WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого-педагогічні основи підготовки студентів до педагогічно-професійної творчості - Курсова робота

Психолого-педагогічні основи підготовки студентів до педагогічно-професійної творчості - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Психолого-педагогічні основи підготовки студентів до педагогічно-професійної творчості
ЗМІСТ
Вступ
1. Специфіка та особливості педагогічної творчості
2. Психолого-педагогічні погляди на феномен готовності до педагогічної творчості
3. Компоненти готовності майбутнього вчителя до педагогічної творчості
4. Умови формування готовності майбутнього вчителя до педагогічної творчості
5. Джерела творчості. Фактори, що стимулюють та гальмують педагогічну креативність
6. Рівні педагогічної творчості та рівні сформованості готовності майбутніх вчителів до неї
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Сучасна гуманістична парадигма вітчизняної освіти передбачає оволодіння педагогами системними знаннями щодо закономірних зв'язків людини з природою, світом та суспільством і формування свідомого й відповідального ставлення щодо особливостей становлення особистості у національному соціокультурному та освітньому просторі. Тому проблема якісної професійної підготовки майбутніх вчителів залишається актуальною в будь-якому суспільстві. У зв'язку з цим на сучасному етапі відбувається підвищення вимог суспільства до творчого потенціалу вищих педагогічних навчальних закладів освіти; інтенсивно ведеться пошук і розробка оптимального змісту, форм і методів підготовки педагогічних кадрів, готових до професійної творчості, яка сприяє самоактуалізації і самореалізаціі як вчителів, так і їх вихованців. У наш час творчий підхід до виконання професійних обов'язків одночасно є і умовою, і показником інтенсивного оновлення педагогічної праці. Тому ми приєднуємось до думки Є.С. Жарикова та С.Л. Крушельницького, що в майбутньому здатність до творчості буде одним з найголовніших критеріїв професійної придатності вчителя [21, 219] і вважаємо, що домінуючою метою професійної підготовки студентів в умовах вищого навчального педагогічного закладу повинно бути формування готовності майбутнього вчителя до педагогічної творчості, яка зумовить професійний і особистісний саморозвиток педагога і всебічний розвиток творчих можливостей учнів.
Демократичні процеси в нашому суспільстві зумовили значний інтерес науковців до проблем підготовки майбутніх вчителів до творчої професійної діяльності та формування готовності студентів вищих навчальних педагогічних закладів до педагогічної творчості. Тому нами проаналізовано стан висвітлення у літературі таких її аспектів: вивчення психологічних та педагогічних підходів щодо розуміння специфіки і особливостей творчості; визначення поняття "педагогічна творчість" та перелік її структурних компонентів; виявлення специфіки відображення проблем готовності до творчої професійно-педагогічної діяльності; сучасні погляди науковців на визначення рівнів і компонентів готовності до педагогічної творчості.
1. Специфіка та особливості педагогічної творчості
У сучасній науковій літературі проблема творчості розглядається у таких аспектах: філософському (Г. Гиргинов, В.А. Жадько, В.А. Цапок, А. Печчеі та інші), психологічному (В.В. Андрієвська, Г. Балл, О.В. Киричук, Л.М. Король, О.Н. Лук та інші), педагогічному (В. А. Кан-Калик, М.Д. Нікандров, Я.О. Пономарьов, Н.Ю. Посталюк, С.О. Сисоєва та інші) і спеціальному (відповідно до вимог кожної конкретної професії).
На підставі аналізу наукової літератури можна стверджувати, що існують такі тенденції вивчення проблеми творчості:
