WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна адаптація викладача-початківця до професійної діяльності в умовах вищої школи - Курсова робота

Психологічна адаптація викладача-початківця до професійної діяльності в умовах вищої школи - Курсова робота

для виконання ним певних соціальних функцій в даному колективі. Подібно до того, як кожне нове покоління людей, вступаючи у життя не вільне у виборі тих чи інших суспільних відносин, так само і людина, яка вступає у виробничий колектив займає на підприємстві певне соціальне середовище, перед нею постає проблема адаптації в цьому середовищі. Звичайно, людина не є тільки пасивним об'єктом середовища. Навпаки, підлягаючи впливу соціальної системи суб'єкт сам виступає засобом її зміни. [І8 с.43].Людина не просто пристосовується до оточуючих її умов соціального середовища, а і активно змінює їх. Активність людини невіддільна від її адаптації, є оборотною стороною останньої: не засвоївши умов середовища, не затвердивши себе у цьому середовищі, не можна активно впливати на нього. Адаптація та активність виступають як не існуючі одна без одної діалектично суперечливі сторони одного процесу освоєння людиною оточуючого його середовища.Суттєву роль у процесі адаптації відіграє система цінностей та орієнтацій, установок особистості, яка вступає у виробничий колектив. Те, якою мірою останні співпадають з системою цінностей, які існують на даному підприємстві, визначає рівень соціальної сумісності індивіда з колективом. Велике значення має також ступінь підготовленості людини до адаптованості у даному колективі.Процес адаптації розгортається одночасно по двох головним, органічно взаємопов'язаним напрямкам, які уособлюють три основних структурних компонента соціального середовища підприємства: сукупність виробничо-технологічних факторів, соціально-психологічних та особистісних факторів. Всі сторони відіграють певну роль у безпосередньому процесі адаптації працівника до середовища виробництва. Включаючись у систему відносин на виробництві, постійно вирішуючи проблеми людина формує своє обличчя, займає в організації певне місце.З одного боку адаптація на виробництві має великий вплив на становлення особистості а з іншого боку - характер адаптаційного процесу значною мірою регулюється і спрямовується особистістю, залежить від особистих якостей працівника. Саме тому, існують різні адаптивні стратегії поведінки особистості на виробництві, які виявляються у формально-зовнішньому пристосуванні до умов виробництва, ситуаційно-реактивному типі поведінки. Адаптивна стратегія значним чином залежить від особистості, системи її відносин та цінностей, від диспозиційних характеристик особистості.Особистісні диспозиції є домінуючою спрямованістю інтересів особистості у певній спільності, певному середовищі.Процес професійної адаптації є надзвичайно важливим для молодих фахівців. На думку В.С. Немченко, професійна адаптація молоді - це процес залучення підростаючого покоління до трудової діяльності. Процес професійної адаптації він розбиває на чотири періоди:1) підготовка до праці у загальноосвітній школі;2) вибір професії;3) професійна підготовка;4) початок трудової діяльності [25, с.71].У процесі адаптації важливе місце займає вірний вибір професії, роду занять.Деякі автори, зокрема Б.М. Коган, виділяють у процесі адаптації:- внутрішню адаптацію (повне внутрішнє пристосування індивіда до норм, звичаїв, поглядів поведінки суспільства;- зовнішню адаптацію (пристосування формальне, в поведінці в проявленні при якій зберігається внутрішня автономія та резерв);- дійсна адаптація - успішне пристосування за рахунок зміни особистості. Вона може бути активною - в результаті самостійної та свідомої праці, пасивною - в результаті зміни відносин за рахунок позитивних факторів ззовні;- псевдоадаптація - зміна відносин в результаті сприятливих життєвих ситуацій [11,с.2б-28].Якщо розглядати проблему професійної адаптації на рівні окремо взятої особистості, то необхідно враховувати її індивідуальну неповторність. При цьому підході критерії адаптації необхідно співвідносити з індивідуально-психологічними особливостями особистості. У структурі професійної адаптації різні автори виділяють ріні елементи: виробничі, виробничо-побутові, соціально-психологічні, організаційні та ін. [40, с.64-67].Так. Н.П Лукашевич вважає, що проблема виробничої адаптації для молодого робітника має більше значення, ніж для людей старшого віку. Питання стоїть не тільки "бути чи не бути" особистості, спеціалісту, а чи бути взагалі особистості. Під професійною адаптацією Н.П. Лукашевич розуміє процес взаємодії індивіда та виробництва з метою досягнення такої відповідності між ними, яке найбільшою мірою забезпечує ефективну працю, розвиток колективу, задоволення матеріально-побутовими і духовними потребами за всебічний розвиток особистості [21].Процес професійної адаптації працівника має активний характер, особистість виступає в ролі суб'єкта, об'єкта адаптації. Виробнича адаптація молодого фахівця, молодого вчителя в тому числі, протікає як взаємодія кожної із сфер виробництва. Професійна адаптація - це процес освоєння характерних особливостей праці, умов праці по спеціальності. Вона відображається в подальшому оволодінні обраною спеціальністю, трудовими навичками, у формуванні деяких професійних якостей особистості, необхідних для оволодіння спеціальністю в залежності від завдань, функцій обраної спеціальності.У ході професійної адаптації відбувається швидке накопичення професійних знань. Молоді вчителі повинні мати уявлення про власні перспективи професійного росту, подальше підвищення кваліфікації. Має зростати рівень інформованості молодих вчителів в період адаптації. Процес професійної адаптації, як вдосконалення професійної майстерності може продовжуватись все життя. Це особливо характерно для професії вчителя. Молодий фахівець досягає досить швидко такого рівня адаптації до спеціальності, який єдостатнім для виконання виробничих завдань без особливих труднощів. Швидкість засвоєння молодим спеціалістом спеціальних знань багато в чому визначається кваліфікацією та освітою працівника. Як відзначають А.Е. Котляр та М.І. Талалай, сутність професійної адаптації складає пристосування людини до виробничих умов. Вони виділяють період первинної адаптації, коли людина, яка приходить на виробництво, звикає до своєї соціальної ролі. Період первинної трудової адаптації завершується в основному протягом трьох років, працюючий набуває певної кваліфікації оцінює можливості перспективи просування по службі, знаходить місце у колективі т.п. Приходячи у трудовий колектив молодий спеціаліст стає також учасником тієї чи іншої форми суспільної діяльності, проходить у колективі певний ступінь соціально-психологічної адаптації [16, с. 28].Важливе місце у професійній адаптації молодого спеціаліста займає успішна адаптація до організаційної сфери. Під організаційною адаптацією розуміють освоєння молодими працівниками режиму праці та відпочинку, трудового розпорядку, входження у трудовий ритм колективу, усвідомлення вимог трудової дисципліни. Адаптація в організаційній сфері вимагає від новачка значних емоційно-вольових зусиль, певних навичок самоорганізації, самодисципліни. У процесі початкової адаптації, як правило, трудова дисципліна досить висока, що свідчить про прагнення молодого спеціаліста інтегруватися в організаційну структуру організації.Дослідження процесу соціально-психологічної виробничо-технологічної, матеріально-побутової адаптації молодих спеціалістів приводить до проблем професійної
Loading...

 
 

Цікаве