WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні умови формування професійної спрямованості у студентів-інвалідів - Курсова робота

Психологічні умови формування професійної спрямованості у студентів-інвалідів - Курсова робота

різною. Фактично за соціологічними данними другий шлях переважає. Орієнтація на вступ до вузу формується значно раніше, чим дозріває вибір конкретної спеціальності. Рівень соціальних "притязаний" потреб старшокласника івибір тої чи їншої спеціальності залежить від об'єктивних умов:матеріальне, соціальне становище сім'ї і особливо рівень освіти батьків. Багато залежить від соціальної престижності професії, яка знаходиться в зворотньому відношені до її масовості [31].
Професійна орієнтація - важка психологічна проблема, до неї існує три головних теоретичних підходи.
Перший підхід виходить із ідей стабільності і практичної стійкості індивідуальних якостей, відяких залежать способи і успіх діяльності. Акцент робиться, з одної сторони, на вибір та підбір людей, які найбільш підходять для тої чи іншої роботи, а з другої на підбір роботи найбільш відповідних індивідуальним якостям людини.
Другий підхід виходить із ідеї направленого формування здібностей. Маючи на увазі, що у кожної людини так чи інакше можна напрацювати потрібні якості.
Обидва підходи можуть формулюватися по різному, але їх загальний методологічний недолік в тому, що індивідуальність і трудова діяльність розглядається, як незалежні і протирічущі один одному величини, одна з яких обов'язково підкорює собі іншу.
Існує третій підхід - орієнтація на формування індивідуального стилю діяльності. Ця концепція заснована на твердженях:
1.Існують стійкі практичні твердження, що неможливо виховати особисті психологічні якості, важливі для успішної діяльності.
2.Можливі різні за способом, але рівноцінні за кінцевим ефектом (продуктивність праці) варіанти пристосовані до умов професійної діяльності.
3.Широкі можливості подолання низької вираженості окремих здібностей за рахунок їх тренування, або компенсації іншими здібностями, або способами праці (низьку швидкість реагування можна компенсувати підвищенною увагою до підготовки заходу, передбачливістю).
4.Формування здібностей необхідно вести з врахуванням індивідуальних особливостей особистості. Тобто розглядаючи внутрішні умови розвитку потрібно враховувати зовнішні умови предметної і мікросоціальної сфери.
Вибір професії складний і довготривалий процес головне в якому послідовність етапів. Існує дві проблеми :
Перша - затягування і відкладання старшокласником самовизначення у зв'язку з відсусності виражених стійких інтересів. Данна затримка часто співпадає із загальною незрілістю, інфантильністю поведінки та соціальних орієнтацій юнаків, що само собою зрозуміло якщо згадати що професійна самовизначеність - один із головних компонентів дорослості і стійкого образу "Я".
Чітке професійне самовизначення - статистично пов'язано з загальною задоволеністю життям 41%, а серед тих хто не визначився - 26% [14]. Самовизначення означає не автономію від дорослих, а чітку орієнтацію та визначення свого місця у дорослому світі.
Поняття "самовизначення", яке використовується у вітчизняній психології, подібне до поняття "ідентичність", розробленого американським вченим Е. Еріксоном.
Ідентичність - умова психічного здоров'я, і якщо вона не сформується, то людина не знаходить себе, свого місця у суспільстві, почувається "втраченою".
Канадський психолог Ж. Марша встановив чотири типових варіанти формування ідентичності:
1. Невизначену, ще не сформовану, "дифузну" ідентичність.
2. Наперед зумовлений, "приречений варіант розвитку".
3. Проба ролей або "мораторій" у спробі виробити ідентичність.
4. Реалізована або "зріла ідентичність".
Перший варіант означає, що молода людина не пройшла через випробування, пов'язані з самовизначенням; другий варіант передбачає, що індивід раніше визначеного терміну включився у "дорослу" систему взаємин, зробивши це під чужим впливом,- це розцінюється як несприятливий фактор для формування його особистісної зрілості. У третьому випадку юнак знаходиться у процесі інтенсивного пошуку себе; "зріла Ідентичність" свідчить про те, що криза пройшла, відчуття самоідентичності, тобто власної визначеності, сформовано, і молода людина перейшла до самореалізацп. Вказані варіанти формування ідентичності виступають в двох своїх значеннях: це етапи розвитку особистості і одночасно її типи. Пройшовши стадію неви значеної ідентичності, юнак може підійти до інтенсивного випробування різноманітних ролей, а,іеможе залишитися й на початковому рівні, так І не переживши усіх труднощів та радощів процесу самовизначення.
Дифузна ідентичність пов'язана з інфантильним бажанням якомога довше не вступати у доросле життя, з стійким станом тривоги, почуттям ізоляції та спустошення. Дифузна ідентичність може виявлятися у відкритому несприйннятті соціальних ролей, бажаних для сім'ї та найближчого оточення, у неповазі до всього вітчизняного та переоцінці закордонного, у прагненнні стати "ніким" (якщо це єдиний спосіб самоствердження, що залишився).
Тільки реалізована, сформована ідентичність особистості (довіра до світу, самостійність, ініціативність, компетентність) дозволяє старшокласнику вирішити головне завдання, яке ставить перед ним суспільство, - завдання самовизначення, вміння розробити свій життєвий план.
Життєвий план - явище одночасно соціального та етичного порядку, тобто, ким бути (професійне самовизначення) та яким бути (моральне самовизначення). Життєвий план виникає, на думку І.С. Кона, тільки тоді, коли предметом роздумів стає не тільки кінцевий результат, але й способи його досягнення, шлях, яким збирається йти людина, ті об'єктивні та суб'єктивні ресурси, які йому для цього знадобляться [22].
Вибір професії - складний та довгий процес, під час якого існує певна небезпека. Наприклад: відкладання у часі професійного самовизначення у зв'язку з відсутністю стійких інтересів.
Звичайно, невизначене майбутнє не дає можливості йти до нього. Спроби батьків прискорити цей процес за допомогою прямого психологічного впливу, як правило, дають негативні результати, викликаючи у старшокласників зростання тривожності, а іноді і відмову від будь-якого самовизначення, небажання взагалі щось вибирати.
Раннє самовизначення вважається позитивним, хоча теж має свої недоліки. Підліткові захоплення нерідко обумовлені випадковими факторами. Категоричність вибору та небажання розглянути інші варіанти часто служить психологічним захисним механізмом, засобом втечі від сумнівів. У майбутньому в період юності, це може призвести до розчарування. Іноді рання професіоналізація пов'язана з несприятливими сімейними умовами, низькою успішністю та іншими негативними факторами, які знижують рівень свідомого та добровільного вибору.
Важливий також і рівень інформованості старшокласників як про майбутню професію, так і про самих себе. Юнаки та дівчата погано знають конкретні особливості кожної професії,
Loading...

 
 

Цікаве