WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розвиток когнітивної сфери студентів у процесі навчання - Курсова робота

Розвиток когнітивної сфери студентів у процесі навчання - Курсова робота

"оптимумів" то однієї, то іншої із функцій, що входять у це ядро. Це означає, що навчальні завдання завжди одночасно спрямовані як на розуміння, осмислення, так і запам'ятовування, і структурування в пам'яті студента засвоюваного матеріалу, його збереження й цілеспрямовану актуалізацію. Така постановка питань уже знаходить висвітлення в цілому ряді підручників, навчальних посібників, розробок, де відзначається нерозривність осмислення, розуміння й закріплення навчальної інформації в пам'яті студентів при розв'язанні проблемних завдань. Активізація пізнавальної активності студентів постійно супроводжується організацією запам'ятовування й відтворення навчальної інформації.
Будучи представником студентства, студент виступає як суб'єкт навчальної діяльності, що, насамперед, визначається мотивами. Як відзначалося вище, переважно два типи мотивів характеризують навчальну діяльність - мотивація досягнення й пізнавальна мотивація. Остання є основою учбово-пізнавальної діяльності людини, відповідаючи самій природі її розумової діяльності. Вона виникає в проблемній ситуації й розвивається при правильній взаємодії й відношенні студентів і викладачів. У навчанні мотивація досягнення підкоряється пізнавальній і професійній мотивації. Під час навчання у вузі формується міцна основа трудової, професійної діяльності. Засвоєні під час навчання знання, уміння, навички виступають уже не як предмет навчальної діяльності, а як засіб діяльності професійної. Однак результати опитувань показують, що в технічних вузах у половини студентів немає мотиву інтересу до професії при виборі вузу. Більше третини студентів не впевнені в правильності вибору або негативно ставляться до майбутньої професії. Істотним показником студента, як суб'єкта навчальної діяльності, служить його вміння виконувати всі її види й форми. Однак результати спеціальних досліджень показують, що більшість студентів не вміють слухати й записувати лекції, конспектувати літературу (у більшості випадків записується тільки 18,2% лекційного матеріалу). Вони не вміють виступати перед аудиторією (28,8%), вести суперечку (18,6%), давати аналітичну оцінку проблем (16,3%). На матеріалі конкретно-соціологічного дослідження було показано, що 37,5% студентів прагнуть добре вчитися, 53,6%. не завжди намагаються, а 8% не прагнуть до гарного навчання. Але й серед тих, хто прагне добре вчитися, в 67,2% випадків навчання не йде добре.
Перед викладачем виникає відповідальне психолого-педагогічне завдання формування студента як суб'єкта навчальної діяльності, що припускає, насамперед, необхідність навчити його вмінню планувати, організовувати свою діяльність. Подібна постановка питання вимагає визначити навчальні дії, необхідні для успішного навчання, програму їхнього виконання на конкретному навчальному матеріалі й чітку організацію вправ для їхнього формування. При цьому зразок виконання цих дій повинен демонструвати сам викладач, з огляду на труднощі адаптаційного періоду навчання студентів на І курсі. Його вплив на характер освоєння нових ціннісних орієнтації студента, його мотивації таких індивідуальних властивостей, як тривожність, емоційність, неоціненні. Відношення до студента як соціальне зрілої особистості, носія наукового світогляду дозволяє припускати, що це не тільки система поглядів людини на світ, але й на своє місце у світі. Інакше кажучи, формування світогляду студента означає розвиток його рефлексії, усвідомлення себе суб'єктом діяльності, носієм певних суспільних цінностей, соціально корисною особистістю. Це у свою чергу означає для викладача необхідність посилення діалогізації навчання, спеціальну організацію педагогічного спілкування, створення для студентів умов можливості відстоювати свої погляди, мету, життєві позиції в навчально-виховній роботі.
II. Пізнавальні психічні процеси в діяльності студентів
Психічні пізнавальні процеси (відчуття, сприймання, пам'ять, уявлення, уява, мислення і мова) відіграють важливу роль у діяльності, навчанні і вихованні студентів. Засвоєння знань, вироблення переконань, практичні дії ґрунтуються на роботі психічних процесів, особливо мислення. Ефективність діяльності спеціаліста визначається не тільки властивостями його особистості, але і рівнем функціонування пізнавальних процесів. Тому формування особистості спеціаліста передбачає активізацію та вдосконалення психічних пізнавальних процесів відповідно до вимог спеціальності і професійної діяльності в цілому.
Студентський вік - вік достатньо високого розвитку пізнавальних процесів. Навіть студенти першого курсу володіють, як правило, відносно стійкою увагою, здатністю слухати і спостерігати предмети і явища, що демонструються, вмінням стежити за думкою лектора, що логічно розвивається.
Викладач має право розраховувати на достатньо розвинену уяву студентів, здатну дати їм конкретне уявлення про предмети і явища, що описуються в лекціях, машинах, приладах, спорудах, нових за своїм характером технічних процесах, а також методах і прийомах роботи.
Основи репродуктивної і творчої уяви закладаються ще в загальноосвітній школі.
В наш час одним із найважливіших завдань вищої школи є формування творчої уяви студента. Оскільки саме вона є запорукою повної реалізації всіх здібностей майбутнього спеціаліста, який може творити, знаходити нові нетрадиційні шляхи розв'язання наукових проблем.
У молоді студентського віку добре розвинена словесно-логічна пам'ять, на яку лектор часто орієнтується. Студент схильний до міркувань, роздумів, до пошуків розв'язків наукових проблем як у процесі слухання лекцій, так і в процесі виконання самостійної роботи.
Дослідження, проведені під керівництвом Б.Г. Ананьєва, показали, що лише в 14,2% людей у віці 18-35 - років спостерігаються періоди застою в психологічному розвитку, причому тривалість їх не перевищує 2-3 роки. Для переважної ж більшості - це пора інтенсивного розвитку.
Найпростішим пізнавальним психічним процесом є відчуття - відображення окремих ознак і властивостей предметів, явищ, що безпосередньо діють на органи чуття. Відчуття - передумова для створення образів об'єктів, їхнього пізнання.
Враховуючи пізнавальне значення відчуттів, корисно будувати навчальний процес так, щоб включати в діяльність студентів слухові, рухові, зорові, дотикові та інші відчуття. Це покращує запам'ятовування і засвоєння навчального матеріалу студентами.
Сприймання в порівнянні з відчуттям більш складний психічний пізнавальний процес. Між ними є подібність: відчуття і сприймання - це форми безпосереднього відображення предметів і явищ. Відрізняються вони тим, що в сприйманні відображаються предмети в цілому, у всій сукупності їхніх властивостей і ознак, а увідчутті, як уже говорилося, окремі ознаки і властивості об'єктів. Таким чином, сприймання - це відображення предметів, що діють безпосередньо на органи чуттів, явищ в усій сукупності їхніх властивостей і ознак.
Властивості сприймання: цілісність (об'єкт відображається як єдине ціле), осмисленість (внесення в сприймання знань і досвіду), вибірковість (виділення об'єкта з ряду інших), константність (відносна сталість образів), апперцепція (залежність сприймання від психічного стану, досвіду і якостей людини).
Деякі з цих властивостей, наприклад осмисленість, яскраво
Loading...

 
 

Цікаве