WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні умови формування професійної спрямованості у студентів-інвалідів - Курсова робота

Психологічні умови формування професійної спрямованості у студентів-інвалідів - Курсова робота

потрібні соціально створені нові "культурні форми", "культурні системи".
Л.Виготський виділяє основні моменти, що визначають проблему культурного розвитку дефективно? дитини. Це ступінь примітивності ушкоджено? психіки, характер ?? оздоблення культурно-історичними знаряддями та спосіб використання власних психологічних функцій. основним актом культурного розвитку дефективно? дитини є інадекватність, інконгруентність його психологічно? структури структурі культурних форм. Залишається створюватиособливі культурні знаряддя, що пристосовані до психологічно? структури тако? дитини, або оволодівати загальними культурними формами за допомогою особливих педагогічних прийомів, тому що найважливіша й вирішальна умова культурного розвитку - саме вміння користуватися психологічними знаряддями, тому ?хній культурний розвиток може піти іншим шляхом.
Саме високе уявлення про людську особистість, розуміння ?? органічно? єдності має лягти, на його думку, в основу виховання дитини. Виховання дітей із різними дефектами має базуватися на тому, що одночасно з дефектом існують і психологічні тенденці? протилежного напрямку, існують компенсаторні можливості для подолання дефекту, що саме вони виступають на перший план у розвитку дитини і повинні бути включені у виховний процес як його рушійна сила. Побудувати весь виховний процес по ліні? природних тенденцій до понадкомпенсаці? - означає не пом'якшувати ті труднощі, що виникають з дефекту, а напружувати всі сили для його компенсаці?, висувати тільки ті завдання і в тому порядку, які відповідають поступовості становлення всіє? особистості під новим кутом.
При психологічному розгляді ніяко? особливо?, принципово відмінно?, окремо? педагогіки дефективного дитинства немає. Виховання дефективно? дитини складає предмет усього лише одного розділу загально? педагогіки. Звідси безпосередньо випливає, що всі питання цього складного розділу мають бути розглянуті у світлі загальних принципів педагогіки.
Учений вдається для доказу сво?х положень до такого припущення: "Уявімо собі, що в якій-небудь кра?ні завдяки особливим умовам дефективні діти уявляли б виняткову цінність, на ?хню долю випадала б певна особлива місія або соціальна роль. Уявити собі це важко, але цілком можливо.
Отже, суспільна профілактика, соціальне виховання і суспільна праця складають ті три практичні мети, на яких має стояти сучасна наука про дитину.
Для розуміння Л.Виготським принципу компенсаці? властиве визнання того головного факту, що фондом компенсаці? є соціально-колективне життя дитини, колективність ?? поведінки, у яких вона знаходить матеріал для побудови внутрішніх функцій, що виникають у процесі компенсаторного розвитку.
Основне положення характеризує компенсаторні процеси і стосується колективу як визначального чинника розвитку вищих психічних функцій нормально? і ненормально? дитини. Відповідно до загальних законів розвитку вищо? психічно? функці? "…колективна поведінка дитини не тільки активізує і тренує власне психологічні функці?, а й виступає джерелом виникнення абсолютно ново? форми поведінки, тіє?, що виникла в історичний період розвитку людства і яка у структурі особистості презентується як вища психологічна функція. Колектив є джерелом розвитку цих функцій і, зокрема, у розумово відстало? дитини. При цьому Л.Виготський підкреслює той суттєвий момент, що колектив може виступати джерелом, позитивним середовищем.
Основне положення підкреслює значення обхідних шляхів розвитку, тобто "досягнення або виникнення якого-небудь пункту розвитку, якого-небудь новоутворення на обхідному шляху. Тут величезне значення має афект, що спонукає дитину на подолання труднощів. Якщо ці труднощі не розмагнічують дитину, не примушують бігти від них, а активізують ??, вони приводять до обхідного шляху розвитку. Л.Виготський робить наголос на творчому характері розвитку дитини.
Отже, Л.Виготський робить фундаментальний висновок: "Культурний розвиток є головна сфера, де можлива компенсація недостатності. Де можливий подальший органічний розвиток, там безмежно відкритий шлях культурному розвитку"[13].
У сво?х дефектологічних дослідженнях Л.Виготський виступає як справжній гуманістичний психолог і педагог, випереджаючи свій час. Його погляди стали ключовим у подальшому розвитку педагогічно? психологі?, педагогіки, дефектологі?. Учнями і продовжувачами його справи можна назвати таких відомих вітчизняних психологів, як Л.І. Божович, Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, О. Л.М. Леонтьєв [11; 19; 16; 15; 24].
Розділ 2. Профорієнтаційна робота зі студентами-інвалідами у вищому навчальному закладі.
2.1. Проблеми професійного самовизначення.
Головною ознакою юнацького віку є потреба особистості зайняти внутрішню позицію дорослої людини, вибрати професію, усвідомити себе членом суспільства, виробити світогляд, вибрати свій життєвий шлях.
Професійне самовизначення - багатовимірний і багатоступеневий процес, який можна розглядати під різними кутами зору.
По-перше, як серію задач, яку суспільство ставить перед особистістю, що формується і які вона повинна послідовно вирішити протягом певного проміжку часу.
По-друге, як процес поетапного прийняття рішення. Індивід формує баланс між своїми нахилами і схильностями з одного боку і потребами існуючої системи загального розподілу праці - з іншої.
По - третє, як процес формування індивідуального стилю життя, частиною якого являється професійна діяльність.
Ці три підходи підкреслюють сторони справи: перший випливає з вимог суспільства, третій з схильностей особистості, другий пропонує об'єднання першого і третього. Данні підходи є взаємодоповнюючими (перший - соціологічний, другий - соціально-психологічний, третій - деференційно-психологічний ) В психології розвитку професійне самовизначення розділяють на ряд етапів, продовженість яких залежить від соціальних умов і індивідуальних особливостей розвитку.
Перший етап - дитяча гра. Дитина приймає на себе різні професійні ролі і програє окремі елементи.
Другий етап - підліткова фантазія, коли підліток бачить себе в мріях представником тої чи іншої привабливої для нього професії.
Третій етап - охоплює весь підлітковий та значну частину юнацького віку, а саме попередній вибір професії. Різні види діяльності на данному етапі сортуються і оцінюються з точки зору інтересів особистості,пізніше з точки зору його здібностей ще пізніше з точки зору його системи цінностей. Цікавість стимулює розвиток здібностей, а виявленні здібності, підвищують успішність діяльності, що в свою чергу підкріплює інтерес.
Четвертий етап - практичне прийняття рішення, включає в себе два головних компонента:
1.Визначення рівня кваліфікації майбутньої діяльності, підготовка до неї.
2.Вибір спеціальності.
Послідовність вибору компонента може бути
Loading...

 
 

Цікаве