перцептивну стадії, у дорослого досягає вищого рівня - формально-логічного, на якому він розвивається по особливих законах, незалежних від стану сенсорики і перцепції.
Загальні розумові здібності людини до 15-16 років, як правило, уже сформовані і такого швидкого росту їх, як у дитинстві, не спостерігається. Проте вони продовжують удосконалюватися. Оволодіння складними інтелектуальними операціями і збагачення понятійного апарату роблять розумову діяльність юнаків і дівчат більш стійкою й ефективною, приближаючи її в цьому відношенні до діяльності дорослого. Особливо швидко розвиваються спеціальні здібності. У сполученні із зростаючою диференціацією спрямованості інтересів це робить структуру розумової діяльності юнаків і дівчат набагато складнішою індивідуальною, ніж у молодшому віці.
Не можна, звичайно, відокремлювати інтелект і особистість. Глибокий зв'язок між ними проявляється в залежності розумової діяльності від установок, потреб, ідеалів особистості і т.п. У свою чергу, активність характерологічних властивостей особистості і структура її мотивів залежать також від досвіду пізнання дійсності і загального розвитку інтелекту.
Застосування типологічного аналізу до даних комплексного дослідження студентів дало наступні результати. Студенти, що мають більш високий показник загального інтелекту, значно вище і по вербальному і по невербальному інтелекту. Успішність у них набагато краща - як на першому курсі, так і на всіх наступних. У більш інтелектуальних вище показники перцептивної уваги. Вони більш інтровертивні і трохи нейротичніші (за даними методики Г. Айзенка). Соціометричний статус у них значно вище, емоційна експансивність менша, обидва показники взаємності виборів однакові, рівень домагань вище й адекватніше. Високоінтелектуальні більш стресостійкі. Зв'язок із показниками активованості (по змінах нейродинамічних характеристик) - без виразної тенденції.
Мислення людини функціонує і виявляється в єдності з його мовою.
Слова є засобом утворення і вираження понять, суджень, відображення предметів, явищ у свідомості. Зміст і форма мови людини залежать від її професії, ситуації, досвіду, темпераменту, характеру, здібностей, інтересів, станів. За допомогою мови студенти вивчають навчальний матеріал, спілкуються, впливають один на одного і діють на себе. Чим активніше студенти удосконалюють усну, письмову, монологічну та інші види мови, свій професіональний словник, тим вище рівень їхніх пізнавальних можливостей і культури.
Увага підвищує ефективність усієї діяльності студентів по виконанню задач навчання, суспільної роботи. Усе те, що є предметом уваги, зрозуміліше сприймається й усвідомлюється, краще запам'ятовується. Вона може бути спрямована як на зовнішнє явище, так і на внутрішнє життя людини. Увага - це спрямованість і зосередженість свідомості на тих чи інших предметах або явищах. Відомий російський педагог К. Д. Ушинський називав увагу дверима, через які входять усі наші знання.
Увага обумовлена єдністю суб'єктивних і об'єктивних причин. У залежності від дії цих причин вона може бути мимовільною, тобто виникати незалежно від свідомого наміру людини, і довільною, свідомо регульованою, спрямованою. Є ще і післядовільна увага, що з'являється в процесі діяльності під впливом інтересу. Так, студент на початку заняття може змусити себе слухати викладача, не відволікаючись на різноманітні перешкоди. Коли ж заняття його захоплюють, йому не потрібні вольові зусилля. Довільна увага перейшла в післядовільну. При проведенні занять бажано прояв усіх видів уваги.
Можливості уваги можна охарактеризувати кількісно: людина здатна одночасно сприймати 4-6 різних об'єктів; повна стійкість зберігається 15-20 хвилин, протягом 1 секунди можна 3-4 разу переключити увагу і т.д.
У діяльності студентів виявляються різноманітні властивості уваги: стійкість, концентрація, обсяг, розподіл, переключення, коливання. Кожне з них дуже істотне. Наприклад, стійкість і концентрація дозволяють студенту тривалий час зосереджуватися на своїй роботі навіть в умовах зовнішніх перешкод. А от коливання і відволікання уваги погіршують чіткість сприйняття, точність запам'ятовування, швидкість реакції.
Професор Н.Ф.Добринін розрізняв зосередженість і концентрацію уваги. Концентрація уваги, звичайно, потребує зосередження, але не всяке зосередження зв'язане з концентрацією уваги у вузькому смислі слова.
Дослідження підтвердили, що зосередження і концентрація уваги залежать від спрямованості особистості на значиму діяльність. Виявилося можливим змінювати цю значимість, управляти увагою і переводити її в післядовільну.
Отримано порівняльні дані про роль уваги в різноманітних видах праці. Так, якщо праця прибиральниці займає 9% уваги, робота на токарському верстаті біля 60%, робота на ЕОМ і листування на машинці - біля 75%, то читання поглинає увагу цілком. Ці дані зайвий раз свідчать про велику роль уваги в діяльності студента - він працює з книгою.
Всяке засвоєння знань виявляється тільки при достатньо стійкій і достатньо зосередженій увазі. Увага ж утримується і зосереджується тільки на тому, що свідомо або підсвідоме є значним для учнів, а значиме залежить від потреб, інтересів, переконань. Загальна пізнавальна потреба пов'язана з одержанням не занадто важкого і не занадто легкого матеріалу. Оптимальний обсяг, новизна й оптимальна трудність - от найкращі засоби засвоєння знань і захоплення ними.
Розглянуті пізнавальні процеси взаємозв'язані і розвиваються в залежності від віку і року навчання у вузі. Є зв'язки між обсягом пам'яті, обсягом уваги і показниками мислення. Мислення і мова впливають на протікання відчуттів, сприймання, пам'яті та інших процесів: сприйняття стає осмисленим і контрольованим, пам'ять - логічною і керованою, уява - більш глибокою і т.д.
Взаємозв'язок пізнавальнихпроцесів яскраво виявляється в спостережливості студентів. Спостережливість - це не тільки здатність детально бачити предмет, явище. Вона припускає цілеспрямоване й осмислене сприйняття, проникнення в сутність того, що бачить студент, встановлення особливостей і зв'язків між об'єктами. Спостережливість - це спосіб організації, що закріпився в діяльності, і прояв пізнавальних процесів. Вона розвивається в студентів завдяки пристосуванню й удосконалюванню їхнього сприймання, уваги, уяви, мислення і мови відповідно до вимог професійної діяльності.
Таким чином психічні пізнавальні процеси відіграють важливу роль у діяльності студентів. Вони протікають відповідно до особливостей їхньої особистості, поглядів, переконань, мотивів і цілей.
III. Індивідуальні стилі навчально-пізнавальної діяльності
Індивідуальний стиль пізнавальної діяльності можна розглядати як один з психологічних механізмів засвоєння студентами знань, умінь і навичок, а формування самого стилю пізнання - як один з важливих резервів підвищення ефективності навчання.
Під індивідуальним стилем розуміють стійку систему способів або прийомів діяльності. В залежності від типологічних властивостей
Loading...

 
 

Цікаве