WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого-педагогічна модель викладача вищої школи та шляхи її реалізації - Курсова робота

Психолого-педагогічна модель викладача вищої школи та шляхи її реалізації - Курсова робота

когнітивних, але й афективних та аналітичних процесів змін. У викладачів проявляється тенденція до переоцінки небажаного впливу своєї поведінки на безпосереднє оточення (студентів, сім"ю, друзів) і власну особистість. На цій стадії в процесі тренінгів, ділових ігор викладач все більше відчуває свою незалежність і здатність змінити життя у його якійсь важливій, принциповій галузі. Вибір і прийняття рішення, як діяти но-новому - основний результат цієї стадії.
На ІV стадію - діїї - переходять ті, хто успішно здійснюють стадію переоцінки. Найбільш ефективний перехід на цю стадію тоді, коли у викладача з"являється можливість апробувати і закріпити нові способи поведінки.
Структурна модель системи професійної підготовки викладача
вищої школи
Соціальне замовлення суспільства
Філософські засади вищої освіти: економіка освіти, соціологія освіти
Зміст професійної підготовки та її структура
Педагогіка вищої школи:
методологічні основи, дидактика, теорія виховання, часткові методики
Психологічні засади формування особистості
майбутнього викладача вищої школи:
психофізіологія; загальна, вікова та педагогічна психологія;
соціальна психологія; психологія прані та економічна
психологія; психологія пачкової творчості; акмеологія;
педагої ічний менеджмент
МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ:
засвоєння сошально-професійного досвіду; вивчення педагогіки та психології вищої школи; використання новітніх технологій у навчально-виховному процесі вищої школи
РЕЗУЛЬТАТ:
розробка ефективних шляхів і засобів формування особистості внклалача пииюї школи
Психолого-педагогічна характеристика виділюваних студентами груп викладачів.
Серед сучасних викладачів студенти видідяють такі групи:
Викладачі - "вічні студенти " - вони розуміють студентів, бачать у них особистість, охоче дискутують на різні теми, наділені високим інтелектом і професіоналізмом;
Викладачі - "колишні моряки" - намагаються навести військову дисципліну у внз, під словом "дисципліна" ці люди розуміють тотальне розділення їх точок зору, вони цінують "рабство", а не інтелект і вміння логічно мислити, намагаються задавити особистість, "я" студента шляхом адміністративних заходів;
Група викладачів, які відбувають години, дозволяють студентам все, аби тільки їм не заважали.
Старшокурсники серед викладачів бачать: "байдужих", "заздрісних", "обмежених", "панівних", "роботів" тощо, але помічають і тих, хто "віддається роботі", "насолоджуються роботою зі студентами", "друзів". На їх думку, найбільш поширений тип викладача у вищій школі - це "викладач-стандарт": "знає предмет, живе своєю роботою, важкий у спілкуванні, впертий, амбіційний, не цікавий ні собі, ні студентам".
На сьогодні існує проблема студента і не менш важлива проблема викладача.
Викладач, як і будь-яка людина, живе у певній системі координат, започаткованій попередніми знаннямиі почасти на зміни, що виникають, не реагує. А конкретна ситуація кожного разу змінюється, за одинаковими зовнішніми проявами ховаються різні причини. Загальновизнано, що найбільш консервативними і стійкими щодо нового завжди були і залишаються люди в педагогічній системі.
П"ятнадцять років назад, вибудовуючи соціально-психологічний портрет так званого ідеального студента, університетські педагоги на перше місце ставили такі якості, як дисциплінованість, відповідальність, в реальному портреті вони вказували на недостатній рівень розвитку у студентів бажаних якостей і наявність таких небажаних, як інфантилізм, соціальна незрілість, учбова пасивність. Однією із найхарактерніших особливостей студенства того часу викладачі називали його орієнтацію на отримання вищої освіти.
Сьогодні прослідковуємо зменшення кількості викладачів, які найважливішою якістю студента називали дисциплінованість, і поступово стала збільшуватись кількість тих, хто в "ідеальному" студенті бачили перш за все самостійно мислячу особистість.
ВИСНОВКИ
Образ професії як когнітивне та емоційне утворення певною мірою змінює систему загальних орієнтирів у суспільній та індивідуальній свідомості людей. Раніше ідеальний образ професіонала був пов"язаний з образом конкретних людей та їх професійною біографією, їх визначеними професійними цінностями. Сьогодні можна спостерігати, як певною мірою "ідеальний образ професіонала"змінюється на "ідеальний спосіб життя" ("американський", "європейський" тощо). Невизначеність ціннісних уявлень про саму професію зміщує орієнтири на вибір бажаного способу життя за допомогою професії, яка вже є засобом досягнення цього способу життя, а не його значущою частиною.
Окреслена модель викладача вищої школи реалізується в НПУ імені М.П. Драгоманова при організації навчання майбутніх викладачів у магістратурі та аспірантурі. Це передбачає окрім підвищення науково-георетичного й фахового рівня спеціалістів також і поліпшення їх психолого-педагогічної підготовки. Результати ж обстеження засвідчують наявність суттєвих прогалин у психолого-педагогічних знаннях як складової гностичного компоненту педагогічної діяльності викладача ВНЗ.
З огляду на це кафедрою педагогіки і психології вищої школи розроблені програми теоретико-практичних курсів "Педагогіка вищої школи", "Психологія вищої школи", "Основи професіоналізму й педагогічної майстерності викладача вищої школи", "Методологія і методи науково-педагогічних досліджень", "Організація управління навчальним процесом у ВНЗ", "Економіка освіти", які читаються магістрантам і аспірантам усіх спеціальностей. Планується організація перепідготовки викладачів-науковців, які не мають педагогічної освіти Це підвищить ефективність вищої освіти, покращить підготовку спеціалістів вищої кваліфікації.
Розглянута структурна модель системи підготовки викладача вищої школи є орієнтовною. Вона потребує подальшоїапробації з наступним удосконаленням.
Список використаної літератури
1. Андрущенко В.П. Проблеми і перспективи розвитку вищої освіти в Україні на зламі століть // Директор школи .- 2000.-№42, 43. - С. 1-2, С. 8-9.
2. Болонський процес: Документи. - К.: Вид-во Європейського університету, 2004. - 169с.
3. Галузинський В.М., Євтух М.В. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. - К., 1995. - 168с.
4. Дидактика и педагогическое мастерство преподавателя высшей школы. Учеб. пособие. - Ростов на Дону, 1998.
5. Иванов Е.М. Основы педагогического изучения профессиональной деятельности. - М.: МГУ, 1987.
6. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности. - М.: Просвещение, 1985. - 319с.
7. Мороз О.Г., Омельяненко Б.Л. Перші кроки до майстерності. - К., 1992. - 112с.
8. Мороз О.Г., Сластьонін В.О., Філіпенко Н.І. Підготовка майбутнього вчителя: зміцст та організація. Навч. посібник. - К., 1997. - 168с.
9. Мороз О.Г. та ін. Педагогіка і психологія вищої школи. - К., 2003.
10. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: Просвіта, 2000. - 368с.
11. Педагогика и психология высшей школы / Отв. ред. С.И. Самыгин. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. - 544с.
12. Якунин В.А. Педагогическая психология. - СПб.: Полиус, 1998. - 639с.
Loading...

 
 

Цікаве