WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічний аспект формування педагогічної культури у професійній підготовці майбутніх учителів - Реферат

Психологічний аспект формування педагогічної культури у професійній підготовці майбутніх учителів - Реферат


Реферат на тему:
Психологічний аспект формування педагогічної культури у професійній підготовці майбутніх учителів
?
ЗМІСТ
1. Вступ
2. Сутність поняття "Педагогічна культура"
2.1 Якості учителя, необхідні для формування педагогічної культури
2.2 Психолого - педагогічні знання, вміння та навички, що необхідні у формуванні педагогічної культури
2.3 Педагогічний досвід як один з компонентів педагогічної культури
4.Педагогічна інтуіция
Список використаної літератури:
1. Вступ
"Якщо медикам ми довіряємо своє здоров'я, то вихователям ввіряємо моральність і розум наших дітей, ввіряємо їхню душу, а разом з тим і майбутнє нашої Вітчизни. "
К. Ушинський
У "Національній доктрині розвитку освіти" чітко сформульовані завдання забезпечення всебічного розвитку, гармонійного і цілісного виховання особистості, розвиток її здібностей та обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури. При вирішенні цих завдань особлива роль належить школі, де закладається фундамент підготовки до життя, забезпечується інтелектуальне, духовне й фізичне становлення особистості, формується цілісне світосприймання і світовідчуття. Та розвиток здібностей учнів здійснюється, насамперед, за допомогою розвитку творчого потенціалу самого вчителя, через удосконалення досвіду його творчої діяльності. Саме тому ключем до розв'язання завдань докорінного перегляду процесу цілісного, гармонійного розвитку особистості є відповідна професійна підготовка викладачів, істотне підвищення культури педагога в період його професійного становлення, що підкреслює національна програма "Вчитель". Сьогодення нашої країни ставить перед вчителями нові завдання щодо навчально - виховного процесу в школі. Переорієнтація виховної роботи на загально - людські ідеали в останні роки стали домінуючим завданням. Основна увага приділяється накопиченню та збагаченню емоційно - чуттєвого, сенсорного досвіду дитини, використовуючи при цьому яскраво виражені за емоційністю твори різних видів мистецтва, і що важливо, складний процес естетичного виховання має здійснюватись не тільки на уроках образотворчого мистецтва, музики та хореографії. Наявним стає те, що сучасному вчителю повинні бути притаманні усі основні якості естетично розвиненої людини. Разом із тим вчитель повинен вміти використовувати свій естетичний арсенал з метою всебічного формування своїх вихованців. А це, безумовно, потребує додаткових спеціальних знань, вмінь та навичок. Вчитель при багатьох параметрах виступає як елемент культури. Одна з його найважливіших педагогічних функцій - бути живим носієм певних видів діяльності та культуротворчого досвіду. У цьому й полягає питання актуальності ґрунтовної художньо - естетичної підготовки, що допомагає вчителеві подолати вузький професіоналізм, прилучитись до творчості, забезпечити розвиток емоційної культури та культури спілкування. Удосконалювання підготовки вчительських кадрів вимагає не тільки систематичного поліпшення змісту і методики їхнього навчання, але і становлення і розвитку духовної культури особистості, що забезпечує повноцінну професійну діяльність педагога в умовах суспільства, що оновлюється. Особливістю педагогічної праці є те, що, учитель покликаний допомогти дитині відбутися як особистості , і як професіоналові. Ті корінні зміни, що відбулися в суспільстві в останні роки докорінно змінили уявлення про школу, її цілях, можливостях і перспективах розвитку, гостро порушили питання про пріоритети утворення і виховання у відновленні суспільства . Сутність цих змін зв'язана зі створенням у країні цілісної системи безперервного навчання , що побудована на принципах демократизації, гуманізації, розвитку, і професійно компетентними кадрами, здатними здійснити перехід від "валового" підходу в утворенні до індивідуально - творчого виховання кожної особистості . Необхідною передумовою успішного рішення цих проблем є істотне підвищення культури педагога в період його професійної підготовки.
2. Сутність поняття "Педагогічна культура"
Термін "Педагогічна культура" поки ще не одержав загальноприйнятого наукового визначення, отже, досліджуючи зазначений феномен стосовно до професійної діяльності вчителя, йдемо від загального до частки, логічно йти від виявлення культурних параметрів особистості педагога до професійної своєрідності їхнього прояву в педагогічний діяльності. У науковій літературі можна зустріти безліч , часом різних між собою, визначень культури. Ще в 1964 році американські дослідники А. Кребер і К. Клакхон зібрали 257 визначень культури і ще більш 100 спроб визначити це поняття описово. Кожне з цих визначень охоплює окремі, іноді досить істотні сторони культури, іноді випускаючи з виду інші, не менш істотні, справи тут не тільки в недостатній глибині пізнання феномена культури, проникнення в його сутність і природу, а скільки в надзвичайній складності і багатогранності самого цього явища. Останнім часом зріс інтерес у філософії як факторові соціального розвитку. Дослідники все частіше приходять до переконання, що саме соціально-культурні ознаки окремого суспільства накладають відбиток на соціально-історичну динаміку розвитку світу в цілому. Саме в останні роки і сформувалися філософія культури - наука, спрямована на філософське збагнення культури як універсального і всеохоплюючого феномена. Проблематика філософії культури вперше зачіпалася софістами, що розглядали, насамперед , антиномію культури і природи. У системі сучасного наукового знання поняття "культура" відноситься до числа фундаментальних. У повсякденній свідомості під культурою часто розуміють культурність особистості, відносячи сам термін до оцінних понять, широко вживають словосполучення "культура розуму", "культура почуттів", "культура поводження ", "фізична культура". Культурологи підрахували кількість визначень культури в сучасній літературі - понад 500. Це визначає багатомірність феномена культури, тим, що культура виражає глибину людського буття.
2.1 Якості учителя, необхідні для формування педагогічної культури
Виділимо наступні якості вчителя, необхідні для формування його педагогічної культури: 1. Ціннісні орієнтації особистості вчителі . Відомо, що знання,уміння і навички без включення їх у систему суспільно-значимих цінностей людини, його моральних відносин здатні "розтрощити духовні". Утворена людина, у якої відсутні належні моральні підвалини, найчастіше використовує придбані знання в сугубо прагматичних, особистих цілях учитель без моральності й ідеалів ніколи не стане носієм культури. 2. Моральні якості невід'ємні від гуманістичної спрямованості особистості вчителя, визначення пізнання іншої людини, відношення до людини як до найбільшої цінності, лише за умови оточення відповідальності перед майбутнім і любові до дітей починається формування педагогічної культури. Досить актуальні слова Н.А. Бердяєва про те, що "остаточно втрачає свідомість цінності людського життя , неповага до особистості досягає дивовижних розмірів... обожнюванням голої людської волі, звільненої від усякої святині - із цим ніяких цінностей створити не можна". Тому однією з ведучих якостей особистості , що необхідна для розвитку педагогічної культури є "комунікативне ядро особистості ", що припускає готовність людини до повноцінного між особистісного спілкування; 3. Педагогічна культура невіддільна від культури зовнішнього вигляду,культури мови, естетичної культури, різнобічних інтересів і духовних потреб педагога. У цьому зв'язку показниками сформованості педагогічної культури є інтереси і духовні потреби вчителя; 4. Без прагнення до постійного
Loading...

 
 

Цікаве