WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого-педагогічні основи підготовки студентів до педагогічно-професійної творчості - Курсова робота

Психолого-педагогічні основи підготовки студентів до педагогічно-професійної творчості - Курсова робота

цього періоду поняття "готовність" характеризується як якісний показник саморегуляції на різних рівнях проходження процесів: фізіологічному, психологічному і соціальному. Цей етап зумовив розробку у наукових дослідженнях кількох психологічних концепцій готовності (Н.Д. Левітов, А.Ц. Пуні та інші) [29, 126].
Проблема готовності до педагогічної діяльності набула свого розвитку в останні десятиріччя і знайшла відображення у психологічних (Г.О. Балл, Г.С. Костюк, О.І. Кульчицька, П.С. Перепелиця, О.В. Проскура, О.К. Тихомиров) та педагогічних (В.І. Данильчук, Л.В. Кондрашова, Н.В. Кузьміна, З.С. Левчук, В.О. Моляко, В.А. Сластьонін та інші) дослідженнях.
В процесі дослідження формування готовності студентів педагогічних вузів до професійної творчості З.С. Левчук пов'язала генезис поняття "готовність до педагогічної творчості" з розвитком та збагаченням поняття "психологічна готовність до праці", яке визначається як стійкий (в результаті відповідної психологічної підготовки або психологічної мобілізації в даний час) психічний стан, зумовлений наявністю потреби у праці. Дослідник зазначає, що сутність підготовки студента до педагогічної творчості визначається протиріччями, які виникають як у педагогіці, так і у внутрішньому світі студентів. Тому З.С. Левчук визначає готовність майбутнього вчителя до педагогічної творчості як здатність до творчої педагогічної діяльності, яка орієнтована на професійну творчість і поєднує в собі потребу і здатність вчителя реалізовувати свої сили і можливості в інтересах виховання творчої особистості учня та особистісної самореалізації [31].
Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження та розуміння дослідниками поняття "педагогічна творчість" дає підстави зробити певні узагальнення щодо поняття "готовність майбутнього педагога до педагогічної творчості". За А.К. Марковою у вузькому розумінні - це готовність до новаторства, готовність до пошуку і знаходження принципово нових, раніше відсутніх і не відображених в літературі задач, засобів і прийомів діяльності (локальних - тих, що стосуються окремих методів і форм або системних - тих, що ведуть до усвідомлення нових, високоефективних систем навчання і виховання). В широкому розумінні "готовність до педагогічної творчості" - це здатність до відкриття вже відомого в науці та практичній діяльності поєднання методів, прийомів та умов їх використання, яка виникає в результаті сформованості дивергентного мислення [33, 57]. За М.М. Поташником, готовність майбутнього вчителя до педагогічної творчості - це готовність до діяльності, в результаті якої народжується дещо якісно нове, яке має риси неповторюваності, оригінальності та загальноісторичної унікальності [43, 12]. За В.А. Кан-Каликом, готовність до педагогічної творчості - це готовність до діяльності, спрямованої на постійне розв'язання нескінченного ряду навчально-виховних задач при частій зміні обставин. Під час такої діяльності педагогом розробляються і втілюються в процес спілкування з дітьми оптимальні, органічні методи і прийоми творчої взаємодії [24, 137]. За В.С. Шубинським, готовність до педагогічної творчості - це здатність вчителя до виявлення закономірностей формування творчої особистості та створення умов для її оптимального розвитку в навчально-виховному процесі [57, 14].
На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури готовність майбутнього вчителя до педагогічної творчості ми розглядаємо як його потенційну здатність до здійснення творчої педагогічної діяльності, яка формується в процесі спеціально організованої професійної підготовки і зумовлена рівнем розвитку професійних і особистісних якостей майбутнього вчителя, які сприяють успішній творчій педагогічній діяльності. За таких умов, формування готовності майбутнього вчителя до педагогічної творчості розглядається як процес створення у навчально-виховному процесі вищого навчального педагогічного закладу таких психолого-педагогічних умов, які сприяють активному засвоєнню теоретичних знань і практичних умінь з основ педагогічної творчості в процесі особистісно орієнтованої розвивальної взаємодії в системі "викладач-студент", розвитку творчих особистісних якостей майбутнього вчителя.
3. Компоненти готовності майбутнього вчителя до педагогічної творчості
Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, дозволяє дійти висновку, що основними компонентами готовності до творчої професійної діяльності вважаються: знання про предмет і способи творчої діяльності; практичні вміння і навички щодо її виконання; розвиток мотиваційної, когнітивної, емоційно-вольової сфери та особистісних якостей фахівця.
М.М. Поташник стверджує, що компонентами творчої діяльності вчителя, особливо, якщо він новатор, є постійний пошук оптимального дидактичного, виховного та методичного керівництва та інших педагогічних рішень, при якому наявна дуже велика установка на пошук найбільш ефективних підходів та здійснюється постійний розвиток культури спілкування [43, 12]. Таким чином, готовність майбутнього вчителя до педагогічної творчості характеризують не лише професійні знання і вміння, а й соціальна активність, яку він виявляє у реалізації найбільш ефективних і доцільних форм взаємодії з вихованцями.
Одним із компонентів професійної підготовки майбутнього вчителя до педагогічної творчості, на думку С.О. Сисоєвої, є оволодіння майбутніми вчителями вмінням забезпечувати креативну спрямованість кожного навчального предмету та виховного заходу (тобто спрямовувати їх на розвиток творчих можливостей дитини). Тому майбутні вчителі повинні вміти створювати такі програми з предмета та навчально-виховні плани, які будуть сприяти детальному, поглибленому вивченню найбільш важливих проблем, ідей і тем, які інтегрують навчальні знання із структурами мислення; навчитись здійснювати таке творче викладання навчального предмету, яке забезпечить засвоєння базових знань, умінь та навичок і буде забезпечувати розвиток продуктивного мислення, а також формування навичок його практичного застосування, що буде сприяти переосмисленню одержаних знань та генеруванню нових ідей; оволодіти вмінням забезпечувати такуорганізацію навчально-виховного процесу, яка буде поєднуватись з можливістю учнів самостійно одержувати нову інформацію, розвитком вмінь самостійного набуття знань, що буде сприяти формуванню в них потягу до самоосвіти, саморозвитку, самовиховання та самовдосконалення; вміти заохочувати ініціативу та самостійність в процесі навчання, виховання і розвитку; навчитись створювати атмосферу психологічної свободи та незалежності, але разом з цим щоб зберігались взаєморозуміння, взаємоповага і взаємодопомога (якщо цього потребують обставини); навчитись створювати умови, які є сприятливими для розвитку свідомості й самосвідомості учнів, розуміння ними взаємозв'язків, взаємозалежностей з іншими людьми, природою, культурою тощо; оволодіти вміннями вправляння та тренування тих особистісних якостей та задатків, що сприяють подальшому розвитку творчої особистості учнів [51, 80].
На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури ми вважаємо, що особистісні якості майбутнього вчителя відіграють провідну роль у реалізації процесу формування готовності студента університету до педагогічної творчості. Саме цей факт, як зазначає значна кількість дослідників, впливає на рівень теоретичної і практичної готовності майбутнього вчителя до педагогічної творчості [4; 7;
Loading...

 
 

Цікаве