WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна адаптація викладача-початківця до професійної діяльності в умовах вищої школи - Курсова робота

Психологічна адаптація викладача-початківця до професійної діяльності в умовах вищої школи - Курсова робота

].Пізнавальна діяльність також залежить від статево-вікових ознак особливостей. Таким чином, у процесах підготовки молодого спеціаліста його наступної адаптації до професії важливими є і вікові та статеві особливості.
РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ
2.1. Основні напрямки дослідження професійної адаптації.
Однією з найбільш важливих соціально-психологічних проблем сучасного суспільства є проблема адаптації молодих спеціалістів. Адаптація молодих спеціалістів ж механізм "активного включення" у систему діяльності, входження у колектив є складним діалектичним процесом, який відчуває вплив багатьох факторів (соціально-економічних, політичних т ін.).Теоретичні та емпіричні дослідження філософів, психологів, педагогів дозволяють розглядати проблему адаптації з позицій системного підходу. Така постановка питання вимагає:1) комплексного аналізу проблеми,2) вибору найбільш значного з практичної точки зору об'єкту дослідження.Вивчати адаптацію першими почали біологи, які відзначали багатство ідеї адаптації з точки зору пізнання широкої дійсності. Так, І.П. Павлов писав, що вірно зрозуміла "ідея про пристосування чи доцільності являє собою невичерпне джерело для різних наукових гіпотез, служить постійною науковою темою, дає могутній поштовх для подальшого вивчення питань про сутність явиш життя" [42].Якщо розвиток є стратегія життя, то адаптація - це тактика, яка дозволяє усьому живому, у тому числі людині, засвоювати зміни, в то й же час самозберігатися, забезпечуючи тим самим можливість подальшого руху.Адаптація - одне з найбільш широко використовуваних понять, зміст якого, на думку зарубіжних соціологів, спеціалістів в галузі словників з соціології, інтерпретується дуже широко. Однозначного визначення "адаптації" немає. Це пояснюється багатоваріантністю форм, механізмів та носив адаптації.Поняття "адаптація" відображає загальну властивість живих організмів, живої матерії пристосовуватись до змін оточуючого середовища. Це стосується біологічної адаптації. Але існує не тільки біологічна адаптація, але інші види адаптації: соціальна, професійна, особистісна, соціально-психологічна тощо.Усі проблеми адаптації людини випливають з дуже широкого кола відносинміж природою і людиною, суспільством ілюдиною. Адаптація базується не тільки на пасивно-пристосувальних але й на активно-перетворюючих зв'язках людини з навколишнім середовищем, являє собою нерозривну єдність тих чи інших форм зв'язку. При цьому під адаптацією мається на увазі відповідний процес, його кінцевий результат, який виражений у стані адаптованості людини до нових факторів середовища. Це дозволяє говорити про соціальну адаптацію як про взаємодію двох адаптивно-адаптуючих систем. Соціальна адаптація, як вважає Т.Н. Вершиніна, - це процес "вживання" в середовище індивіда (групи) перетворення середовища у сфері діяльності, що передбачає: входження в середовище, прийняття та засвоєння й норм та цінностей, активне відношення суб'єкта до даного середовища для найбільш повного задоволення обопільних інтересів [4, с.64].У процесі соціалізації, тобто формування, становлення індивідуальності, становлення індивіда як особистості наступної життєдіяльності, людина адаптується до багатьох спеціальних середовищ: сім'я та дитячі установи, навчальні заклади, нові поселення, групи спілкування та ін. За своє життя індивід освоює, присвоює різні форми діяльності. Ці види життєдіяльності людини є основною для класифікації адаптації. Метою адаптації є потреба у досягненні двох протилежних цілей - злиття з соціумом та виділенні свого "Я" у якості автономної одиниці. Адаптація є передумовою соціальної активності разом з тим - показником рівня її розвитку.Важливий фактор, який впливає на адаптаційний: процес - умови життя та діяльності.. Відповідність деяких якостей індивідуальності особливостям діяльності, в першу чергу, професійній, є однією з умов показників адаптованості особистості.Важливим впливом адаптації є професійна адаптація. Професійна адаптація характеризується не тільки пристосуванням, але входженням до активної діяльності. Для молодого фахівця професійна адаптація - це засвоєння професійних і соціальних функцій, активне включення в життя трудового колективу [35].Приступаючи до роботи на підприємстві, людина вступає у процес адаптації до нього. Це може бути первинна професійна адаптація (початок трудової діяльності) чи вторинна (при зміні місця роботи). Це надзвичайно складний процес. Вже у самій професії як об'єктивній реальності закладено подвійність: професія як результат приватного чи одиночного розподілу праці належить працюючому виробництву. На суб'єктивній стороні знаходиться сукупність певних знань, вмінь. навичок, а на базі виробництва - певний вид трудової діяльності, у процесі якого використовуються ці знання, вміння, навички.На думку Г.А. Слєсарєва, професія характеризується комплексом виробничих соціальних функцій, певним змістом характером праці, рівнем заробітної платні, можливостями просування по службі. Таким чином, поняття професії, включає не тільки ступінь підготовки, але й форму соціального визнання, засоби реалізації професіональних знань та навичок в конкретних умовах виробництва. Професійна адаптація, таким чином, має як об'єктивний, так і суб'єктивний моменти діяльності. Важливим є збіг чи незбіг між цими моментами. На думку дослідників, для молодого спеціаліста, характерним є відсутність професійного досвіду. Правильність вибору професії ще не стала об'єктом практичної перевірки, сам цей вибір трактується як попередній. Тому завжди є можливість переходу молодого працівника в іншу соціальну групу, іншу соціальну верству. Очевидно, ступінь відповідності суб'єктивних та об'єктивних моментів професійної адаптації значною мірою визначається тим, наскільки місце, яке займає працівник, відповідає його соціально-професійній орієнтації [39, с.9].Як вважає В.С. Мерлін, пристосуванняособистості можливе тільки тоді, коли людина обирає не професійну спеціальність, а більш-менш широку галузь праці [22, с.78-82].Найбільше значення при виборі сфери праці набувають не властивості особистості, які він має на даний момент, а відносини особистості. Оптимальне пристосування особистості до праці досягається лише в тому випадку, коди праця відповідає найбільш глибоким узагальненням, активним і стійким властивостям особистості. Мерлін В.С. виділяє два основних критерії такого пристосування:1) рівень пристосування особистості до діяльності тим вищий, чим вона більше відповідає соціальним потребам нормам, чим вона успішніша;2) рівень пристосування тим вищий, чим більше діяльність задовольняєособистість і сприяє її розвитку [22, с.92].Ці обидві ознаки пристосування тісно пов'язані між собою. Якщо діяльність недостатньо успішна, то негативна оцінка може стати джерелом глибокого незадоволення особистості. Якщо особистість не задовольняє її діяльність, то це може призвести до низької продуктивності праці. Базовими характеристиками адаптованості робітника (працюючого) на виробництві є його включеність у трудову діяльність і його емоційне самопочуття..Як вважають Кряжева І.К. Зотова О.І., професійна адаптація - це складний та внутрішньо суперечливий процес вростання працівника у різні структурні елементи виробничого середовища,
Loading...

 
 

Цікаве