WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна адаптація викладача-початківця до професійної діяльності в умовах вищої школи - Курсова робота

Психологічна адаптація викладача-початківця до професійної діяльності в умовах вищої школи - Курсова робота

діапазон індивідуальних відмінностей, люди мають не однакові здатності до інтелектуального роду занять, до вирішення різноманітних завдань.Розвиток Інтелекту тісно пов'язаний з розвитком творчих здібностей, які передбачають не тільки засвоєння Інформації, а вияв інтелектуальної ініціативи і створення чогось нового. Важливий компонент інтелектуальної творчості -переважання дивергентного мислення, яке передбачає, що на одне і те ж питання може бути багато вірних відповідей.Як вказує В.І. Секун [36, с. 16-171 творчий потенціал особистості не зводиться до якості її інтелекту. На відміну від простої адаптації діяльності творчість має цілеспрямований характер. Інтелектуальна творчість є, очевидно, приватним випадком більш загального у активності суб'єкта, включаючи його готовність виходити за межі ситуативної необхідності, здатність до самозмінення. Ця властивість виявляється не тільки в інтелектуальній, але і в будь-якій іншій діяльності - в соціальній активності художній творчості, здатності виробляти моральні рішення і т.п.Важливим є і дослідження формування індивідуального стилю розумової діяльності у студентів. Індивідуальний стиль діяльності, на думку Є. А. Климова [10, с.49], є індивідуально-своєрідна система психологічних засобів, до яких свідомо чи стихійно прибігає людина з метою найкращого врівноваження своєї індивідуальності з предметними, зовнішніми умовами діяльності. У пізнавальних процесах він виступає як стиль мислення, тобто стійка сукупність індивідуальних варіацій у способах сприйняття, запам'ятовування, мислення, за якими стоять різні шляхи набуття, накопичення та використання Інформації.Стиль мислення студента залежить від типу його нервової системи. Так, наприклад, студенти з інертною нервовою системою в умовах перевантаження навчальними заняттями вчаться пдідніше, ніж носії рухливого типу нервової системи. Однак, недоліки типу нервової системи можуть компенсуватись іншими її властивостями.На погляд Дмитрієвої М.С. [8, с.37-39], важливим є дослідження студентства як особливої соціальної групи. Вчений відзначає, що студентство, хоч є складовою частиною молоді, але являє собою специфічну соціальну групу, яка характеризується особливими умовами життя, діяльності, побуту, соціальною поведінкою та психологією, системою ціннісних орієнтацій. Як соціальна група, студентство є об'єднання молодих людей з певними значущими прагненнями та завданнями. Основним видом праці студентства є учбова діяльність. Студентство, відзначають Б. Рубін та Ю. Колесников (34, с.54), як соціальна група, функціонує в системі вищої освіти, виступає в якості об'єкта виробництва, предметом якого є не річ, а сама людина, особистість. Тому головною формою виробництва є навчально-учбова діяльність.Деякі науковці, зокрема Ю.В. Торсуєв [43, с.41], визначають студентство як групу людей молодого віку, яка об'єднана виконанням потенційно значущих для суспільства спеціальних підготовчих функцій, тимчасово не приймаючих участі у суспільно виробничій праці, що мають спільність побуту, системи цінностей і які готуються до виконання у суспільстві соціальних ролей інтелігенції.По-п'яте, необхідно досліджувати й розвиток духовного світу, соціальних моральних цінностей студентства, формування їх не тільки як спеціалістів, але як всебічно розвинених особистостей. Студентство в своєму розвитку має багато специфічних рис, має особливості психічного розвитку. В тому числі потрібно виділити й суперечності, що притаманні студентсву і які необхідно досліджувати. У їх числі В.Т. Лісовський і А.В. Дмітрієв [20, с.33-40] називають: 1. Соціально-психологічні суперечності. Це суперечності між розквітом інтелектуальних сил та фізичних сил студента та жорстким лімітом часу, економічних можливостей для задоволення зростаючих потреб.2. Дидактичні суперечності. Це суперечність між прагненням досамостійності у відборі знань досить жорсткими формами й методами підготовки спеціалістів певного профілю. 3. Інформаційні суперечності. Велика кількість інформації, що потрапляє через різні канали розширює знання студентів разом з тим потік цієї інформації при відсутності достатньої кількості часу може призвести до поверхневості знань. Це вимагає спеціальної роботи викладачів з поглиблення знань, умінь, навичок до працістудентів.4. Вікові суперечності. Нігілістичні настрої в середовищі студентів, переоцінка ними своїх можливостей, юнацький максималізм. абсолютизація лише свого обраного фаху тощо. Це може вплинути на формування студента як особистості, і як спеціаліста.Шостим напрямком досліджень може бути на думку дослідження формування властивостей особистості студента, його морально-ціннісних установок, орієнтацій, суспільно-політичної активності студентів, культурного рівня. Як вважає Н.Н. Нечаев [26, с.71-72], властивості особистості - це її спиш особливості, які виявляються у різних видах діяльності. Часто студент може мати низку добрих рис, бути обізнаним, акуратним, діловитим т.п. Але це не означає, що його особистість розвивається у пінному для суспільства напрямку. Говорячи про риси особистості як про компоненти її структури, необхідно пам'ятати, що тільки врахування спрямованості особистості студента - його потреб, мотивів, цілей, ідеалів - дозволяє зрозуміти дійсну природу рис, які він виявляє у діяльності.Виходячи з цього, можна зробити важливий висновок, що спрямованість - це не один з компонентів структури особистості, який можна поставити у ряд з іншими її компонентами - характером, темпераментом, талантами, а її основа, яка визначає психологічний зміст усіх властивостей особистості. Поруч з об'єктивними проявами учбової, наукової суспільної активності студента важливо враховувати характер його поведінки в побуті, притаманні йому особливості міжособистісних відносин.Для студента - майбутнього педагога - це має особливо важливе значення, так як він має бути не тільки хорошим спеціалістом, професіоналом у своїй галузі, а привабливою особистістю, людиною широких поглядів. Важливим напрямком досліджень може бути дослідження морально-психологічної готовності студентів до майбутньої вчительської діяльності. Це особливо важливо для адаптації молодого вчителя у педагогічному шкільному колективі.За визначенням Л.В. Кондрашової [14, с.7-8], морально-психологічна готовність - це виявлення властивостей стану особистості. Це концентрований показник діяльної особи, ступінь й професійної зрілості, морально-психологічна готовність - це не лише запас професійнихзнань, умінь навичок, а й такі риси особистості, які забезпечують успішне виконання професійних функцій: переконання, педагогічні здібності, інтереси, професійна пам'ять, мислення, увага, педагогічна спрямованість думки, працездатність, емоційність, моральний потенціал особистості, тобто ставлення до явищ, подій, професійних обов'язків з точки зору моральних суспільних норм та вимог обраної професії учителя.Якості і психологічні властивості, які характеризують морально-психологічну готовність - це складне динамічне утворення, логічною основою якого є потребово-мотиваційна сфера особистості, її позиція.Як справедливо вказують вчені [30, с.43-44], морально-психологічна готовність випускника педагогічного вузу до професійної діяльності - це складне сполучення психічних особливостей та моральних-етичних якостей
Loading...

 
 

Цікаве