o творчість розглядають як певну діяльність людини або колективу людей, що спрямована на створення нових, оригінальних суспільнозначущих цінностей (М.В. Гамезо, І.А. Домашенко та інші) [14, 176]. Така творча діяльність відбиває найвищу ступінь людської активності щодо створення продукту цієї діяльності. Крім того, творчість розглядається і як сукупність особистісних якостей, які визначають і зумовлюють відношення людини до світу і самої себе (С.С. Гольдентріхт, Л.І. Даниленко). Саме ці якості дозволяють їй самоактуалізовуватись, самореалізовуватись і самоутверджуватись. Критерієм такого виду творчості є становлення і розвиток особистості. Саме тому дослідники цієї групи вважають, що мотиваційна сфера є найсуттєвішим стимулом дій механізму творчості [16, 29];
o у гуманістичній психології творчість розуміється як необхідна для повноцінного життя людини форма її існування (О. О. Бодальов, А. Маслоу, К. Роджерс, Н. Роджерс та інші). Такий підхід до творчості зумовлений тим, зазначає О.О. Бодальов, що пошук сенсу життя невід'ємно пов'язаний із творчим відношенням людини до дійсності, необхідністю повної реалізації її потенційних можливостей. А як відомо, знаходження сенсу життя допомагає людині знайти своє місце в житті, самоствердитись та самореалізувати свої потенційні можливості, тобто плідно й повноцінно прожити своє життя [46];
o С.О.Сисоєва вважає, що творчість окремої людини може бути розглянута у двох аспектах: як сутність якості особистості, в якій відбивається ставлення суб'єкту до самого себе і світу, а також спосіб її самоствердження; як діяльність певного характеру, яка відбиває вищий ступінь активності людини, спрямованої на подолання певного протиріччя у відповідності з поставленою метою [51,8];
o деякі науковці зазначають, що творчість не в усіх випадках обов'язково є створенням чогось нового, вона може мати форми рекомбінації певних існуючих і відомих елементів, або бути руйнівною по відношенню до цих елементів (ММ. Поташник) [43, 5];
o Я.О. Пономарьов зазначає, що у творчому процесі принцип діяльності поступово витісняється принципом взаємодії та системним підходом. Разом з тим, діяльніший підхід застосовується в тих випадках, коли його розглядають як частковий випадок системного підходу, в основу якого покладена не дія (діяльність), а взаємодія [42]. В.І. Андрєєв розглядає творчість як розвивальну взаємодію її суб'єкту і об'єкту, спрямовану на розв'язання діалектичних протиріч [4, 4];
o крім того, в останні роки спостерігаються тенденції щодо об'єднання когнітивного й особистісного аспектів психології творчості (операційного, мотиваційного, інтелектуального, особистісного тощо) (Г.О. Балл) [1, 100];
Таким чином, розбіжність у визначенні предмету і об'єкту творчості спричинила різноманітність підходів до розуміння специфіки педагогічної творчості. Проте, аналіз психолого-педагогічної літератури щодо вивчення проблеми творчості дає підстави розглянути доцільність реалізації її основних положень у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя в умовах вищого навчального педагогічного закладу.
У сучасній психолого-педагогічній літературі приділяється значна увага проблемам специфіки педагогічної творчості та особливостям підготовки до неї студентів вищих навчальних педагогічних закладів освіти І-ІУ рівнів акредитації (В.І. Андрєєв, Ю.К. Бабанський, Д.Б. Богоявленська, Н.М. Бружукова,
В.І. Загвязинський, В.А. Кан-Калик, О.В. Киричук, Н.В. Кичук, Л.М. Лузіна, М.Д. Нікандров, М.М. Поташник, С.О. Сисоєва, Р.П. Скульський та інші).Деякі науковці розглядають педагогічну творчість працівників освіти в контексті вивчення передового педагогічного досвіду, педагогічної майстерності та їх роботи по самовдосконаленню (Ю.П. Азаров, І.А. Зязюн, Л.М. Лузіна, М.Р. Львов, СП. Соловейчик та інші).
На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури, можна зробити висновок, що не існує однозначного визначення поняття "педагогічна творчість". Саме тому, на наш погляд,
Loading...

 
 

Цікаве