WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна культура викладача вищої школи - Курсова робота

Психологічна культура викладача вищої школи - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Психологічна культура викладача вищої школи
ЗМІСТ
Вступ
1. Зміст діяльності та функції викладача вищої школи
2. Психологічний портрет викладача вищої школи
3. Психологічна майстерність та її елементи
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Перехідний стан суспільства в Україні, ринкова конкуренція, нестабільність не тільки спричинили за собою зміну діяльнісних орієнтацій фахівців вищої школи (заняття бізнесом, наприклад), але і вимагають задуматися над комплексом професійних здібностей викладача - педагога, методиста, вченого. На дослідження проблеми психологічної культури викладача найбільший вплив зробили праці видатних теоретиків психології Б.М.Теплова, С.Л.Рубінштейна, А.Н.Леонтьєва, Б.Ф.Ломова. Проблема педагогічних здібностей стала предметом спеціального розгляду в роботах Н.Д. Льовітова, Ф. Н. Гоноболіна, Н. Р. Кулікова. Здібності, необхідні в науковій роботі вивчали Н. У. Кузьміна, З. Ф. Єсарєва, К. К. Платонов та інші. Метою даного дослідження є розгляд педагогічних і наукових здібностей викладача в контексті складання психологічного портрета як комплексу, що включає конструктивну, організаційну, комунікативну компоненти особистості. В процесі написання ми спробуємо якомога повніше розкрити і проаналізувати спеціальні здібності як комплекс психологічної культури: конструктивно-проектні, організаційні, комунікативні, перцептивно-рефлекторні.Необхідно відмітити, в цілях повнішого дослідження психологічної культури викладача вищої школи, в даній роботі допущені деякі відступи від фіксованого блоку ознак.
1. Зміст діяльності та функції викладача вищої школи
Педагог - це фахівець, який має спеціальну підготовку і професійно провадить навчально-виховну роботу в різних освітньо-виховних системах. Педагогічна діяльність - це діяльність викладача вищої школи в навчально-виховному процесі, спрямована на формування і розвиток особистості вихованців. Які властивості повинен мати викладач вищої школи, щоб його можна було назвати вихователем? Що стоїть за словами "педагогічна майстерність викладача вищої школи"?Безперечно, будь-яка майстерність, у тому числі й педагогічна, розкривається в діяльності, причому в діяльності ефективній. Саме таке розуміння майстерності прийняте в педагогіці.Ефективність процесу виховання багато в чому залежить від дій викладача вищої школи - суб'єкта педагогічного процесу, тобто вихователя, який безпосередньо й багатогранно впливає на кожний його компонент. Головне - викладач вищої школи повинен зробити вихованця центральною постаттю цього процесу, його активним, свідомим, повноправним та самостійним учасником. Завдання вихователя полягає в тому, щоб формувати у вихованця мотивацію, навички та вміння самовдосконалення, озброїти його ефективною методикою, прищепити почуття суб'єктності в педагогічному процесі. Впоратися з цим дуже складним завданням може тільки справжній майстер своєї справи.Щоб проаналізувати складові педагогічної майстерності, слід чітко визначити структуру діяльності викладача вищої школи, яка включає низку взаємозумовлених компонентів.- Діагностична діяльність пов'язана з вивченням індивідуально-психічних особливостей і вихованості студентів, виявленням і визначенням рівня їхньої загальної освіти й духовності, навичок і вмінь, необхідних для ефективної професійної та повсякденної діяльності. У зв'язку з цим діагностика індивідуально-психічних особливостей набуває важливого значення. Ще К.Д. Ушинський наголосив: щоб виховувати людину всебічно, насамперед слід знати її всебічно. Безперечно, для цього викладач вищої школи повинен досконало володіти технологією і процедурою вивчення індивідуально-психічних особливостей студентів, вмінням ставити обґрунтований діагноз на основі цих досліджень. Отже, він водночас повинен бути психологом-дослідником і мати для цього відповідні навички та вміння. Окрім цього, така робота потребує від нього високих духовних якостей.- Орієнтовно-прогностична діяльність полягає в умінні викладача вищої школи визначати конкретні цілі, зміст, методику виховної діяльності, передбачити її результати на основі знання рівня індивідуальної підготовленості окремих студентів, злагодженості та згуртованості колективу. Він спочатку ставить діагноз, а потім визначає конкретні орієнтири для формування і розвитку особистості кожного студента і всього колективу.- Наслідком цієї діяльності є конструктивно-проектувальна, яка передбачає постійне вдосконалення педагогом методики проведення різних навчально-виховних заходів. Характер використаних методів і конкретна методика насамперед залежать від результатів попередніх дій. Але в будь-якому разі ця діяльність потребує від нього психолого-педагогічного мислення, педагогічної спрямованості, ініціативи, творчості, володіння багатим арсеналом організації виховних заходів і глибоких психологічних та педагогічних знань.- Після цього обов'язкова організаційна діяльність. Від умілого планування навчально-виховної роботи і визначення оптимальних шляхів її реалізації, обґрунтованості конкретних заходів залежать перебіг педагогічного процесу та його конкретні результати.- Практичне здійснення конкретних педагогічних заходів передбачає наявність у вихователя навичок і вмінь їх проведення, ефективних педагогічних методик. Ця діяльність потребує досконалої педагогічної техніки.- Діяльність вихователя, першою чергою, пов'язана з людським чинником і передбачає наявність комунікативно-стимулювального компонента. Для його ефективної реалізації викладач вищої школи повинен мати такі особистісні якості:- бути людиною доброю, любити студентів такими, якими вони є; це - головний мотив педагогічної діяльності;- вміти емпатувати вихованцям;- бути оптимістом;- персоніфікувати людину майбутнього;- бути творчою людиною тощо.Безумовно, ці якості викладача вищої школи виявляються під час спілкування, і це передбачає його високогуманність. Характер цього спілкування має велике виховне значення. Адже, першою чергою, виховують не самі слова, а ступінь прояву в них індивідуальності вихователя і його особистісних якостей, тобто в процесі спілкування він реалізує свою людяність і неповторність. Ш.О.Амонашвілі визначає це так: "Яке спілкування у вихованні, таким і є саме виховання"[1]. Узагальнено це визначається як педагогічний такт. Доречна думка К.Д. Ушинського: викладач вищої школи лише тією мірою виховує і навчає, якою він сам працює над власним вихованням і освітою.В.О. Сухомлинський основним предметом у школі вважав людинознавство. Він намагався наповнити весь навчальний процес любов'ю до дитини.- Наступний напрям діяльності викладача вищої школи - аналітично-оцінковий, зміст якого полягає в аналізі як власних дій, так і дій студентів, виявленні їхніх позитивних сторін і недоліків, порівнянні отриманих результатів із запланованими тощо. За
Loading...

 
 

Цікаве