WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна адаптація викладача-початківця до професійної діяльності в умовах вищої школи - Курсова робота

Психологічна адаптація викладача-початківця до професійної діяльності в умовах вищої школи - Курсова робота

особистості, які становлять основу установки майбутнього вчителя на усвідомлення функції педагогічної праці, професійної позиції, оптимальних способів діяльності, адекватне співвіднесення своїх здібностей з подоланням труднощів, які виникають при вирішенні професійних завдань та досягненні спланованих результатів.Морально-психічна готовність, як вважає Л.В. Кондрашова [14, с.7-8], фіксує відношення свідомості поведінки, суб'єктивності свідомості, що стійко проявляється у професійній діяльності, стосунках, закріплена в рисах характеру. Це означає, що зміст її складає такі інтегральні характеристики особистості, які включають до себе інтелектуальні, емоційні вольові властивості, професійно-моральні переконання, потреби, звички, знання, вміння навички, педагогічні здібності. Як важливий показник професійної надійності особистості, морально-психологічна готовність, як вважає О.Е. Смірнова [38, с.51], являє собою систему, що включає такі компоненти:- мотиваційний (професійні установки. інтереси, прагнення);- орієнтаційний (цілісно-професійний орієнтації, погляди, ідеали, готовність діяти відповідно до них);- пізнавально-операційний (професійна спрямованість уваги, уявлень,сприймання, педагогічні здібності, педагогічне мислення, заходи, необхідні дляуспішного здійснення професійної діяльності);- емоційно-вольовий (почуття, больові процеси т.д.);- психофізіологічні властивості і здібності, які забезпечують вчителю високу працездатність, активність т.і.;- оцінювальний (самооцінка своєї професійної підготовки і т.і.). Основою мотиваційного компонента є професійно-педагогічна спрямованість - особисте прагнення людини застосовувати свої знання, досвід в обраній професійній сфері. Це дуже важливо не тільки для формування спеціаліста, а для адаптативних процесів молодого вчителя.Таким чином, теоретичні дослідження психологічних особливостей студентства мають широкий діапазон можуть розвиватися в багатьох напрямках. Вказані напрямки є найбільш близькими не просто для вивчення психологічних особливостей студента, але і для вивчення психологічних особливостей студента педагогічного вузу - майбутнього вчителя. Дослідження цих аспектів мають допомогти у формуванні фахівців, особистостей в адаптації молодих вчителів до професійної педагогічної діяльності.
1.2. Статево-вікова диференціація індивідуально-типологічних властивостей студентів
У дослідженні психологічних особливостей студентського віку - значне місце займає статево-вікова диференціація. Для розкриття даного питання необхідно визначити межі студентського віку. Необхідно відзначити, що останнім часом спостерігається "омолодження" студентства. Все більше серед вузівської молоді осіб 17 років, знижується також верхня межа віку студентів, що вступають до вузів. Першим у вітчизняній психології особливу увагу на вік та стать студентів, необхідність досліджувати його з цих позицій звернув увагу Б.Г. Ананьєв. В одній із перших своїх робіт [2, с.25-36] він підкреслив, що вік є поняттям не тільки біологічним, але й соціальним. Це означає, що вікові характеристики психіки в першу чергу залежать від основної соціальної діяльності людини в особливості від його місця у світі професій. Під впливом соціальної історії людства все збільшується діапазон вікової та індивідуальної мінливості, тобто посилюється індивідуалізація людей, посилюється яскравість особистостей.У відношенні студентського віку можна сказати, що він є визначальним у процесі становлення людини як громадянина, тобто є максимально важливим у формуванні соціальних властивостей особистості. В той же час студентський вік є важливим для формування особистості як спеціаліста є періодом для більшості вищих психічних функцій, особливо у мовно-мисленнєвих. Тому так важливо в цей період життя кожній молодій людині створити найбільш сприятливі умови для розвитку відповідно до особливостей його психіки. Соціальні та інтелектуальні навантаження мають бути помірними, а не надмірними. Інакше замість розквіту психічних функцій відбудеться їх пригнічення, що у свою чергу виключить подальше уповільнення навіть гальмування тих чи інших властивостей особистості.Особливості статево-вікової диференціації виявляються у різних аспектах формування особистості діяльності студентства. Цікавими є дослідження в цьому напрямку науковців, які наводять різноманітні результати своїх експериментів у цій сфері [3], [5]. Так, аналіз досліджень, проведених вченими [6, с.69-70], дозволяє, зробиш висновки, що одні і ті ж властивості інтелекту студента є домінуючими протягом усього вікового діапазону. За середніми даними у студентів усіх вікових груп (як правило, дослідники виділяють групи: 17 років, 18 років, 19-21 чи 19-22) значно краще розвинуті характеристики вербального інтелекту, тісно пов'язаного з рівнем знань. Значно нижчим є рівень розвитку навичок та вмінь, які відносяться до практичного інтелекту. На основі експериментів пропонується вікова періодизація студентів за рівнем інтелектуального розвитку [31? с. 165-175]:- перша вікова група - 17-річні;- другий період 18-21 рік, гак Інтелекту, як вважається приходиться у цій віковій групі на 19 років, потім настає період стабілізації;- наступна фаза розвитку Інтелекту настає у 22 роки.Якщо розглянути по віковим групам, які завдання є найбільш складними для виконання студентами, як вважає, то для студентів-початківців найбільші труднощі являють завдання на короткочасну пам'ять концентрацію уваги, де необхідним є максимальне зосередження на певних завданнях вміння абстрагуватись від усього Іншого.17-річних студентів найбільш розвинеш такі особливості мислення як абстрактність мислення, обсяг словарного запасу, які тісно пов'яззю між собою. Група 19-річних характеризує переломний момент у Індивідуальному розвитку студента. Тепер вже виявляються не окремі властивості Інтелекту, а Інтегральні утворення, які функціонують як цілісний параметр, відбувається цілісне функціонування майже усіх властивостей пізнавальної діяльності студентства. пізнавальна активність самої старшої вікової групи характеризується подальшою автономізацією і диференціацією підсистем, наростання інтелектуальних властивостей.Відмінності в основних напрямках складають:- загальна обізнаність у пізнавальній сфері, яка відображає інтереси людини, її ерудованість. У юнаків пізнавальні інтереси розширюються з 17 до 19 років, а потім відбувається їх звуження, після 21 року знову відбувається розширення. У дівчат звуження пізнавальних інтересів спостерігається раніше поглиблюється до 20-21 рік. У старших вікових групах спостерігається розходження у кругозорі юнаків і дівчат;- загальне розуміння як властивість розуму, здатність до вирішення логічних, соціальних завдань. - швидкість концентраті уваги на складних інтелек уальних завданнях. - адаптивністъ інтелектуальних дій краще розвинена у юнаків 19-22 років, а у молодих вікових групах - у дівчат;- спостережливість - краще у юнаків усіх груп, окрім 17-рІчних;- просторові уявлення краще розвинеш у юнаків;- логічність практичного мислення краще розвинена у жінок всіх вікових груп, окрім 18 років;- вербальний інтелект у всіх групах краще розвинений у юнаків. - Якщо розглядати структуру уваги, то в більшості показників вона більша у дівчат; пік уважності - 18 і 21 рік [41 с. 16-31
Loading...

 
 

Цікаве