WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна культура викладача вищої школи - Реферат

Психологічна культура викладача вищої школи - Реферат

Педагогічні якості:- науково-педагогічна творчість, працездатність;- психологічна й педагогічна спостережливість, уява і інтуіція;- володіння педагогічною технікою, педагогічних такт.4. Соціально-перцептивні якості:- високий рівень соціального сприйняття і самопізнання;- активна інтелектуальна діяльність, науковий пошук;- гнучкість і швидкість мислення у педагогічних ситуаціях;- висока культура мови і мовлення;- володіння мімікою, тоном голосу, поставою, рухами і жестами.5. Індивідуально-психологічні особливості:- інтерес до студентів і потреба в педагогічній діяльності з ними;- висока інтелектуально-пізнавальна зацікавленість і допитливість;- позитивна "Я-концепція", високий рівень домагань;- емоційна стійкість, витримка й самовладання;- саморегуляція, самостійність у вирішенні важливих завдань.6. Психолого-педагогічні здібності:- адекватне сприйняття студента і безумовне прийняття його як особистості;- пректування цілей навчання і прогнозування шляхів професійного становлення майбутнього спеціаліста;- конструювання методичних підходів і здатність передбачати можливі результати;- духовно-виховний вплив на академічну групу і особистість студента, організація розвивальної інтеракції. Власне усі вищезгадані чинники ми можемо віднести до іміджу, який свідомо,чи несвідому напрацьовує професіонал у будь-якій сфері діяльності, зокрема викладач вищої школи. Поняття "імідж" увійшло до сучасного ділового лексикону головним чином тому, що його складові мають сильний вплив на співпрацю з людьми та на ефективність спільної роботи. Позитивний імідж сучасного викладача вищої школи тісно пов'язаний із психолого-педагогічною культурою особистості викладача. Зокрема структура іміджу професіонала, що передбачає наступні складові: образ, який виникає при першій появі викладача в студенській аудиторії і залишається за його відсутності; зовнішня складова (зовнішність, манери, хода, голос, міміка, одяг, зачіска); процесуальна складова (форми звертання, професіоналізм, енергійність, темперамент, виразність); внутрішня складова (інтелект, спосіб мишлення, цілі, засоби їх досягнення, інтереси, ерудиція); позиція, установки, легенда - сприймається як позитивна лише за умови високого рівня психологічної та педагогічної культури особистості.
РОЗДІЛ 2: Культура спілкування викладача вищої школи
Спілкування сучасної людини базується не тільки на уміннях, що відповідають і відносяться до рольового репертуару і комунікативної компетентності особистості, а й на уміннях налагоджувати контакти, що виходять за межі ділових інтересів і професійної діяльності.Професійна культура спілкування викладача - це соціально значущий показник його здібностей, уміння здійснювати свої взаємини зі студентами, іншими людьми, здатність та вміння сприймати, розуміти, засвоювати зміст думок, почуттів, намагань у процесі розв'язування передбачених педагогічною технологією конкретних завдань у підготовці фахівців.Професійна культура спілкування викладача не виникає з нічого, вона формується на основі певних умов здійснення педагогічної технології у школі, а через те ніби вбирає в себе її особливості, базується на ній, виступає важливою складовою частиною, засобом діяльності викладача. Культура спілкування педагога - завжди є показником того, як за допомогою найбільш важливих конкретних педагогічних завдань, способів спілкування викладача вдається реалізувати загальні соціально-значущі принципи навчально-пізнавальної діяльності студентів. Чим ширший діапазон засобів і прийомів спілкування, який застосовує викладач, тим більш високим є рівень його культури. Говорячи про професійну культуру спілкування викладача, ми, насамперед, повинні бачити в усіх його взаємостосунках уміння досягати поставленої мети у професій підготовці майбутнього спеціаліста. Педагогічне спілкування - вид духовного виробництва, і воно обов'язково містить в собі як передачу (ретрансляцію) знань, умінь та навичок на основі творчого, продуктивного їх викладу, так і створення нового - формування позитивних загальнолюдських рис особистісного фахівця.Якщо викладач не здатен налагодити свої взаємини з і студентами, в такому разі вряд чи варто вести мову про наявність спілкування. Ця обставина є визначальною для професійного спілкування, викладача, і самевміння сприяти розвиткові особистості студента (формуівти необхідний обсяг знань, закріплювати важливі соціальні цінності, прищеплювати корисні навички до праці, теоретичного, творчого мислення).важливим показником професіоналізму викладача є також його здатність виражати своє ставлення до кожного студента, уміння правильно оцінювати його вчинки, здатність адекватно відгукуватись на поведінку, обирати систему впливів, які найкраще відповідають індивідуальним особливостям студента.В основі спілкування завжди лежать визначені мотиви: потреби, інтереси, суспільний обов'язок, звички, мета, які можуть бути як індувідуально, так і соціально значущими. У професійному спілкуванні викладача мотиви завжди є соціально значущими. Специфічним для професійого спілкування є те, що вчитель керується бажанням, намірами, спрямуваннями, які передбачають його прфесійний обов'язок.Іншим важливим аспектом професійної культури викладача є використання ним різноманітних і динамічних міжособистісних зв'язків для створення умов розвитку здібностей студента у колективі. І тут переважає особисте вміння викладача будувати свої взаємини з колективом як єдиним цілим, шукати і знаходити основні моменти для гармонізації індивідуальнтх і колективних інтересів. Високого рівня професіоналізму у культурі взаємовідносин досягає той викладач, котрий розглядає спілкування як обопільний процес, у якомц усі студенти стають повноправними партнерами.Професіоналізм, уміння, навіть талант викладача полягають у тому, щоб запобігати, пом'якшувати труднощі у спілкуванні через різницю у рівні підготовки, різні здіюності, характери; допомогти студентам відчути впевненість у собі через спілкування.Культура спілкування викладача як система його соціально-цілісних орієнтацій має деякі нестійкі ознаки, пов'язані із загальною характеристикою професії педагога. Форми спілкування, які відображають рівень професійної культури викладача і зумовленні його віковими, психологічними особливостями, досвідом педагогічної діяльності у вузі, є досить рухливими і динамічними. Вони вимагають постійного творчого підходу педагога до вибору способів спілкування.Спілкування викладача повинно постійно збагачуватися новими прийомами та засобами. Суть його полягає в тому, що воно на різних рівнях вимагає від викладача постійної та обов'язкової адаптації до умов того чи того виду педагогічної діяльності. В кожному конкретному випадку спілкування може змінюватись оцінка і самооцінка,концентрація уваги, рівень інтелектуальної активності, ступінь проникнення у зміст пропонованого матеріалу лекції. Одне з основних умінь педагога - розповісти про складне явище дохідливо, просто, чітко, послідовно.Культура професійної діяльності викладача вимагає від нього максимального терпіння, наполегливості, послідовності у діях, принциповості, поєднаних із тактовністю і гнучкістю, самодисципліною; педагогу необхідні й особливі морально-психологічні якості: беззаперечна доброта та чуйність, повага до особистості, почуття власної гідності.Саме високий
Loading...

 
 

Цікаве