WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розвиток когнітивної сфери студентів у процесі навчання - Курсова робота

Розвиток когнітивної сфери студентів у процесі навчання - Курсова робота

простежується в процесі навчання. Так, повніше і точніше сприймається добре зрозумілий навчальний матеріал, при засвоєнні якого студенти використовують наявні знання і практичний досвід. Сприймання навчального матеріалу полегшується, якщо досліджуваний об'єкт різко виділяється, підкреслюється викладачем. Для цього в усному викладі застосовуються пауза, інтонація, за допомогою яких виділяється головне. При зафарбовуванні на дошці використовують кольорову крейду і т. і.
Створення оптимальних умов для роботи студентів передбачає урахування того факту, що освітленість, звукове середовище, забарвлення і т.п. впливають на відчуття, сприйняття, швидкість розвитку стомлення. Так, цифри на шкалах повинні бути прості по написанню, розташовані вертикально, колір поділок і написи повинні контрастувати з кольором фону. Червоний колір збуджує, привертає увагу, блакитний діє заспокійливо. Дослідження показали, що правильно вибраний колір приміщення та обладнання підвищує продуктивність праці на 15-20%.
Зміст і характер протікання сприймання залежать від досвіду студентів, загальної спрямованості їхньої особистості, психічних станів. Бувають випадки, коли людина сприймає не те, що є, а що їй хочеться.
Налагодження успішної взаємодії спеціалістів передбачає правильне сприймання ними якостей і дій один одного. Таке сприймання формується в процесі колективної діяльності, уточнюючої взаємооцінки та поглиблюючого за допомогою викладача взаєморозуміння.
Разом із відчуттями і сприйманням у навчанні, і всій діяльності студента, велику роль відіграють уявлення. Вони виникають на основі конкретних образів предмета або явища, що раніше діяли на органи чуттів, але в даний момент безпосередньо не сприймаються. Уявлення, як правило, менш яскраві і стійкі, ніж сприймання, але вони більш мінливі, рухливі, у них більше узагальненості.
Уявлення розділяють по головному аналізатору (зоровому, руховому і т.д.), по змісту (технічні, географічні, педагогічні і т.п.). їх поділяють також у залежності від ступеня узагальненості і новизни образів на одиничні і загальні, уявлення пам'яті й уявлення уяви.
Наслідком сполучення різноманітних уявлень є схематичне уявлення, що охоплює групу об'єктів, їхнє співвідношення в просторі і часі.
Наприклад, інженер може уявити в просторі і часі роботу складних технічних систем.
Уявлення є необхідним перехідним щаблем від сприймання конкретних предметів і явищ, наочного встановлення зв'язків і відношень між ними до узагальненого пізнання дійсності у формі абстрактного логічного мислення.
Уявлення впливають на такі психічні процеси, як пам'ять, мислення, уява, відчуття і воля. Нагадуючи людині про щось важливе для неї, можна підвищити активність певних уявлень і тим самим вплинути на хід її мислення, на вольові та емоційні процеси. Уявлення є опорою пізнавання і порівняння об'єктів, наочним будівельним матеріалом для уяви і планування поведінки і діяльності.
Результати навчальної діяльності студентів залежать від пам'яті, таких її процесів, як запам'ятовування, збереження і відтворення.
У залежності від того, що запам'ятовується і відтворюється, розрізняють чотири види пам'яті: образну, словесно-логічну, рухову й емоційну. А.А.Ухтомський так характеризував емоційну пам'ять: "Під час самоспостереження ми помічаємо, що пройдене життя згадується по етапах від однієї більш яскравої плями до іншої, причому ці плями, що більш яскраво закріпилися в пам'яті, пов'язані з батьками, горем, піднесеними настроями, успіхами. Фізично це значить, що найбільш детально, чітко закріпилося і відбито в наших центрах особливо те, що пережито з емоціями радості, горя, інтересу, гніву і т.д."
Вивчення пам'яті в 18-21 - літніх показало, що пам'ять і її види в цьому віці розвиваються всебічно спрямовано.
Високий рівень мнемічної функції поєднується зазвичай з більш рівномірним розвитком різноманітних процесів і видів пам'яті, що не виключає великих індивідуальних відмінностей. Градаційні оцінки пам'яті в чоловіків у тій чи іншій мірі вище оцінок пам'яті жінок.
Пам'ять може бути довготривалою і короткочасною. Сліди від вражень закріплюються не відразу, для цього потрібні десятки секунд, а то і хвилин, сильні перешкоди можуть припинити фіксацію слідів.
Запам'ятовування навчального матеріалу залежить від установок і прийомів діяльності студентів. У Тартуському університеті методом анкетування було з'ясовано, якими прийомами та установками користуються студенти для удосконалення своєї пам'яті. Виявилося, що 56% із них користуються самими примітивними методами запам'ятовування, тобто повторюють безперервно те саме, слабко користуються логічною системою запам'ятовування і, що саме несподіване, за даними експерименту, студенти не хочуть змінювати прийоми запам'ятовування. Це значить, що більшість студентів незнайомі з більш раціональними прийомами і методами мнемічної діяльності.
У дослідженнях А.А.Смирнова, Л.В.Занкова, М.Н.Шардакова було показано, що складання конспектів із виділенням смислових опорних пунктів покращує запам'ятовування і відтворення навчального матеріалу.
Важливе місце в діяльності студентів належить уяві, мисленню і мові.
Уява - це діяльність свідомості, у процесі якої створюються нові образи, ідеї на основі наявних, уявлень, знань. Збудниками уяви є задачі, що стоять перед людиною, її потреби, бажання, почуття, настрої, світогляд. Створюючи за допомогою уяви нові образи, людина в думці передбачає події, результати своєї праці, заглядає в майбутнє. Це дозволяє їй наполегливо прагнути до мети, переборювати труднощі.
Сила і яскравість уяви в різних студентів розвинені неоднаково, вони відрізняються один від одного по змісту і спрямованості уяви. Реальна і точна уява сприяє кращому розумінню навчального матеріалу, оберігає від неправильних дій, допомагає знаходити найбільш доцільні шляхи розв'язання задач.
Роль уяви підвищується при вивченні властивостей множин складної конструкції, адже при здійсненні досліджень їх не завжди можна чітко уявити. Ці множини суто теоретичні і не підлягають безпосередньому сприйняттю.
Мислення - складний психічний процес, що дозволяє пізнавати як наочні зв'язки, відношення об'єктів, явищ, так і їхню сутність. Воно може бути наочним, абстрактним, оперативним і т.д. Всі види мислення, як правило, виступають нероздільно, перевага того чи іншого з них удіяльності залежить від задачі, досвіду, знань, індивідуальних особливостей, інтересів і віку людини.
Мислення починається з постановки задачі, запитання. Потім відбувається пошук, побудова попередньої відповіді (гіпотези), розумова або практична перевірка прийнятого розв'язку. Якщо він виявився неправильним, процес повторюється. Особливий характер носить творче мислення, якому не властивий спосіб проб і помилок або найпростіший перебір відомих варіантів розв'язання, подібних задач. Творче мислення припускає вихід за межі вихідних даних, знаходження нових зв'язків і відношень між об'єктами, широку, але цілеспрямовану мобілізацію знань, досвіду.
Рівень мислення студента характеризується не механічним, пасивним застосуванням знань, а їх активним використанням, різнобічністю підходу до проблем своєї діяльності, послідовністю, чіткістю, самостійністю і точністю їхнього
Loading...

 
 

Цікаве