WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна адаптація викладача-початківця до професійної діяльності в умовах вищої школи - Курсова робота

Психологічна адаптація викладача-початківця до професійної діяльності в умовах вищої школи - Курсова робота

адаптації. Управління професійною адаптацією полягає у введенні у схему цілеспрямованої інформації молодому спеціалісту про підприємство, молодому вчителю про навчальний процес, а також в організації ряду позитивних контактів.Таким чином, як вважає Н.О. Чайкіна, професійна адаптація - це процес взаємодії особистості та соціального середовища з метою досягнення такої відповідності між ними, яка найбільшою мірою забезпечує ефективну роботу, розвиток колективу та особистісне задоволення [48].Соціально-професійне становлення, професійна адаптація, яка розпочинається з періоду навчання у школі, закінчується після успішного завершення адаптації до умов роботи.Т.Д. Кончанін виділяє у структурі професійної адаптації функціональну її частину. Вона відображає особливості форми та змісту діяльності молодих працівників, які переслідують кінцеву мету - стабілізацію у даному соціальному організмі. У функціональну структуру професійної адаптації він включає такі етапи:1) інституціонально-персональне розподілення спеціалістів, відповідно дозапитів;2) стихійна коректировка планів та програм розподілу у зв'язку з незапланованими діями суб'єктів адаптації, входження стабілізація молодих працівників у професіональних колективах [15, с.34].Інший дослідник В.В. Колінько вважає, що специфічні особливості професійної адаптації полягають в тому, що адаптаційний процес протікає в трьох взаємопов'язаних та взаємовпливаючих один на одного напрямках:1) адаптація до виробничо-технологічної сфери;2) адаптація до виробничого колективу;3) особистісна адаптація [12, с.15-17].Важливою складовою професійної адаптації є виробничо-технологічна адаптація. Виробнича адаптація - це складний процес включення індивіда в нову для нього виробничу сферу, вживання в неї, засвоєння різних норм виробничої діяльності. Разом з тим, виробнича адаптація розуміється не тільки як процес, але як результат, яких характеризується ступенем освоєння робітником тієї виробничої системи, в якій він знаходиться.Структура виробничої адаптації складна. Як вважає Т.Н. Вершиніна, адаптація на різних етапах неоднакова, різні її сторони на різних етапах виявляють більшу активність. Якщо домінує об'єкт, то це - активна адаптація, якщо середовище- реактивна. Найбільш типовим вважається активно-реактивний тип адаптації. По-друге, процес адаптації школи не буває закінченим. Його особливістю є безперервність. Кінцевою межею виробничої адаптації є виробнича ідентифікація, тобто ототожнення інтересів працівника та підприємства [4, с.64].Адаптація може бути повною тільки у випадку повного ототожнення, такої відповідності працюючого своєму місцю, яка б була найповнішою. Разом з тим, об'єкт та суб'єкт адаптації знаходиться у постійному розвитку, їх відповідність достатньо умовна, у будь-який момент може порушитись, так як адаптація має оборотний характер. Важливою детермінантою адаптацією є професійно-кваліфікаційна ознака. В.В. Новіков, Е.Н. Фетісов виділяють такі принципи руху молодого спеціаліста від низьких до високих ступенів професійної майстерності:1. професійне просування молодого спеціаліста включає в себе:- підвищення професійної майстерності разом з оволодінням суміжними операціями та професіями;- перехід на інше робоче місце без підвищення розряду зміни професії;- підвищення кваліфікації навчання більш кваліфікованій професії та перехід на нове робоче місце.2. За рівнем кваліфікації - рух всередині професії.3. Зміна професії - зміна операцій по горизонталі.4. По вертикалі - ріст кваліфікації, перехід на більш кваліфіковану роботу[27, с.41-46].Система професійного просування та адаптації молоді розповсюджується на усіх новоприйнятих працівників до ЗО років, включає п'ять основних етапів роботи:1 - прийом молодого працівника;2 - перший місяць роботи;3 - шість місяців роботи;4 - перший рік роботи;5 - другий рік роботи.Емпіричними ознаками адаптованості молоді в професійному плані в науковій літературі вважаються такі:1. Орієнтація в адаптованому середовищі як результат освоєння індивідомнових виробничих умов, що означає якісне підвищення ступеня свободи адаптаціїу конкретній виробничій системі.2. Достатньо високий ступінь задоволення своєю працею на робочому місціі у колективі.3. Підвищення професійного положення адаптанта (підвищення йогокваліфікації, розряду, заробітної плати).4. Зростання трудової та суспільно-політичної активності.5. Позитивна виробнича установка молодого спеціаліста.6. Константність вказаної виробничої установки.У основі наведених вище ознак знаходиться задоволення молодого працівника різними аспектами виробничого середовища, ріст його соціально-професійного статусу і потенційної стійкості по відношенню до підприємства.І.М. Попова інтерпретує задоволення у двох напрямках: вузькому - як внутрішню психологічну реакцію на конкретну виробничу ситуацію, у широкому -як вираження адаптації особистості, наприклад, у виробничому середовищі в цілому. Адаптація означає включеність в організацію не тільки на рівні норм, цілей, цінностей, але на рівні потреб інтересів. Адаптація - це характеристика не тільки свідомості, але і певних об'єктивних факторів [29? с. 133-138].Деякі автори вважають, що професійна адаптація є процесом розширення багатогранних зв'язків У відносинах між індивідом та виробництвом з метою задоволення інтересів, досягнення відповідності між ними, які найбільшою мірою забезпечують ефективну працю, розвиток колективу таособистості, задоволення різних потреб працівника [24, с.8-15], [48-49].Процес професійної адаптації тісно пов'язаний з соціально-психологічними аспектами адаптації: формування системи відношення до нової трудової діяльності, до колективу. Соціально-психологічна адаптація є ступенем включеності особистості у систему відтворення безпосередніх, опосередкованих, соціально-психологічних відносин. Соціально-психологічна адаптація розглядається на трьох рівнях:1. Масова адаптація особистості у виробничому колективі.2. Соціально-психологічна адаптація в умовах безпосереднього внутрішньовиробничого спілкування.3. Соціальна психологія особистості.І.К. Кряжева розглядає соціально-психологічну адаптацію особистості на виробництві як стан психологічного включення у діяльність, яка супроводжується; реалізацією особистості, її можливостей у конкретних умовах колективної праці. Соціально-психологічну адаптацію можна визначити як входження людини в систему внутрішньогрупових відносин, пристосування до цих відносин, вироблення зразків мислення та поведінки, які відображають систему цінностей норм даного виробничого колективу, набуття, розвиток умінь, навичок міжособистісного спілкування у цьому колективі [17, с.54-56].Адаптація у колективі виступає як необхідна умова продуктивної соціальної активності самовизначення особистості, розширення сфер свободи розвитку індивідуальності. Для адаптації у новому соціальному середовищі важливим вміння швидко знаходити своє місце у стильній діяльності, свою роль у новому колективі, вміння знаходити в межах існуючих умов, можливості для виявлення своїх умінь та інтересів.В процесі соціально-психологічної адаптації виділяють кілька ступенів [40]. У процесі адаптації працюючий проходить стадію ознайомлення з новою ситуацією, критерієм оцінки дій, еталонами поведінки і т.п. Це - перший ступінь - зовнішня
Loading...

 
 

Цікаве