WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічний аналіз сприйняття студентами наукового тексту - Курсова робота

Психологічний аналіз сприйняття студентами наукового тексту - Курсова робота

свідомості. Для наукового тексту ця характеристика мови є принципіальною і необхідною умовою його адекватного сприймання. Поняття виразності мовлення в тексті має різний зміст. Виразність буває інформаційною та чуттєвою. Перша досягається логічністю та фактологічністю. Наприклад, виразність в науковому тексті досягається шляхом доведення, аргументованості, на відміну від художнього тексту, де виразність досягається шляхом створення наглядної образності. Виходячи із вищесказаного, можна зробити висновок, що кожен текст як цілісний мовленнєвий твір оцінюється за цілимкомплексом критеріїв. Основними складовими цих критеріїв є інформаційно-структурні (логічність, зв'язність і цілісність, точність, ясність, зрозумілість, доступність) та стилістичні (правильність, чистота та культура мовлення) характеристики тексту. Проте є інші характеристики тексту, які пов'язані, але прямо не відносяться до мови. Наприклад, науковий текст має високий рівень інформативності, через що створюється певне напруження в процесі сприймання. Напруження створюють схеми, формули, цифри, символи, терміни, що є носіями ємкої наукової інформації. В науковому тексті надається перевага нейтральним, редукуючим та описувальним номінаціям. В наукових текстах частіше, ніж в художніх використовуються замінники, що редукують текст та стилістично нейтральні універсальні назви, наприклад "явище", "випадок", а також вирази на зразок "у цьому відношенні", "у цьому смислі" та ін. Але звернуті фрази можуть призвести до неточностей, не чіткого вираження думки, до логічних зміщень. Тому текст, враховуючи такі особливості мовленнєвого знака, повинен орієнтуватись на взаємовідношення знака та змісту. Не зайвим буде прокоментувати співвідношення диктума та модуса в науковому тексту. В науковому тексті перевага надається диктуму. Текст може складатись лише з диктуму, але не може лише з модусу, тому що немає інформації для інтерпретації. Тема-рематична послідовність в науковому тексті має особливе значення для адекватного його сприйняття, оскільки саме чітке дотримання такої структури тексту запобігає логічним пропускам та сприяє розумінню. Як пише Н.В. Данилевська [23] науковий текст має нормативно-прагматичні або раціонально-логічні особливості, що об'єднують норми, пов'язані з традиціями наукового викладення, з канонами, яких має дотримуватись автор, щоб залишатись в рамках стилю і мати право очікувати бажаних результатів. Наприклад, типовими для наукового тексту є логічність, точність, ясність, аргументованість викладення тощо. Нормативно-риторичні особливості пов'язані з умінням творчо переробляти норму, створювати метафори, користуватися виразними засобами вербального і невербального характеру, структурувати частини тексту, інше. Такі риторичні засоби активізують процес розуміння в свідомості реципієнта та служить для поглиблення адекватності діалогу між автором та читачем. Але найскладнішим для описання риторичним засобом є інтелектуальна експресія. Вона об'єднує даний момент мовлення з попереднім чи наступним етапом викладення, що створює одне єдине ціле наукового тексту. Повертаючи час від часу пам'ять читача до яких-небудь концептуально значимих моментів та акцентуючи на них увагу, автор поступово досягає глибокого та найбільш вірного розуміння реципієнтом складного наукового змісту цілого тексту, а відповідно і нового наукового знання, заради якого власне і складався текст.
4.Шляхи полегшення сприймання студентами наукового тексту
Оскільки сприйняття наукового тексту студентами має ряд певних особливостей і може викликати труднощі, досвідченні викладачі та науковці мають заповнити ту проміжну ланку, яка б наблизила студента до змістового сприйняття наукового тексту. Вихідною для такого підходу була теорія М. Бахтіна про те, що ми вичитуємо в тексті те, що нас цікавить: "Смыслами я называю ответы на вопросы. То, что ни на какой вопрос не отвечает, лишено для нас смысла" [1, 350] Але така зацікавленість пов'язана із запитанням, тобто з тим, що є поки що невідомим. Схожу ідею висував і англійський історик Р. Дж. Коллінгвуд, коли писав: "Вы никогда не сможете узнать смысл сказанного человеком с помощью простого изучения устных или письменных высказываний, им сделанных, даже если он писал или говорил, полностью владея языком и с совершенно честными намерениями. Чтобы найти этот смысл, мы должны также узнать, каков был вопрос, на что написанное или сказанное им должно послужить ответом" [9, 339]. Відповідно до цього, попередня постановка проблеми або ж попереднє питання може значно полегшити сприйняття наукового тексту студентами. Коли він буде знати відповідь на яке запитання він шукає чи читає. На думку М. Бахтіна процес пошуку відповіді на запитання робить невідоме формально відомим, а незнайомий текст знайомим, таким, що частково належить реципієнту. Таке знайомство є фрагментарним. Тобто відшукавши в тексті частково відповідь на поставлене запитання або ж виділивши незнайоме, студент знаходить фрагмент тексту формально знайомим. Цей зрозумілий фрагмент висвітлює в темному фоні всього тексту нові фрагменти, пов'язані з ним, що робить їх теж зрозумілими. Відбувається розширення зони зрозумілого: виникають все нові і нові зв'язки з раніше незв'язним, знаходяться відповіді на запитання, що виникають в процесі розуміння. Таким чином викладач має не лише ставити конкретні запитання, але й спонукати студентів до постановки запитань в процесі сприйняття для забезпечення адекватного розуміння змісту тексту. Тобто вивести підсвідоме розуміння на свідомий рівень. Як один із методів полегшення сприймання поряд із постановкою проблеми можна поставити установку сприйняття. За висновками Є.М. Сийпола в залежності від установки перед сприйманням тексту, результати різнились майже на 100% [24]. Суть експерименту полягала у тому, що слухачам начитувались слова без змісту, але такі, що звучали подібно до реальних слів. Одній групі повідомляли, що слова пов'язані із тваринами, іншій - із подорожуванням. В результаті перша група чула 11% слів, пов'язаних із темою подорожування, і 63% - з темою тварин. Друга група, навпаки, чула лише 14% слів з теми тварин і 74% - з подорожування. Науковий текст має мати чіткий зміст та чітке вираження думки. Неясності, які знижують доступність та зрозумілість тексту, можуть виникати при перенасиченні наукового тексту вузькоспеціальною термінологією та при ускладненому синтаксисі. Неясності провокуються відсутністю дефініцій при термінах. У всіх цих випадках критерій ясності та доступності вимагає однозначного використання номінацій і визначення їх, коли є сумніви в знанні їх адресатом. Навіть загальний графічний вигляд тексту, його поділ на абзаци, глави може піднімати рівень його доступності або ж занижувати його. Наприклад, текст офіційного ділового чи інструктивного документу, не
Loading...

 
 

Цікаве