WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічний аналіз управління навчально-виховним процесом у вищій школі - Курсова робота

Психологічний аналіз управління навчально-виховним процесом у вищій школі - Курсова робота

гуманістична модель управління, яка зараз реалізується починаючи з дошкільного віку Слід зазначити, що необхідним є чітке визначення функцій. оскільки практика породжує багато питань. Зокрема, це такі питання як: Як залучити студента до творчого процесу і процесу самовиховання? Як стимулювати їх працю? За якими ознаками фіксувати зростання студента як особистості? Як забезпечити розвиваюче навчання? Які повинні бути критерії оцінювання? тощо. Ці завдання дозволили визначити такі функції управління [4, 17]:1. Постановка цілей навчання.2. Прогнозування його результатів.3. Прийняття рішень.4. Організація і виконання поставлених завдань.5. Забезпечення комунікації, взаємодії, спілкування викладача та студентів.6. Контроль та оцінка знань студентів.У свою чергу наслідки, тобто результативність навчання, визначають за такими критеріями: - професійними і соціально значущими якостями (професійна модель), які визначають професійну майстерність, компетентність; - професійну спрямованість, ставлення студента до професії, майбутньої діяльності; оскільки саме від цього залежить успішність (тут постає питання мотивації діяльності).Проте процес навчання та виховання дуже часто породжує суперечності на зразок як накопичити знання і вміння та поєднати їх з гармонійним розвитком; офіційно зафіксувати результати і реальне просування вперед; задоволення результатом сьогодення і націленість на майбутнє тощо.Провідною характеристикою студента повинна стати його пізнавальна активність, творчість (оскільки він навчається діяльності), вищим показником активності є самоуправління, самовиховання - це бажаний кінцевий результат. Отже, центром і точкою відліку у системі педагогічної освіти є особистість того, хто навчається, потреба його загального й професійного розвитку.Функцію управління у вищій школі у першу чергу здійснюють викладачі. Основне завдання їх діяльності - викликати інтерес до предмету, сформувати мотиви, потребу у знаннях, сприяти розгортанню своїх внутрішніх потенційних можливостей. У творчості особа стверджує формування себе, розвиває свої можливості у самостійній творчій роботі, породжує свій власний суб'єктивний світ. У цьому процесі відбувається прирощення до себе чогось нового. Ця здатність особи називається креативністю (чинник творчих здібностей людини) [8, 189]. Найкращі умови для навчання - збіг мети і мотивів (хочу і повинен). Скороченням у розвитку називається процес, коли людина починає ставити питання: навіщо це мені? Результати навчальної праці у більшості випадків залежать від ставлення до роботи, а не від виконання, її складності тощо.Варто зауважити, що в управлінні навчальним процесом слід застосовувати діагностику та прогнозування - передбачати результати. На основі прогнозів відбувається планування (тобто визначення стратегії і тактики); на основі прагнення приймається рішення. Цей процес пошуку і вибору дій забезпечує досягнення мети навчання. Для досягнення цієї мети важливо, щоб творчий викладач запровадив інноваційні форми і методи управління діяльністю студентів або застосував адекватні методи і ситуації.
5. Управління учінням студентів
5.1. Визначення мети і змісту навчання
Головна мета вищої школи - професійна підготовка студентів. Ця мета конкретизується професіограмою, на основі якої складається програма навчання з кожного предмета.Учіння - це діяльність студента, мета учіння визначається індивідуальними потребами, мотивами вступу до цього закладу. Якщо потребою є оволодіння професією, то мета учіння і навчання будуть співпадати. Психологи визначають, що мета і плани складають ядро життєвої перспективи студента. Образ свого майбутнього - це орієнтир у навчальній діяльності студента, орієнтир для його професійного самовизначення.У системі педагогічної освіти особистість проходить три стадії розвитку, які потрібно враховувати у процесі навчання. На першому етапі - допрофесійної підготовки - формуються мотиваційна готовність до вибору професії педагога. На етапі базової професійної освіти особистість оволодіває професією вчителя. На третьому етапі - професійно-педагогічної діяльності - особистість досягає професійної зрілості [10, 178]. Отже, у педагогічній освіті управління процесом професійної підготовки спеціаліста слід розглядати насамперед як управління формуванням особистості студента як майбутнього вчителя, тобто регулювання процесу професійного становлення та особистісного зростання студента педагогічного навчального закладу. Отже, мета і зміст навчання залежать від того, на якому з названих етапів розвитку знаходиться особистість.
5.2. Забезпечення мотивації учіння студентів
На основі оцінки різних складових навчальної діяльності (методів, засобів, змісту) складається навчальна мотивація студентів. Змістом мотивації є: 1) професійна вмотивованість; 2) пізнавальність; 3) прагматизм (задоволення матеріальних потреб); 4) мотив особистісного престижу [14, 339].Мотиви учіння визначають вибіркове ставлення (і загальне до навчальної діяльності) до окремих предметів.Мотиви поділяються на дві великі групи:1) зовнішні (не мають відношення до майбутньої професії);2) внутрішні (мотиви, які мають пряме відношення до професії). Тут виділяються такі підгрупи: прагнення до успіху та його досягнення (при демократичному стилі управління); уникання невдачі (при авторитарному стилі управління).Студентє причиною, джерелом своєї поведінки, його ставлення до навчання визначає його відповідальність за успіхи, тому важливо враховувати особливості "Я-концепції" (відносно стійкої, усвідомленої більшою чи меншою мірою неповторної системи уявлень індивіда про самого себе, на основі якої він будує взаємодію з іншими людьми і ставиться до себе) та її складових (зокрема, реального Я, соціального Я, ідеального Я тощо). Студент повинен одержувати задоволення від процесу учіння, усвідомлювати мету, засоби їх досягнення, концентрувати увагу, думки, почуття, тобто відчувати включення у роботу. Такий ідеальний стан виникає при гармонійному поєднанні вимог до себе і здібностей, інакше підвищується тривожність, негативне ставлення до процесу учіння. Ставлення до окремих предметів визначається ставленням до викладача, тому викладач повинен звернути увагу на створення відповідної мотивації у навчанні. При позитивній мотивації формується індивідуальний стиль діяльності студента.
5.3. Організація пізнавальної активності та
творчого мислення студенівПитання про власне організацію процесу навчання, про забезпечення механізмів засвоєння знань потребує визначити зміст поняття "знання". Знання - 1) це складова свідомості людини; 2) це результат пізнання чогось нового;3) це те загальне, що створюється при відображенні окремих предметів, їх узагальнення; виникнення таких абстрактних понять, як психіка, свідомість, почуття [13, 260; 14, 212].Знання не лише формує погляд на світ, а й змінює ставлення до нього, тобто набування знань має виняткове значення. Завдання викладача у процесі навчання:1) перевести набування знань у процес власної пізнавальної діяльності (підвищується власна активність);2) забезпечити мету, мотиви, засоби і результати навчання діяльності;Знання - не лише зміст пізнавальної діяльності, а її результат. Тому слід переносити акцент зі знання на самоосвіту. Процес пізнання - складна розумова діяльність. Вона полягає поєднанні трьох психічних процесів: сприймання, мислення та пам'яті. Розуміння наукового матеріалу - це мисленнєвий процес, який спрямований на відображення істотних ознак предмета або явища. Розуміння передбачає варіантність способів бачення одного явища в різних зв'язках та відношеннях, використання знань у нових умовах уміння формулювати питання до тексту, адекватне відтворення смислу тексту, здатність до узагальнення, висновків, критична оцінка прочитання, складання схем, таблиць. Завдання викладача - навчити
Loading...

 
 

Цікаве