WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого – педагогічна модель викладача вищої школи та шляхи її реалізації - Курсова робота

Психолого – педагогічна модель викладача вищої школи та шляхи її реалізації - Курсова робота

пластичністю форм і методів при організації системи професійно-педагогічної підготовки і перепідготовки викладачів вузу.
Основні психолого-педагогічні проблеми професійно-педагогічної підготовки викладачів пов'язані з :
а)з виробленням нового стилюкерівництва, новою особистісною позицією і нових методів організації навчально-виховного процесу у вузі;
б)з формуванням нового типу аналітичного та проектно-конструктивного мислення, що допомагає вибудовувати цілісну картину навчально-виховної ситуації в динаміці;
в)з набуттям нового стилю комунікаційної та інтелектуальної діяльності, нових способів соціальних і міжособистісних взаємодій, спрямованих на спільну розробку проектів і програм; та багато інших.
Сучасна парадигма вищої освіти, орієнтована перш за все на особистість, дає нам право припустити, що підготовка і перепідготовка викладачів має включати в себе також психологічно орієнтований професійний підбір. Основні принципи підготовки і перепідготовки викладачів на основі професійного підбору можна сформулювати таким чином:
1. аналіз діяльності майбутнього викладача повинен бути сфокусований на моментах роботи, які викликають проблеми, труднощі і невдачі, а не охоплювати всю сукупність його професійно-педагогічних функцій;
2. серед професійно важливих характеристик майбутнього викладача вузу необхідно виділити ті якості, які важко розвиваються у дорослих і погано компенсуються у професійно-педагогічній діяльності і які є необхідними для вирішення професійно-педагогічних задач;
3. професійно важливі характеристики, які можна розвивати і формувати шляхом навчання і тренінгів, необхідно враховувати при розробці спеціальних навчальних курсів і практикумів і обов'язково включати їх в навчальний процес підготовки і перепідготовки викладачів;
4. компенсовані за рахунок індивідуального стилю діяльності професійно важливі якості особистості викладача можуть виступати підґрунтям для вибору конкретної предметної спеціалізації в підготовці і подальшій професійній діяльності викладача [7;30]
Слід зазначити, що система підготовки і перепідготовки викладачів вищої школи вимагає введення "діагностичної служби", посилення ролі педагогічної практики, введення курсів і тренінгів з розвитку і формування організаційних, комунікативних та інших професійно важливих психологічних якостей особистості, здійснення діагностичною службою психологічного моніторингу навчаючих ся. Звісно, це міроприємство вимагає вкладення чималих коштів, зусиль і часу, однак їх практичне здійснення може проходити поступово, з включенням готових для практики психолого-педагогічних розробок. Систематизація характеристик діяльності і підготовки викладачів дозволяє глибше аналізувати їх роботу і обґрунтовано здійснювати підготовку і перепідготовку з застосуванням сучасних інформаційно-педагогічних засобів навчання і контролю.[7;31]
На формування педагогічної майстерності та високого рівня професіоналізму викладача вищого навчального закладу впливають різні чинники. В першу чергу це державна кадрова політика, яка в цій сфері повинна нести довготривалий і послідовний характер, приймати радикальні міри, направлені на збереження існуючого кадрового потенціалу і створення умов для формування і зміцнення нового. Завдання кадрової політики мають включати наступне :
а)максимальне врахування і сприяння розвитку інтеграційних тенденцій в сфері науки і освіти. Створення єдиного освітнього простору і максимально сприятливих умов для реального входження в європейський освітній простір;
б)сприяння передачі культурних традицій, науково-методичного досвіду і професійної компетентності від одного викладацького покоління до іншого;
в)бережливе ставлення до старого покоління професорсько-викладацького складу, максимальну підтримку його професійної активності;
г)активізацію і якісне перетворення інноваційних здібностей і можливостей вузівського викладацького корпусу;
д)створення соціально-економічних і організаційно-психологічних передумов для укріплення зв'язків системи вищої освіти зі своїми випускниками;
е)створення сприятливих умов для залучення на роботу у вузи здібної, талановитої, обдарованої молоді, яка має нахил до педагогічної діяльності;
є)дотримання відповідних пропорцій між дослідницькою і викладацькою діяльністю;
ж)дотримання прав автономії освітніх закладів у вирішенні своїх кадрових питань. При цьому забезпечуючи рівні правові умови для викладачів навчальних закладів усіх форм власності.
Наступний впливовий чинник, який є особливо важливим у формуванні фахівця - це навчально-виховний процес, який зі студентської лави формує спеціалістів. На успішне втілення принципів гуманізації навчально-виховного процесу у вищій школі має бути спрямовано психологічну підготовку студентів. Для цього, в процес навчання окрім обов'язкових курсів психології, слід включити для різних спеціальностей різні спецкурси: "Психологія ділових взаємовідносин", "Інженерна психологія", "Психологія творчої діяльності" та інші [13;83].
При організації навчання майбутніх викладачів у магістратурі та аспірантурі, для підвищення їх психолого-педагогічних знань можна запропонувати такі спецкурси: "Педагогіка вищої школи", "Психологія вищої школи", "Основи професіоналізму й педагогічної майстерності викладача вищої школи", "Методологія і методи педагогічних досліджень", Організація управління навчальним процесом у ВНЗ" та інші.[8;36].
Ґрунтовні знання з педагогіки та психології є запорукою ефективної організації викладачем особистісно-орієнтованого навчального процесу. Ці знання сприятимуть виробленню у викладача таких необхідно важливих рис як доброзичливість, повага до молодих людей, до їхнього прагнення навчатися, уважне ставлення до їхньої ініціативи, тактовність у спілкуванні, послідовна і постійна вимогливість, терплячість до помилок, готовність допомогти та інші. Психологічні знання допомагають викладачеві виробити позитивну "Я-концепцію", створити комфортні умови саморозвитку та розвитку особистості кожного окремого студента. Педагогічні знання сприяють оптимізації навчально-виховного процесу, допомагають фахівцю знайти і підібрати прогресивну педагогічну технологію, надати освіті випереджального характеру, тобто націлити її на майбутнє, на розв'язання проблем нового століття, розвиток творчих здібностей учнів. формування у них нового способу мислення та дій [10;5].
Психолого-педагогічні знання допомагають спеціалісту подолати психологічний бар'єр до нового, інноваційного; розвивають вміння проектувати свою діяльність; структурувати соціально-культурний досвід на рівні знань, норм, цінностей; навчають педагогічному спілкуванню. Основою педагогічного спілкування є педагогічний діалог. Щоб зробити діалог ефективним викладачу необхідно оволодіти такими вміннями:
а)ставити мету спілкування і добиватися її досягнення шляхом аргументації на
Loading...

 
 

Цікаве