WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні умови формування професійної спрямованості у студентів-інвалідів - Курсова робота

Психологічні умови формування професійної спрямованості у студентів-інвалідів - Курсова робота

такі компоненти:
· Профінформація;
· Профконсультація;
· Профвідбір;
Наукове розв'язання завдань профорієнтації передбачає:
1. Знання вимог різних професій до людини;
2. Знання кон'юктури ринку праці щодо окремих професій і спеціальностей;
3. Оцінку здібностей особистості;
Студентська особистість занурюється у чотири ортогональні сфери, що мають свої інваріантні оформлення, свої закони і вимоги, правила гри, процесуальну і феноменологічну обумовленість впливу на неї. Цей процес занурення не простий каскад дії пристосування, а складна творча наполеглива і натхнена особистісна праця по засвоєнню засобів нового життя, яке вже майже доросле. Але головне, воно надзвичай особливе, привабливе, цікаве і важке водночас, і мабуть тому й цікаве, бо потребує зусиль на цю гру протистояння "привабдивої вимогливості" і перевірки реальних можливостей особистості. Драматичність процесу, напруженість розгортання особистісних ресурсів зумовлюють ісвою особистісну драматургію адаптації як повільного і обережного пристосувального просування, чи активного, а іноді й "агресивного" азартного захвату свого простору і впевнене його засвоєння засобами його творчої розбудови. В персоніфікованому розгортанні цієї драматургії формується особистість, в інтерперсональних діях фіксуються виміри сфер і оточуючого організаційного середовища ВНЗ [20].
Подальша орієнтація нашого дослідження буде спрямована на створення програми практичної та методичної підготовки викладачів для профорієнтаційної роботи з студентами-інвалідами.
2.3. Психологічні аспекти підготовки студентів з обмеженими можливостями до майбутньої професійної діяльності.
Професійна діяльність - це одна з найбільш значущих сфер буття людини. Саме в професійній діяльності відбувається її самоактуалізація як індивіда, особистості, неповторної індивідуальності. Особливу значущість набуває у зв'язку з цим урахування тих труднощів, які виникають в особистості у процесі опанування нею професійно важливими якостями. Відповідну актуальність у зв'язку з цим набуває психологічна підготовка майбутніх фахівців до професійної діяльності.
Професійна діяльність фахівця заломлюється через його особистість, а з іншого боку, розвиток особистості майбутнього професіонала опосередковується функціями і вимогами тієї професійної діяльності, на яку орієнтується вищий навчальний заклад. Саме тому проблема особистості фахівця як мети, об'єкта і суб'єкта професійної підготовки набуває найбільшої значимості. Розуміння особистості як такого індивіда, який може самостійно й усвідомлено виконувати соціальні функції та ролі, а також творити їх у певних соціальних умовах, детермінує розгляд майбутнього успішного спеціаліста як особистості, яка не тільки адаптувалась до вимог професійних функцій, але і здатна в своєму професійному зростанні виходити на акмеологічний рівень майстерності.
У зв'язку з цим основними функціями процесу професійної підготовки спеціалістів Н.Л. Коломінський вважає [21]:
-когнітивна (забезпечення належного рівня професійних знань, умінь, навичок, наукового і культурного світогляду);
-ціннісно-установча (формування професійних установок: цільвих, смислових, операційних);
-розвивальна (креативна): розвиток професійних здібностей, духовних потреб особистості;
-мотиваційна (стимулююча): стимулювання, формування, підтримка мотивів особистісного зростання, самоактуалізації через професію;
-морально-виховна (виховання моральних якостей, що відповідають вимогам суспільства та професійної специфіки фахівця);
Навчання спеціаліста, як відомо, має зовнішній (викладання) та внутрішній (учіння) компоненти. Соціально-психологічна сутність цих компонентів полягає по-перше, у тому, що у процесі професійної підготовки виникають і діють такі соціально-психологічні явища, як взаємини і спілкування (вертикальні і горизонтальні), лідерство і керівництво, соціально-психологічний клімат, конфлікт і т. ін. По-друге, підготовку спеціаліста можна розглядати як прояв соціалізації особистості, конкретніше студентська група, через вплив якої і через взаємодію з якою в особистості (свідомо і неусвідомлено) формуються певні психологічні якості та властивості, значущі в контексті майбутньої професійної діяльності.
Особливу роль у професійному становленні фахівця відіграє, процес професійної ідентифікації як внутрішнє ототожнення особистості з професією. Професійна ідентифікація поєднується з соціально-психологічною як взаємопов'язані компоненти більш загальної-соціальної ідентифікації. Психологічною основою професійної ідентичності можна вважати сформованість професійних установок (цільових, смислових, операційних), які виникають у всіх сферах, що обумовлюють соціалізацію діяльності, спілкуванні, самосвідомості.
Необхідно сприяти професійній ідентифікації особистості студента з обмеженими можливостями через визнання та вплив на емоційний, когнітивний, поведінковий компоненти соціальних установ (атитюдів). Адже й сама іднтифікація передбачає взаємодію цих трьох компонентів.
За дослідженнями Н.Л. Коломінський вважає що спочатку в майбутніх фахівців виникає емоційне ототожнення себе з професією, яке є підгрунтям упевненості в тому, що особистість здатна оволодіти професією. На данному етапі імпонує гуманістична спрямованість висловлювань студентів, тобто позитивна "знаєма" мотивація [25].
Але справжня професійна ідентифікація особистості ще тільки починається. Саме тому під час навчання доцільно задіяти такі основні чинники, що сприяють засвоєнню професійних знань, формуванню професійних вмінь: зміст навчання, індивідуальні особливості студентів з обмеженими можливостями, педагогічна майстерність викладачів, особистість викладачів, соціально-психологічний клімат студентської групи, міжособистісна взаємодія студентів і викладачів.
Недоліком підготовки майбутніх студентів, з позиції забезпечення професійної ідентифікації, є недостатня структурно-системна узгодженість учбової інформації з майбутніми професійними функціями фахівця.
Вирішення данної проблеми прямо пов'язано з проблемою формування позитивних мотивів навчання, позитивного ставлення студентів до теорії, без якої практика буде "Сліпою". Саме через показ корисності теоритичних знань, певних практичних умінь можна підтримати процес справжньої професійної ідентифікації особистості студента. Важливу роль відіграє ефнктивність особистісного впливу викладача на студентів-інвалідів. Слід проводити роботу з викладачами університету по вивченню особливостей студентів-інвалідів. Слід зауважити, що студенти з обмеженими можливостями критично ставляться до інформації вербального характеру. Плідна співраця, навчання студентівв, та надання додаткової інформації викладачам принесе плідні результати.
Loading...

 
 

Цікаве