WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого-педагогічна модель викладача вищої школи та шляхи її реалізації - Курсова робота

Психолого-педагогічна модель викладача вищої школи та шляхи її реалізації - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Психолого-педагогічна модель викладача вищої школи та шляхи її реалізації
?
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. Місце і роль викладача в процесі виховання студентської молоді
1.1. Аналіз професійної діяльності викладача вузу.
1.2. Особистість викладача у виховному процесі.
1.3. Викладач як вчений і педагог
Розділ 2. Психолого-педагогічні аспекти мовленнєвої діяльності викладача
2.1. Функції та види мовленнєвої діяльності у викладанні.
2.2. Мовленнєва культура викладача.
ВИСНОВКИ
Список використаної літератури
ВСТУП
У формуванні світоглядної позиції молодої людини основне місце належить викладачеві-педагогу. Лише тоді він буде благотворно впливати на професійну і громадянську самосвідомість студентів, коли він щиро захоплений своєю справою. Так, у процесі 5-річного дослідження проблем вдосконалення виховних функцій вузу і ролі викладача в них, учені встановили, що рівень впливу викладача на формування молоді навчального закладу в значній мірі обумовлений тим, як він сам ставиться до того, чому навчає інших.
Дані соціологічних досліджень свідчать про те, що тільки 50 відсотків опитаних студентів впевнені, що їх викладачі люблять свій предмет.
Виникає запитання, як можна сформувати спеціаліста і громадянина, коли за кафедру стає людина, якій внутрішньо чуже, у крайньому випадку, байдуже те, що він хоче донести до свідомості присутніх в студентській аудиторії.
У працях С. П. Бугаєва, М. І. Білого, В. П. Давидова, В. Н. Струманського з особливою силою наголошується, що виховний процес без особистої заангажованості в ньому викладача-наставника, вже з самого початку приречений на невдачу. Система "викладач-студент", спрямована на те, щоб виховати висококваліфікованого спеціаліста, громадянина, патріота. Ефективність виховного процесу залежить від того, наскільки безпосередньо викладач може впливати на свого вихованця.
Яким же має бути викладач-педагог? Він тепер не взірець, а індивідуальність, особистість, яка хоче, щоб її зрозуміли, і використовує всі можливі засоби для цього. Але така особистість і сама хоче розуміти інших, також як особистостей, які мають право на слово, на мислення.
Таким чином, об'єктом аналізу в нашій роботі є особистість викладача вузу.
Мета нашого дослідження полягає у тому, щоб розглянути психолого-педагогічну модель викладача вищої школи та шляхи її реалізації.
Розділ 1. Місце і роль викладача в процесі виховання студентської молоді
1.1. Аналіз професійної діяльності викладача вузу.
Для ефективного виконання педагогічних функцій сучасному викладачу-педагогу важливо усвідомлювати структуру педагогічної діяльності, її основні компоненти, педагогічні дії та професійно важливі уміння і психологічні якості, необхідні для її реалізації.
Основний зміст діяльності вузівського викладача включає виконання таких функцій - навчальної, організаційної, виховної та дослідницької. Ці функції проявляються в єдності, хоча в багатьох викладачів одна з них домінує над іншими. Найбільш специфічним для викладача вузу є поєднання педагогічної та наукової роботи. Дослідницька робота збагачує внутрішній світ викладача, розвиває його творчий потенціал, підвищує науковий рівень знань. В той же час педагогічні цілі часто спонукають до глибокого узагальнення і систематизації матеріалу, до більш ретельного формулювання основних ідей і висновків.
Всіх вузівських викладачів умовно можна поділити на три групи:
з переважанням педагогічної спрямованості (приблизно 2/5 від загальної кількості );
з переважанням дослідницької спрямованості (приблизно 1/5 від загальної кількості );
з однаковим вираженням педагогічної та дослідницької спрямованості (трохи більше 1/3 від загальної кількості ).
Професіоналізм викладача вузу в педагогічній діяльності виявляється у вмінні бачити і формувати педагогічні завдання на основі аналізу педагогічних ситуацій і знаходити оптимальні способи їх вирішення. Заздалегідь описати всі ситуації, які вирішує викладач під час роботи зі студентами, неможливо. Приймати рішення доводиться кожний раз в новій своєрідній ситуації. Тому однією з важливих характеристик педагогічної діяльності є її творчий характер. Творча індивідуальність викладача-педагога - це вища характеристика його діяльності, і, як усяка творчість, вона тісно пов'язана з його особистістю.
1.2. Особистість викладача у виховному процесі.
Роль викладача у виховному процесі традиційно повинна бути завжди в центрі уваги.
Про це з особливою силою наголошував В. О. Сухомлинський. Він писав: "Ми, педагоги, виховуємо людину перш за все тим, що в нашій душі, - своїми переконаннями і почуттями. Наше слово, звернене до дітей і юнацтва, повинно бути таким, щоб слухали його затамувавши подих, щоб відчували в ньому вищу правду буття, щоб вірили нам, як вірять сонячному сяйву. Щоб кожне наше повчання було воістину заповітом"[13;13].
Особистість викладача тоді впливає на розум і почуття студента, коли між ним і молоддю склалися добрі, сердечні стосунки.
Вивчаючи стосунки "вихователь-вихованець" російський педагог В.М. Рогінський в праці "Азбука педагогического труда" зазначає, що рівень сердечності між ними визначається довірою студента до педагога в процесі спілкування як в аудиторії, так і в позалекційні години [10;37]. В.М. Рогінський виділяє такі типи взаємовідносин між викладачем і студентом:
стабільно-позитивний. Викладачі цього типу характеризуються педагогічною спрямованістю діяльності, широтою і глибиною знань, ерудицією, майстерністю володіння предметом, гнучкістю мислення, потребою в неформальному спілкуванні із студентами;
пасивно-позитивний. Цей тип проявляється в аморфно вираженій емоційно-позитивній спрямованості в процесі спілкування з студентами. Такі викладачі вміють бути в курсі всіх студентських справ;
негативний. У таких викладачів є схильність до постійного менторства; стосунки зі студентами вони будують на зверхньому ставленні до молоді, ставлення до педагогіки - негативне.
Студенти, пише В. М. Рогінський, не завжди бувають задоволені станом педагогічного спілкування, пов'язуючи ефективність процесу навчання безпосередньо з особистістю викладача. Критичному аналізові у постаті викладача вони піддають все: його зовнішній вигляд, дії і вчинки. Вже на перших заняттях студенти визначають успіх міжособового педагогічного спілкування, вміння викладача контактувати з аудиторією, реагувати на всі її прояви впродовж двох академічних годин.
Психологію викладача і вихованця дуже вдало визначила в одній із своїх праць А. М. Бойко. Вона пише, що вихованці "... цінують творчість вчителя, наявність в нього почуття нового, його вміння відступити від визнаних педагогічних шаблонів і канонів, вони не люблять сірості і однотипності, засуджують необ'єктивність, відсутність єдності в словах і діях, і особливо підвищені вимоги при поверховому знанні предмета самимвикладачем"[2;91].
Психологія особистого прикладу вузівського викладача ґрунтується
Loading...

 
 

Цікаве