WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого-педагогічна модель викладача вищої школи та шляхи її реалізації - Курсова робота

Психолого-педагогічна модель викладача вищої школи та шляхи її реалізації - Курсова робота

підпроцесу вдосконалення відноситься, насамперед, розширення мовного діапазону в загальнокультурній та професійній сферах. Оволодіння синонімами, що визначають відтінки тих чи інших явищ або процесів, про які повідомляється у педагогіці, досягається завдяки збагаченню особистого словника викладача, вмілого тлумачення складного місця в матеріалі, постановці проблемної ситуації або завдань по її розв'язанню. Там, де потрібно дохідливо роз'яснити складний матеріал, співставити суперечливі погляди окремих вчених, необхідно допомогти студентам знайти вірний висновок та викласти його яскраво і влучно.
Тільки за умови вмілого пояснення непростого матеріалу здійснюється процес зв'язку між мовленням, мисленням та говорінням. Тут додається також робота по вдосконаленню артикуляційного апарату, коли у ній є потреба.
Підпроцес усування недоліків та вад усної мовної діяльності викладача полягає у постійному, цілеспрямованому слідкуванні за тим, щоб в усну мову не прокрадались слова-паразити (типу: "так би мовити", "бачите", "це саме" та низка інших), слідкуванні за відточеністю речень, за їх смислово-інформаційним навантаженням, за рівномірністю вимови (коли викладач заповнює паузу, доки збирається з думкою). І. П. Павлов підкреслював, що в людини в таких випадках відбувається неузгодженість між дією першої та другої сигнальних систем, - вона заповнює цю паузу тривалим "е-е-е". Всі ці недоліки потрібно вивчити, проаналізувати і в процесі викладання завжди пам'ятати їх. Бажані форми аутотренінгу (перед дзеркалом, запису своєї мови на магнітофоні, проговорювання вголос). Лише, коли артикуляційний апарат діє без хиб, без "пробуксовок", таке вдосконалення можна вважати повністю здійсненим.
Своєрідне вдосконалення повинне здійснюватись й у письмовій мові. Процес редагування тексту власної статті, дисертації, конспектів лекцій, рецензій має свої "правила гри". Індивідуальний стиль письмової мовленнєвої діяльності повинний поєднуватись з певними стандартними вимогами щодо того чи іншого виду. Текст дисертації має відрізнятись, наприклад, дослідницьким характером і відповідним стилем, визначенням його наслідків. Текст статті - за змістом: постановкою проблеми та підходом до її вирішення, переконливістю аргументів; текст рецензії - аналітичним розглядом чужого тексту, тактовністю критичних зауважень. Отже, всі ці правила поступово складають певну систему письмової мови науковця та викладача.
Звичайно, тема про підвищення педагогічної мовної культури не вичерпується наведеною тут інформацією, це серйозна і клопітка праця в багатьох галузях знань; словники, енциклопедії, особисті картки з цитатами мають підкріплювати весь процес перетворення недосвідченого викладача у досвідченого.
ВИСНОВКИ
Педагогічна психологія вищої освіти розглядає процес викладання в комплексі інформативно-навчаючої, виховної та розвиваючої функцій дій педагогів. Якщо перша з цих функцій відноситься до педагогіки з елементами психології, то друга та третя функції здебільшого мають психолого-педагогічні основи, і здійснення їх залежить, в основному, від психологічної підготовки викладача.
В лекційному курсі, на семінарсько-практичних заняттях, в ході керівництва практикою студентів, а також на практичних заняттях з профільних предметів виховна та розвиваюча функції постають внутрішньою стороною діяльності викладача - вони зовні проявляються в процесі його формалізованого та неформалізованого спілкування. "Секрет" викладача полягає у володіні вмінням такого контакту з студентом, який "заслуговує" на зауваження, негативну оцінку або, навпаки, схвалення.
Звичайно, найкращим психолого-педагогічним впливом на студента є особистий приклад викладача, його ерудиція, компетентність у своєму предметі, вміння вірно відповісти навіть на непросте запитання, порадити друковане джерело з даної теми. Студентська ініціатива, коли вона навіть не відповідає рівневі загальних знань, вимагає тактовного схвалення "за ініціативність" та спрямування на вірний шлях.
В особі викладача студентів приваблює гармонійне поєднання ідеалів, переконань, принципів, поглядів та захоплень.
Проаналізувавши діяльність викладача педагогічного вузу, ми виділили такі властивості, які характеризують його професіоналізм:
1. Висока інтелігентність, глибока духовність.
2. Національна свідомість, громадянська зрілість, самокритичність.
3. Моральна чистота. Глибина і щирість переконань.
4. Доброта, педагогічний такт.
5. Творчо-практичний склад розуму, постійне прагнення до самоосвіти.
6. Досконале знання свого предмету, психолого-педагогічна ерудиція, захопленість своїм фахом.
7. Глибока обізнаність з роботою школи, міцний зв'язок з нею.
8. Педагогічна цілеспрямована активність, розвинуте методичне мислення, наявність індивідуального стилю в роботі.
9. Міцно сформовані професійні вміння, володіння різноманітною педагогічною технікою.
10. Науково-дослідницьке спрямування всієї діяльності.
На жаль, не у всіх викладачів присутні ці властивості. Таким чином, виникає проблема шляхів і форм підвищення кваліфікації викладача педагогічного вузу, формування особи викладача, що відповідав би сучасним вимогам.
Список використаної літератури
1. Аванесова А., Вербицкий А.А. Основы педагогики и психологии высшей школы. - М.: МГУ, 1986. - 302 с. - С.178 - 179.
2. Бойко А.Н. Теория и методика. Формирование воспитывающих отношений в общеобразовательной школе. - К.: Высшая школа, 1991. - С. 91.
3. Галузинський В.М., Євтух М.В. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. - К.: Інтел, 1995. - 168 с. - С. 130 - 133.
4. Дьяченко М .И., Кандыбовыч Л.А. Психология высшей школы: Учеб. пособие. - 3-е изд., перераб. доп. - М., 1993. - 368 с. - С. 255.
5. Кудіна В.В., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Курс лекцій. - К.:КСУ, 2004. - 176 с. - С. 84 - 86.
6. Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности.-Л.,1970. - С. 75.
7. Навчальний процес у вищій педагогічній школі./ За ред. акад. Мороза О.Г.- К.: НПУ, 2000. - 337 с. - С. 185 - 191.
8. Педагогика и психология высшей школы: Учеб. пособие./ Отв. ред. Буланова-Топоркова М.В. - 2-е изд., доп. и пер. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. - 544 с. - С.83 - 103.
9. Пидкасистый П.И. Психолого-дидактический справочник преподавателя высшей школы. - М.: Педагог. общество России, 1999. - 354 с. - С.115-118.
10. Рогинский В.М. Азбука педагогического труда. - М.: Высшая школа,1990.- С.37.
11. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности: Учеб. пособие. - М.: Издательский центр "Академия", 2001. - 304 с. - С. 271 - 283.
12. Степанишин Б.І.Професійне спрямування навчально-виховного процесу педагогічного вузу. - Рівне, 1999. - 112 с. - С.95 - 101.
13. Сухомлинский В.А . Родина в сердце. - М.: Молодая гвардия, 1980. - С.13.
14. Якунин В.А. Педагогическая психология: Учеб.пособие. - 2-е изд. - С-П.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. - 348 с. - С. 205.
Loading...

 
 

Цікаве