WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна адаптація викладача-початківця до професійної діяльності в умовах вищої школи - Курсова робота

Психологічна адаптація викладача-початківця до професійної діяльності в умовах вищої школи - Курсова робота

зводиться тільки до праці навчальної. Вони активно займаються науково-дослідною роботою, безпосередньо виробничою працею. Студентство являє собою одну з спільнот невиробничого, суспільно-діяльнісного характеру. Б.Г. Ананьев [1, с.334] визначає студентство, як велику суспільну групу, яка служить джерелом поповнення основних загонів інтелігенції, яка зайнята діяльністю по підготовці до висококваліфікованої розумової праці водночас активна у різноманітній суспільно-корисної діяльності.У порівнянні з навчанням у інших навчальних закладах, основний вид діяльності студентів вузів, суттєво відрізняє їх спосіб життя. Учбова робота вузу передбачає оволодіння науковими, систематизованими і професійними навичками у конкретній галузі за допомогою висококваліфікованих спеціалістів - викладачів вищої школи. Основні форми занять (лекції, семінари, лабораторні дослідження, індивідуальні консультації, виробнича практика, самостійна робота) вимагають великої долі самостійності у отриманні знань.Не менш важливою для студента як майбутнього спеціаліста, громадянина є участь у суспільно-політичній діяльності, набуття навичок організаційної виховної роботи, участь у культурному житті і т.п. Прагнення до оновлення знань, до самостійного їх набуття, до пошукової діяльності розвиває навички учбово-дослідницької роботи.Як елемент соціальної системи студентство є об'єктом соціального правління та регулювання, об'єктом різних виховних впливів. Одночасно вузівська молодь стає все більш самостійним суб'єктом діяльності з притаманними їй формами соціальної поведінки, з своїми організаціями органами. На різних етапах студентського життя співвідношення якостей студентства як об'єкта та суб'єкта діяльності неоднакове, різним є і співробітництво, взаємодія суспільних, групових, індивідуальних інтересів.Система вищої освіти є ніби зв'язуючою ланкою між соціальною структурою суспільства і його потребами у спеціалістах і інтересами, потребами молоді, яка обирає життєвий шлях. Ця система надає можливості для реалізації життєвих планів молоді, визначення її спрямованості на професійну працю в будь-якому з загонів інтелігенції і створює для цього необхідні умови. Вдосконалення системи вищої освіти торкається і проблем студентства як суспільної групи, інтересів держави в отриманні спеціалістів.Теоретичні дослідження особистості студентів можна проводити в багатьох аспектах. В.І. Секун [36, с.39] виділяє декілька напрямків таких досліджень, на його думку, найбільш суттєвих. По-перше, необхідними є дослідження особистості студента. Вивчення особливостей особистості - одна з найважливіших проблем, оскільки існує тісний зв'язок між окремими якостями, усією структурою особистості та її пізнавальною діяльністю. Успіх у вирішенні пізнавальних завдань залежить не тільки від знань та ступеня володіння прийомами інтелектуальної діяльності, але і зумовлений також особистісними параметрами цієї діяльності - стінкою системою відношення людини, до оточуючого світу до самого себе.Мотиваційна сфера, сфера потреб - це складне психологічне явище, в якому стійко домінуючі мотиви складають спрямованість особистості. Для характеристики особистості в цілому найбільш суттєве значення має її відношення до себе, до суспільства та до діяльності, яку вона виконує, чітко виділяються три основних види діяльності спрямованості особистості: особистісна спрямованість, колективістська, ділова. Необхідно досліджувати, як формуються змінюються ці напрямки в залежності від процесу навчання студентів [32, с.56-62].Особистісна спрямованість створюється переважанням мотивів власного благополуччя, прагнення до особистої першості, престижу. Спрямованість на взаємні дії має місце тоді, коли дії людини визначаються потребою у спілкуванні, прагненням підтримувати хороші відносини з колегами по роботі. Ділова спрямованість відображає переважання мотивів, які породжуються самою діяльністю, захоплення процесом діяльності, прагнення до пізнання, оволодіння новими навичками і знаннями.По-друге, напрямком дослідження можуть бути особливості психічних процесів студентів, таких як пам'ять, мислення, увага, здатність до переключення видів діяльності. Під пам'яттю розуміються процеси запам'ятовування, збереження та вилучення інформації. Розвиток людської особистості неможливий без постійного накопичення та переробки інформації, яка надходить ззовні. Жодна діяльність не може протікати без використання резервів минулого досвіду (довготривалої пам'яті), без збереження на якийсь час плану діяльності та її проміжних результатів (оперативна, короткочасна память). Часто саме обмеження у можливостях мнемічної ланки є перешкодою для нормального навчання студентів, формування їх особистості.Як вважає І.С. Кон [13, с.72], процеси акумулювання інформації мають певний зв'язок з мисленням. Запам'ятовування, актуалізація накопичених знань - це складні процеси, в яких відповідне місце займають емоційне пофарбування матеріалу, форма його викладення, роль уваги, нерозривний зв'язок з мисленням. Центральним фактором в структурі пам'яті студентів є логічна пам'ять. Чим вище рівень структурності мнемічної діяльності, тим вища її результативність. Важливою у психологічній структурі студентів є також образне мислення. Під образним мисленням розуміється інтелектуальна діяльність, яка досягає вирішення завдань шляхом ідеального оперування образом почуття на відміну від понятійного мислення. Відомо, що ця форма мислення має важливе гносеологічне і регулятивне значення у психічній діяльності людини: особливості функціонування образних компонентів суттєво впливають на швидкість та якість переробки інформації на всіх рівнях інтелектуальної діяльності. Вивчення образного мислення студентів є необхідним фактором діагностування процесу навчання студентів, а також прогнозування їх творчої діяльності, творчого потенціалу визначення індивідуальних та типологічних особливостей студентів та структури їх творчих здібностей.Важливе місце має вивчення особливостей переключення уваги. Властивість переключення уваги має велике значення У діяльності людини. Високий розвиток цього фактора дає можливість швидко орієнтуватись у складній ситуації, без труднощів переходити від одного виду діяльності до іншого. Здатність переключатися - це свідомий перехід уваги з одного об'єкта на інший. Ступінь переключення уваги залежить від цілого ряда умов. Для студентів ця властивість є особливо важливою, так як впливає на їх здатність засвоювати багато різноманітного матеріалу.По-третє, важливим напрямком досліджень психологічних особливостей студентів може бути дослідження їх розумових здібностей та здатності до пізнання, аналіз пізнавальних процесів. Н.С. Лейтес [19? с.49-52] зауважує; що одним із факторів, які впливаютьна успішність навчальної діяльності, є наявність певних особливостей у структурі та виявленні психічних та особистісних якостей студентів. Розвиток пізнавальних функцій інтелекту має дві сторони -- кількісну та якісну. Кількісні зміни - суть зміни у ступені, рівні розвитку. .Якісні зміни характеризують зрушення у структурі процесу мислення: важливо не тільки, які завдання вирішує людина, а яким чином вона це робить.На думку П.Я. Гальперіна [9, с.69-70], оволодіння певними операціями мислення неможливо відділити від процесу навчання. Існує широкий
Loading...

 
 

Цікаве