WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розвиток когнітивної сфери студентів у процесі навчання - Курсова робота

Розвиток когнітивної сфери студентів у процесі навчання - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Розвиток когнітивної сфери студентів у процесі навчання
ЗМІСТ
ВСТУП
І. Студент як суб'єкт навчальної діяльності
II. Пізнавальні психічні процеси в діяльності студентів
III. Індивідуальні стилі навчально-пізнавальної діяльності
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Когнітивна психологія (від лат. cognition - знання, пізнання) - напрям в психології, який виник в США в кінці 1950-х - початку 1960-х р.р. на противагу біхевіоризму (від лат. behayious - поведінка, напрямок американської психології першої половини 20 ст.: вважав предметом психології не свідомість, а поведінку, розуміючи її як сукупність рухових і тих, що зводяться до них словесних і емоційних реакцій на впливи зовнішнього середовища). Підготовлений роботами К.Левіна та Е.Ч.Томлена, основні принципи сформульовані У.Найссером. Згідно когнітивної теорії особистості Дж.Келлі, кожна людина сприймає зовнішній світ інших людей і себе крізь призму створеної нею пізнавальної системи - "персональних конструкторів". Важливу роль відіграє введене Л.Фестінгером поняття "когнітивний дисонанс" - розходження наявного у суб'єкта досвіду з сприйняттям актуальної ситуації.
Цей напрямок психології виник у зв'язку з розвитком кібернетики, інформатики, математичного програмування ЕОМ і деякою мірою є негативною реакцією на недоліки всіх психологічних концепцій, що ігнорують свідомість і принижують роль мислення в детермінації поводження людини. Тут головна увага була звернена на те, як людина сприймає, переробляє й зберігає різноманітну інформацію про світ і про себе, яким чином вона її використовує при прийнятті рішень і в повсякденному житті. Суттєвим стимулом для розвитку цієї галузі психології виявилася розробка мов програмування високого рівня для ЕОМ і технології програмування.
Відомо, що ті самі вихідні дані, введені в обчислювальну машину, породжують різні результати в процесі їхньої обробки залежно від того, за якою програмою працює машина. Так і на рівні людини: для того щоб пояснити й пророчити її поведінку у відповідь на певну сукупність зовнішніх і внутрішніх стимулів, необхідно знати, як вона їх сприймає й переробляє у своїй голові, яким чином приймає рішення.
Когнітивні процеси для психолога є аналогом програми обчислювальної машини. На їхнє вивчення й орієнтована ця галузь знань, що цікавиться головним чином тим, як людина реагує на навколишній світ у пізнавальному плані. Когнітивну психологію цікавить, як влаштована свідомість людини, її система знань. У дослідженнях, що ведуться в цьому напрямку, "пізнання людиною навколишнього світу... розглядається як активний процес, необхідним компонентом якого є психологічні засоби, що формуються в процесах навчання... включаючи навчання самим життям". Разом з ідеями кібернетики й інформатики в психологічні теорії когнітивного напрямку ввійшло багато спеціальних термінів, запозичених із цих наук: сигнал, програма, інформація, кодування, вхід і вихід системи й т.п. Основне спеціальне поняття когнітивної психології - "схема". Вона являє собою наявні в голові людини план збору й програму обробки інформації про об'єкти й події, що сприймаються органами відчуттів. В організму є безліч зв'язаних одна з одною у динамічну систему схем. Вони по своїй структурі й способу функціонування мало залежать від джерел і характеру інформації. Сприйняття, пам'ять, мислення й інші пізнавальні процеси визначаються схемами приблизно так само, як пристрій організму генотипом. Когнітивні схеми складаються в індивідуальному досвіді людини, але частково є вродженими. Вони дозволяють певним чином сприймати, переробляти й зберігати інформацію про минуле, дійсне і ймовірне майбутнє.
І. Студент як суб'єкт навчальної діяльності
Заслуга постановки проблеми студентства, що виступає в якості особливої соціально-психологічної й вікової категорії, належить психологічній школі Б.Г. Ананьєва. У дослідженнях Б.Г.Ананьєва, Н.В.Кузьміної, Ю.М.Кулюткіна, А.А.Реана, О.І.Степанової, а також у роботах інших дослідників (П.А.Просецький, В.А.Сластьонін) накопичений великий емпіричний матеріал спостережень, результати експериментів і теоретичних узагальнень по цій проблемі. Дані численних досліджень дозволяють охарактеризувати студента як суб'єкта навчальної діяльності із соціально-психологічної й психолого-педагогічної позицій.
Студентство це особлива соціальна категорія, специфічна спільність людей, організаційно об'єднаних інститутом вищого утворення. Історично ця соціально-професійна категорія склалася з часу виникнення перших університетів в XI -- XII ст. Студентство включає людей цілеспрямованих, що систематично опановують знання й професійні вміннями, зайнятих, як передбачається, старанною навчальною працею. Як соціальна група воно характеризується професійною спрямованістю, сформованістю відносини до майбутньої професії, що є наслідком правильності професійного вибору, адекватності й повноти бачення студентом обраної професії. Останнє включає в себе знання тих вимог, які пред'являє професія, а також умов професійної діяльності. Результати досліджень свідчать про те, що рівень уявлення студента про професію (адекватно, неадекватно) безпосередньо співвідноситься з рівнем його відношення до навчання: чим менше студент знає про професію, тим нижче в нього позитивне відношення до навчання. При цьому показано, що більшість студентів позитивно ставиться до навчання.
У соціально-психологічному аспекті студентство, в порівнянні з іншими групами населення, відрізняється найбільш високим освітнім рівнем, найбільш активним споживанням культури й високим рівнем пізнавальної мотивації. У той же час студентство - соціальна спільність, що характеризується найвищою соціальною активністю й досить гармонічним сполученням інтелектуальної й соціальної зрілості. Врахування цієї особливості студентства лежить в основі відношення викладача до кожного студента як партнера педагогічного спілкування, цікавої для викладача особистості.
У руслі особистісно-діяльнісного підходу студент розглядається як активний, здатний самостійно організувати свою діяльність суб'єкт педагогічної взаємодії. Йому властива специфічна спрямованість пізнавальної й комунікативної активності на розв'язання конкретних професійно-орієнтованих завдань. Основним напрямком навчання для студентства є контекстне (А.А.Вербицький). У соціально-психологічній характеристиці студентства важливо також урахувати, що цей етап розвитку його життя співвідноситься з формуванням відносної економічної самостійності, відходом від рідного дому й утворенням власної родини.
Студентство - центральний період становлення людини, особистості в цілому, прояву найрізноманітніших інтересів. Це час установлення спортивних рекордів, художніх, технічних і наукових досягнень, інтенсивної й активної соціалізації людини як майбутнього "діяча", професіонала, що враховується викладачем у змісті, проблематиці й прийомах організації навчальної діяльності йпедагогічного спілкування у вузі. Отримані дослідниками школи Б.Г.Ананьєва дані свідчать про те, що студентський вік - це пора складного структурування інтелекту, що дуже індивідуально й варіативне. Мнемологічне "ядро" інтелекту людини цього віку характеризується постійним чергуванням "піків" або
Loading...

 
 

Цікаве