WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи - Курсова робота

Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи - Курсова робота

до педагога. Особистість педагога завжди відображає соціальну роль, однак ніколи не зводиться тільки до неї. Саме суспільству потрібні учні, студенти, випускники з певними властивостями, здібностями, знаннями, уміннями, навичками, які вони отримують під час діяльності педагога. У такому розумінні педагог відіграє соціальну роль, виконує соціальну функцію. Проте ролі, функції можна "виконувати" по-різному. Можна "жити педагогічним процесом", а можна "навчати і виховувати", що відображає відношенняпедагога до своїх соціальних функцій. Особистість педагога передбачає свідомий вибір, прийняття і виконання людиною соціальної ролі педагога. Особистість є внутрішнім ставленням до ролі. Соціальна роль педагога-особистості, як його рівня професійної підготовки, не є грою, маніпулюванням, а її свідомим прийняттям, усвідомленням можливих наслідків своєї професійної діяльності і прийняттям повноти моральної відповідальності за них. Особистість педагога розпочинається з визначення соціальної функції, соціальної ролі. Проте "відігравання" ролі не є особистістю педагога. Особистість педагога є його вільним, усвідомленим ставленням до ролі. Прийняття чи не прийняття соціальної ролі педагога є визначальним у становленні педагога як особистості. У першому випадку соціальна роль приймається педагогом як частина свого життя, відповідальний вчинок, драма, що і характеризує його як особистість.
Особистість педагога характеризує його з боку суспільних зв`язків, взаємодій з іншими людьми, в першу чергу з учнями, колегами, батьками, громадськістю. Особистість педагога можна визначати як особливий спосіб професійної діяльності, при чому вона невід`ємна від особистості як характеристики, способу існування людини. Особистість як рівень професійної підготовки педагога є вираженням особистості як способу і рівня існування людини, характеристикою і рівнем розвитку людини, її соціальною значущістю. Особистість педагога відображає певний соціальний статус, соціальне визначення, передбачає певний рівень професійних здібностей, професійної культури. Не можна зовоювати соціальну довіру і визнання за низької професійної віддачі. Педагог-особистість, як рівень професійної підготовки педагога, має здатність людини до вільних, самостійних і відповідальних дій відповідно до своєї позиції, моралі, переконань. Вчинки такого педагога можуть виходити за межі рольових обмежень і нормативних правил. Педагог-особистість є "суб`єктом, який здібний на вчинок" (М.М.Бахтін), саме із вчинку у розумінні М.М.Бахтіна "розпочинається особистість" (О.М.Леонтьєв) педагога [6, 37].
Педагог-особистість вступає в діалог з навколишнім світом. Саме діалогічні стосунки з іншими дозволяють йому розуміти їх, розуміти соціальну відповідальність як переконання, мораль, а не тільки як юридичну і дисциплінарну відповідальність. Для педагога-особистості властива повага до себе і до інших, сприйняття різних поглядів, парадигм, підходів, принципів, методів.
Різні "моноцентризми" затримують розвиток особистості педагога. Педагог-особистість має властивість виходити у позазнаходженість щодо різних "моно-", що є розширенням свідомості, світовідчуття, світосприймання, виявленням "діалогіки" (В.С.Біблер), мислення, відчуттів. Педагог-особистість відображає не лише бажання, наміри, потреби, а й такий розвиток внутрішніх сил, здібностей, свідомості, що відображають соціальне. Він здатний впливати на навколишній світ і поціновуватися ним. Рівень педагога-особистості відображає такий розвиток, коли "вузький" професіоналізм ( рівень здібностей ) зливається з розвитком людини як особистості. Причому якості особистості стають визначальними, а здібності педагога виявляються у контексті особистості. Отже, рівень педагога-особистості є об`єктивною реальністю, а не суб`єктивним бажанням.
Особистість педагога визначається не даною йому "владою", а не "нормованістю" ролі, а "соціальною значущістю", "завойованою" своєю працею, професійними здібностями, особистісними якостями. Для учнів - це наставник, старший товариш, порадник, носій знань, культури, моралі, котрий може і хоче зрозуміти, допомогти; це і авторитет, якого не можна "обійти", який так само вимогливий до себе як і до учнів; це організатор, який поціновує не тільки свою думку, а й думки інших.
Педагог-особистість зорієнтований на духовність - любов, віру, надію, добро, справедливість, свободу, гідність, які стають принципами його професійної діяльності і усього життя. "Бездуховний" педагогічний процес формуватиме "інструменталістів", "операціоналістів", можливо, "суб`єктів практичної діяльності". Але у ньому немає умов для становлення (саморозвитку) духовно-зорієнтованої особистості. Діяльність педагога на рівні педагога-особистості пов`язана з самовизначенням, вчинками, вибором ("бути чи не бути"), соціальним і професійним ризиком, відповідальністю за себе та інших. Професійна підготовка педагога рівня "особистість" дозволяє йому як особистості діяти і існувати "у злагоді з власним сумлінням". Педагог-особистість здібний до сприйняття різних культур, що відкриває можливість до духовного сприймання світу [15,67].
З аналізу наукової літератури і практичних досліджень виділяють такі основні властивості педагога, що проявляються на рівні "педагог-особистість" професійної підготовки:
-об`єктивне сприймання реальності;
-прийняття себе і інших, світу загалом такими, якими вони є;
-неегоцентричність, загалом - дотримання "полі-" , а не "моноцентризмів";
-розвиненість творчих здібностей;
-діалогічна взаємодія з "іншими";
-моральні критерії поведінки, дії;
-орієнтація на духовні цінності;
-відносна незалежність від соціального оточення;
-поцінування цілей педагогічного процесу і засобів їх досягнення;
-діалогічність мислення, діалогіка логік;
-повага до намірів і бажань інших;
-відстоювання і впровадження у життя своїх переконань.
Головне для педагога-особистості - його соціальна сутність. "У процесі соціалізації особистості, - зауважують С.С.Гусєв і Г.Л.Тульчинський, - певні соціальні значення і пов`язані з ними "коди" поведінки і мислення "вростають" у її свідомість. Разом з тим особистість виступає і як індивідуальність, яка втілює у собі систему суспільних відносин, реалізує історичну специфіку даної соціальної культури в культурі індивідуальній". Педагог-особистість як вираження певного рівня розвитку професійної підготовки (а саме рівня становлення, розвитку, саморозвитку) є кількісно-якісно
Loading...

 
 

Цікаве