WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи - Курсова робота

Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи - Курсова робота

школи до викладача? У характері розв'язання саме цього завдання проявляється педагогічна спрямованість особистості.
Під педагогічною спрямованістю викладача розуміється, перш за все, його інтерес до педагогічної діяльності та здатність нею займатися. Спрямованість включає цілі, мотиви і емоційне ставлення до діяльності (любов, задоволення та інші потреби).
У професійній спрямованості можна виділити її основні параметри:
1. Якою мірою педагогічна діяльність значуща чи маскується вона іншими цілями?
2. Чи значущим є об'єкт педагогічної діяльності?
3. Якою мірою педагог усвідомлює можливість правильного розв'язання педагогічних завдань?
4. Як пов'язана педагогічна спрямованість з іншими видами спрямованості (наука, мистецтво, громадсько-корисна діяльність)?
5. Задоволеність діяльністю.
6. Які труднощі мають місце у професійній діяльності викладача та як вони долаються?
7. Як співвідносяться педагогічна спрямованість з самооцінкою особистості, рівнем домагань, здібностями, характером тощо?
Досягнення високої майстерності у навчанні й вихованні особистостей великою мірою залежить від особистих якостей педагога. І в першу чергу від його педагогічних здібностей.
Педагогічні здібності
Під здібностями до педагогічної діяльності розуміють певне поєднання психологічних та особистісних якостей вчителя, що забезпечують досягнення високих результатів у навчанні і вихованні. Дослідження психологів показали, що педагогічна діяльність вимагає не тільки спеціальної організації і певних умінь та навичок, але й цілого ряду психологічних особливостей, які належить до категорії педагогічних здібностей.
Дидактичні здібності - це здібності передавати студентам навчальний матеріал доступно, зрозуміло, викликати в учнів активну самостійну думку, організувати самостійну діяльність студентів, керувати пізнавальною активністю. В основі цих здібностей лежить постійна установка педагога на врахування психології підопічних, рівня їх розвитку, можливостей тощо. Конкретно ці здібності проявляютьсяу процесі використання методів передачі знань, організації засвоєних знань, умінь і навичок, забезпеченні розвитку особистості, перевірці, контролі, оцінюванні результатів учіння.
Академічні здібності - здібності до галузі науки, що є предметом викладання. Здібний педагог добре знає навчальний предмет, досконало, глибоко володіє матеріалом, має до нього великий пізнавальний інтерес, проводить дослідницьку роботу. Він постійно знайомиться з новими досягненнями у своїй галузі, а також у суміжних науках.
Перцептивні здібності - це здібності педагога проникати у внутрішній світ вихованця, психологічна спостережливість, пов'язана з розумінням особистості учня і його тимчасових психічних станів.
Мовні здібності - це здібності чітко висловлювати свої думки й почуття за допомогою мови, а також з допомогою невербальних засобів (міміки, пантоміміки).
Організаторські здібності - це вміння організовувати аудиторію, згуртувати її, правильно організувати власну діяльність (планування, контроль тощо).
Експресивні здібності - виражаються в емоційній насиченості, умінні транслювати себе студентам.
Правильна дикція, добре поставлений голос, дихання, узгодженість мови, міміки і жестикуляції - усе це входить у поняття "педагогічна техніка".
І.А.Зязюн та В.О.Сластенін правильно ставлять завдання навчати студентів основ педагогічної техніки: "Вчитель, який професійно володіє педагогічною технікою, відзначається умінням перетворювати в апарат педагогічного впливу свої емоції, голос, жест, міміку. Мова педагога повинна бути точною, переконливою, яскравою, жвавою, дієвою, образною і захоплюючою" [11,73].
Сугестивні здібності виражають здатність вчителя до безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнів і вміння на цій основі домагатися в них авторитету.
Педагогічна уява - спеціальна здатність, яка має вияв у передбаченні результатів своїх дій в проектуванні розвитку особистості студента.
Педагогічна рефлексія - здатність оцінити свою діяльність, її результати, скою концепцію, свій індивідуальний стиль.
Одним із компонентів педагогічних здібностей є розподіл, обсяг і переключення уваги (педагогічна спостережливість).
Професіограма вчителя
І. Педагогічна спрямованість особистості
1. Любов до студентів.
2. Психологічна готовність до викладацької діяльності
3. Психологічно-педагогічна культура.
ІІ. Особливості пізнавальної сфери педагога
1. Педагогічна і психологічна спостережливість, здатність довільно концентрувати та розподіляти увагу.
2. Творча спрямованість уяви.
3. Логічність мислення, здатність доводити, чуття нового, гнучкість розуму.
4. Культура мовлення, багатство словникового запасу тощо.
ІІІ. Педагогічний вияв емоційно-вольової сфери
1. Виразність і світлість почуттів, "сердечність розуму".
2. Здатність свідомо керувати своїми емоціями, регулювати свої дії, поведінку, володіти собою.
3. Терпеливість, самостійність, рішучість, вимогливість, організованість і дисциплінованість.
ІV. Характерологічні і типологічні особливості педагога
1. Сила, врівноваженість та рухливість нервово-психічних процесів.
2. Комунікативність.
3. Педагогічний оптимізм, гуманність.
4. Об'єктивність в оцінці учнів і самооцінці.
5. Схильність до громадянської діяльності.
V. Протипоказання до педагогічної роботи.
1. Дефекти мови, органів слуху й зору.
2. Серцево-судинні захворювання.
3. Виражена неврівноваженість, піддатливість гнітючим настроям, підвищена дратівливість.
Викладач має бути достатньо розвинутою особистістю, повноцінним "Я".
Поки існує школа, непорушною істиною залишаються слова К.Д.Ушинського: "У вихованні все повинно базуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила випливає тільки з живого джерела людської особистості. Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця, який проникає в характер навчання та виховання неможливе. Тільки особистість може вплинути на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна сформувати характер"[13,18].
Експериментальне вивчення проблеми особистості викладача вищої школи
Яким бачать ідеального викладача студенти?
Опитування за методикою М.Рокича показали, що з 18 якостей особистості, запропонованих для оцінки ідеального викладача, студенти виділили такі (у порядку зниження значущості ): на перших двох місцях з великим відривом від
Loading...

 
 

Цікаве