WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна культура як складова професіоналізму викладача - Реферат

Психологічна культура як складова професіоналізму викладача - Реферат

оскільки вони є невід'ємними компонентами цього явища на тому рівні, який розглядається.
1.2. Складові психологічної культури
Складові психологічної культури визначені Колмогоровою Л.С. наступним чином:1) психологічна грамотність;2) психологічна компетентність;3) ціннісно-смисловий компонент;4) рефлексія;5) культуротворчість [8].Першим рівнем психологічної культури є психологічна грамотність. Климов Є.А. приділяв йому особливу увагу, стверджуючи, що "минимальный необходимый уровень психологической культуры -психологическая грамотность" [7].Що ж розуміється під цим словосполученням? Насамперед, під психологічної грамотністю розуміють увесь той комплекс психологічних знань, вмінь та навичок, що їх напрацювала психологічна наука до сучасного часу; людина, яка претендує на психологічну грамотність, має володіти цим комплексом, її психологічний кругозір має також постійно розширюватися, щоб людина перебувала в курсі сучасних поглядів науки.Психологічна компетентність - це зовсім інший рівень розвитку психологічної культури. Займаючись дослідженнями інтелекту, зокрема його психологічними феноменами, Холодна М.А. сформулювала таке визначення компетентності: "Компетентность - это особый тип организации предметно-специфических знаний, позволяющий принимать зффективные решения в соответствующей области деятельности" [13].Як бачимо, щоб отримати власне поняття психологічної компетентності достатньо вказати, що відповідною діяльністю є психологічна діяльність. Але може виникнути питання: якщо психологічна грамотність передбачає володіння комплексом ЗВН, то чим вона відрізняється від психологічної компетентності?Ключовим словом, яке відрізняє компетентного фахівця від грамотного, є слово "ефективність". Грамотна людина знає, розуміє й застосовує, а компетентна - може застосовувати свої знання ефективно. Як бачимо, тут на визначальні позиції виведено результативність застосування психологічних знань. Щоправда, певної шкали для визначення цієї результативності не розроблено.Ціннісно-смисловий компонент охоплює сукупність особистісно-значимих й особистісно-цінних спрямувань, ідеалів, переконань, точок зору, відносин, вірувань в області психології людини, його діяльності, взаємовідносин з оточуючими. Таким чином, ціннісно-смисловий компонент віддзеркалює внутрішній світогляд людини, що знаходить себе у продуктивному цілепокладанны та наданні життю людини певного особистісного сенсу. При цьому, звісно, рівень зазіхань людини буде залежати від рівня її психологічного розвитку.Четвертою складовою психологічної культури є рефлексія.Під рефлексією у цьому напрямі розуміють відслідковування цілей, процесу та результатів власної діяльності по присвоєнню психологічної культури, а також усвідомлення тих власних внутрішніх змін, які при цьому відбуваються.П'ятою складовою психологічної культури є культуротворення.Це пояснюється тим, що людина не тільки є творінням чи продуктом культури, але й сама виступає у ролі її творця. Об'єктами психологічної творчості виступають образи, цілі, символи, поняття, дії, відношення, цінності й переконання. Створюючи їх, людина збагачує культуру, як у глобальному сенсі, так й власну.
1.3. Чинники формування психологічної культури
Психологічна культура формується під впливом кількох чинників. Переважна їх більшість може бути віднесена до зовнішніх. На суспільному рівні до них слід віднести: економічні; соціальні; етнічні; релігійні тощо.Вказані чинники формують певний базовий рівень психологічної культури (як частки загальної культури), на який кожна людина орієнтується, знаходячись у цьому суспільстві, та надбудовує вже власну психологічну культуру (так би мовити, індивідуальний рівень).Індивідуальний рівень психологічної культури визначається наступними чинниками:1) базовий рівень психологічної культури суспільства;2) педагогічний вплив;3) вплив батьків;4) вплив однолітків або колективу;5) власна психологічна діяльність.Серед зазначених чинників слід відзначити, що власна психологічна діяльність (і надбання через неї власного психологічного досвіду) є найважливішим для формування того, що зветься особистістю, але цей чинник, нажаль, є найменш впливовим.Найбільший вплив має базовий рівень психологічної культури суспільства, оскільки він визначає усі подальші чинники. Педагогічний вплив та вплив батьків знаходяться приблизно на однаковому рівні.Вплив колективу або однолітків, який є найменш контрольованим, може розглядатися як один з найголовніших (але слід пам'ятати, що й він визначається впливом попередніх трьох чинників й незначним власним досвідом) [2].Саме власний психологічний досвід робить людину індивідуальністю.
Розділ 2. ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ВИКЛАДАЧА
2.1. Поняття про професіоналізм
Слово "професіоналізм" походить від слова "професія". Вже навіть на цьому рівні визначення етимології слова з'ясовується, що воно вказує на певний рівень спеціалізації людини у роботі за обраним фахом.Дуже щільно до поняття "професіоналізму" наближається поняття "компетентність". Втім, професіоналізм є більш широким поняттям. Його можна окреслити як особливий тип поведінки, властивий людині, яка займається тією чи іншою справою.Серед усіх якостей, якими наділена людина, кілька можна назвати рисами професіонала:1) ефективність результату діяльності;2) володіння спеціальними знаннями та вміннями;3) здатність до творчості (креативність);4) відповідальність за свою діяльність;5) свідомість діяльності;6) наявність певної професійної етики.Як бачимо, професіоналізм включає у себе компетентність як складову частину, тому що компетентність (згідно вже наданого визначення) - це тип організації знань, який дозволяє ефективно діяти. Ні про свідомість діяльності, чи усвідомлення її наслідків, ні тим більше про етику діяльності тут не йдеться.Відповідно у кожній професії формується певне підгрунтя для розвитку професіоналізму та професійних відносин. Професія викладача не є виключенням [6].
2.2. Складові професіоналізму викладача
Викладач працює у особливому середовищі - середовищі людей, тобто його професійний зв'язок з предметами, символами, образами не є провідним. Бо ефективність діяльності викладача оцінюється по рівню засвоєння студентом переданих останньому знань, вмінь, навичок. Або, кажучи більш точно, по рівнюнабутого студентом професіоналізму у своїй галузі [3].Отже, викладач, будучи професіоналом у своїй галузі, має сприяти створенню певного професійного рівня у студента можливо навіть іншої спеціалізації (наприклад, лекції з політології можуть читатися фізикам або хімікам). Як бачимо, мова тут не йде про передачу безпосередніх знань за фахом.Справа у тім, що саме таким чином відбувається формування професійного рівня у майбутнього фахівця, у тій його частині, яка виходить за межи знань - це професійна етика, це професійне усвідомлення власної діяльності, це формування відповідальності за результати власної діяльності, це створення певної бази для майбутньої творчості фахівця, через надання його надлишкових знань й створення певного кругозору [12].Таким чином, професіоналізм викладача містить у собі:1) спеціальні ЗВН (як підгрунтя для діяльності);2) компетентність (як здатність ефективно використовувати перші);3) загальний рівень культури особистості (як умова реалізації та передачі ЗВН);4) творчі здібності (як база для подальшого власного розвитку та пристосування до змінних умов праці).Таким є перелік мінімальних рис, властивих професіоналу-викладачу.
Розділ 3. МІСЦЕ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ПРОФЕСІОНАЛІЗМІ ВИКЛАДАЧА
3.1.Психологічна культура як складова культури викладача
Тепер, коли з'ясовано, що розуміється під психологічною культурою та з яких складових формується професіоналізм викладача, можна стверджувати, що психологічна
Loading...

 
 

Цікаве