WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічний аналіз сприйняття студентами наукового тексту - Курсова робота

Психологічний аналіз сприйняття студентами наукового тексту - Курсова робота

система змісту вступає в режим загострення, тобто людина не встигає включити процеси пізнання і мислення і свідомість не встигає формувати нові концепти [16, 17]. В процесі сприйняття наукового тексту у студента на фоні відомого йому лексикона з'являються декілька слів чи виразів, які є йому невідомі. Включаючи вербальні асоціації, студент створює нові концептуальні структури. Когнітивний зміст наукового тексту має складну конструкцію. Науковий текст, який описує фрагмент наукової картини світу, наповнений метафоричними моделями, які в свою чергу визначають історію розвитку концепта на основі багато численних зв'язків з іншими текстами [24]. Внутрішня мотивація та інтереси студента відіграють важливу роль при сприйнятті наукового тексту. В процесі інтерпретації сучасних наукових текстів відбуваються складні процеси рефлексії, яка проявляється як погляд на світ через інтереси, потреби і цілі реципієнта (студента). Завдяки рефлексії образ ситуації тексту порівнюється із засвоєними раніше ситуаціями, при цьому може змінюватись відношення до попереднього досвіду [16, 45]. Рефлексія є зв'язком між досвідом людини і тією ситуацією, яка представлена в тексті як предмет для засвоєння. Рефлексія актуалізується на різних рівнях: розуміння, проблематизація, корекція діяльності, розгортання творого та раціоналізаторського мислення та дій [22, 265]. Із всіх організаторських рефлексій для риторики наукових текстів найбільш важливим і близьким є розуміння наукового тексту як найважливішого елемента пізнавальної діяльності. Не слід забувати про вікові особливості сприйняття. З цієї точки зору читачі поділяються на три групи: 1) середній читач, тобто той, на кого орієнтується автор при написанні тексту; 2) читач, що не досяг середнього рівня; 3) читач, тезаурус якого перевищує тезаурус автора. Зрозуміло, що для студентів третьої групи корисна інформація в тексті рівна нулю, але з іншого боку можна сподіватися на абсолютно адекватне сприйняття наукового тексту. Друга група буде мати труднощі у сприйманні, і корисність інформації буде у такому випадку низькою. У першої групи можна сподіватись на адекватне сприймання тексту, хоча певні кліше і мовні звороти можуть бути зайвими для цієї категорії студентів. Слідкуючи за закономірностями сприйняття тексту студентами, можна помітити цікаву тенденцію щодо активності та творчості дій студента. Зрештою сприйняття тексту може обмежуватись лише сприйняттям понять, може перейти у судження і навіть у дії вищого порядку - в умовиводи. З вище сказаного можемо зробити висновки, що сприйняття як таке - суб'єктивне, а сприйняття наукового тексту - відносне.
3.Особливості структури та характеристика наукового тексту
Текст - це матеріальний об'єкт матеріального світу, а отже, він має характеристики, які можна описати. Саме слово "текст" означає "тканина, сплетіння", (лат. textus). Тому важливо знати, що і як поєднується. В будь-якому разі текст - це цілісне і зв'язне поєднання знакових одиниць. При чому під цілісним мається на увазі не сума частин, а структурна функціональна цілісність. При сприйманні саме ця характеристика наукового тексту відрізняє сприймання студента від сприймання, скажімо, школяра. Студент має відрізняти не лише фонетичні, графічні, семантичні, але й структурні компоненти наукового тексту. При вивченні сприймання наукового тексту не можна не звернутись до робіт Г.І. Богіна та Б.Б. Бахтіна, які описують проблеми наукової текстової комунікації, що включає в себе поняття діалогічності. Це поняття асоціюється з теорією Бахтіна про характер пізнання як складної взаємодії між текстом, що вивчається та контекстом, в якому реалізується пізнавальна та оцінювальна думка вченого. Дослідники процесів наукового пізнання та наукового стилю мови підкреслюють, що в мові науки "діалог" представляє собою об'ємне і неоднорідне явище, що вбирає в себе основні діалогічне ознаки, що спостерігаються в самому науковому тексті та поза ним [19, 123]. На матеріалі різних жанрів (монографія, стаття, рецензія, реферат, анотація, довідник тощо) чітко прослідковуються взаємно обумовленні процеси рефлексії двох діалогів. По-перше, це діалог між текстом та його адресатом, по-друге це сутність, іманентна тексту і втілена в такій його характеристиці як адресованість [4, 56]. Розчеплення значення на світ в тексті та світ поза текстом не є новою, але характерологічною особливістю наукового пізнання і наукового тексту, і визначається екстралінгвістичними факторами, серед яких основними є форми суспільного пізнання з відповідними видами діяльності [7, 267]. Такий підхід є важливим для визначення адресатності та адресентності наукового тексту. В тексті фіксується мовленнєва мислительна діяльність автора, яка розрахована на відповідну діяльність читача - сприйняття. Так утворюється відома тріада: автор - текст - читач. Будь-який текст розрахований на чиєсь сприйняття. Спеціаліст-учений пише з метою передати свої спостереження та висновки, які студенти будуть вивчати як наукові тексти та будувати на їх основі свої власні системи теоретичної побудови знань в певній галузі наук. Це робить роботу науковців глибоко соціальною. Людина взагалі сприймає світ через призму базових категорій, які відображають колективне уявлення та суспільний устрій та впорядковують соціальні відносини. Вчені в своїх практичних і теоретичних роботах спираються саме на соціальний досвід попередніх поколінь професіоналів, закріплений в наукових текстах, на знання та досягнення, які вже включенні в систему побудови науки. В процесі пізнавальної діяльності мова має вирішальне значення [10, 348], оскільки вона опосередкує взаємодію між людиною і навколишнім світом. Мова наукового тексту залишає широкий аспект для окремого вивчення, оскільки саме слово є тією найменшою структурною ланкою, за допомогою якої автор вербалізує реальність. Інформаційні ж перевантаження в умовах демократизації мови ставлять до мови наукових текстів жорсткіші вимоги. Цей процес диктує оптимальність мовного оформлення, оскільки розвиток суспільства певною мірою визначається рівнем організованості мови як одного із елементів суспільства. Щоб дати адекватний опис мовної структури тексту, потрібен аналіз не лише лінгвістичних, але й екстралінгвістичних факторів. Перш за все на формування тексту впливають види змістовної інформації. В залежності від інформації вибирається спосіб викладення: опис, розповідь, роздуми. Останні включають концептуальну інформацію, що виражається у вигляді суджень, умовиводів, філософських та психологічних узагальнень у формі підсумків та висновків. Чистота та виразність мовлення сприяють адекватному сприйманню наукових текстів. Чистоту мовлення як одну із характеристик мови наукового тексту можна тлумачити не тільки як відповідність нормі, але й як відповідність моральній стороні людської
Loading...

 
 

Цікаве